Рішення

від 29.11.2006 по справі 6/343-06-8929

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/343-06-8929

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2006 р.Справа  № 6/343-06-8929

Позивач :   Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”,

м. Іллічівськ

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю „Гамма Трансбан”, м. Іллічівськ

Про стягнення 524745,60 грн.

За зустрічним позовом :   Товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма Трансбан”,

м. Іллічівськ

До відповідача за зустрічним позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”,  м. Іллічівськ

Про визнання недійсною угоди від 19.05.2006 р. до договору № 300 від 30.12.2005 р.

                                                                                Суддя                                        Демешин О.А.

Представники сторін :

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) :    Кушнірук О.С. - довіреність

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) :   Зайцев С.Д. - довіреність

Суть спору : Державним підприємством  „Іллічівський морський торговельний порт” (далі –Позивач) надано позовну заяву до ТОВ „Гамма Трансбан” (далі - Відповідач) про стягнення 524745,60 грн. по оплаті за надані послуги.

      Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

     28.09.2006р. (вх.12235)  ТОВ „Гамма Трансбан”  надано зустрічний позов до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про  визнання недійсною додаткової угоди від 19.05.2006 р. до договору № 300 від 30.12.2005 р., який ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

      Позивач проти зустрічного позову заперечує з мотивів викладених у відзиві за зустрічну позовну заяву.

      В судовому засіданні оголошувались перерви до 10.11.2006р.  та 29.11.2006р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

    30.12.2005 р. між ДП «Іллічівський морський торговельний порт»та ТОВ «Гамма Трансбан»було укладено договір № 300, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався здійснювати вивантаження із залізничних вагонів, розформування, збереження, навантаження на судно, а також, документально оформлювати на експорт в різні країни світу  транзитної гранульованої сірки.

    Абзацом другим пункту 3.1. зазначеного договору була встановлена ставка за навантажувально-розвантажувальні роботи в розмірі 2,2 долара США за кожну тону переробленої транзитної гранульованої сірки навалом.

    Угодою від 19.05.2006р. «Про внесення змін в договір № 300 від 30 грудня 2005р.» абзац другий пункту 3.1. вказаного договору  сторони виклали в наступній редакції: «2,6 доларів США за кожну тону переробленої транзитної гранульованої сірки навалом».

     Пунктом 2  Угоди від 19.05.2006р. було встановлено, що ця угода набирає сили з дня її укладення сторонами, але регламентує взаємовідносини між сторонами з 01.01.2006р. до 31.12.2006р. відповідно до статті 631 ЦК України.    

      З урахуванням вищевказаних  змін до договору, за надані послуги, починаючи з 01.01.2006р.,  позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 3013926,58грн.

    В зазначену суму позивачем було включено також, суму по зачистці вагонів (п. 3.13 зазначеного договору та п. 3 додаткової угоди до нього від 01.02.2006 р.), яка склала –58347,21 грн. Відповідач сплатив цю суму лише частково.

   Всього відповідач сплатив рахунки позивача частково на суму 1878126,75 грн.

   Позивач просить стягнути з відповідача решту заборгованості в розмірі 524745,6грн.

    Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивач безпідставно здійснив розрахунки сум, що підлягали до сплати за надані по договору послуги, виходячи із ставки 2,6доларів США за кожну тону переробленої транзитної гранульованої сірки навалом, оскільки абзацом другим пункту 3.1. розмір цієї ставки становив 2,2 долара за тону.

    За зустрічним позовом відповідач просить визнати вищевказану угоду від 19.05.2006р.. недійсною, оскільки її укладено директором ТОВ «Гамма Трансбан», який не мав належних повноважень.  

    Позивач, заперечуючи проти зустрічного позову, посилається на те, що відповідно до Статуту ТОВ «Гамма Трансбан», який відповідач надавав при укладенні договору №300 від 30.12.2005р. –у директора не було будь-яких обмежень щодо укладення Угоди від 30.12.2005р.   Про внесення змін до Статуту, якими були б обмежені повноваження директора –відповідач не повідомляв.  

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а  у задоволенні зустрічного  позову  слід відмовити,

виходячи з наступного:

         Частиною 1 ст. 193 ГПК України, встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

        Згідно частини 1 статті 202 ЦК України –правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Відповідно до статті 204 ЦК України –правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.                 

       Укладаючи Угоду «Про внесення змін в договір №300 від 30 грудня 2005р.»сторони вчинили правочин, спрямований, зокрема,  на зміну ставки за переробку транзитної гранульованої сірки навалом з 2,2 доларів США на 2,6 долара США.          

       Таким чином,  приймаючи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України  презумпцію правомірності правочину, при вирішенні спору слід виходити з того, що на момент вирішення спору,  угода від 19.05.2006р. є чинною.

       Відповідачем не заперечуються обсяги виконаних навантажувально-розвантажувальних робіт. Спір стосується розміру ставки за якою мала бути розрахована вартість цих робіт.   

       Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачем правильно застосована ставка 2,6долара США, оскільки такий розмір ставки був встановлений угодою сторін від 19.05.2006р.

       Не  суперечить чинному законодавству і те, що вказаною угодою ставку  в розмірі 2,6долара США було введено з 01.01.2006р., приймаючи до уваги положення 3 статті 631 ЦК України про те, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.     

       Крім того,  ставка в розмірі 2,2 долара була встановлена на підставі Збірнику тарифів на комплекс робот, пов`язаних з обробкою вантажів у портах України, затвердженого Наказом Мінтранспорту України від 31.10.1995 р. № 392, у редакції Наказу Мінтранспорту України від 12.03.2003 р. № 188, Наказу Мінтранспорту України від 23.12.2004 р. № 1129 „Про знижки до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально –розвантажувальних робот транзитних вантажів у портах України”.

   Пунктом 1 зазначеного Наказу були затверджені до кінця 2005р. розміри знижок для транзитних вантажів до граничних акордних ставок плати за виконання навантажувально –розвантажувальних робіт з транзитними вантажами в портах України. Тобто, вказана ставка за Наказом № 1129 діяла в межах 2005 року.

   Відповідно до Наказу № 853 від 01.01.2006 р., при транзиті сірки (навалом) акордна ставка за навантажувально –розвантажувальні роботи застосовується з 40% знижкою, що складає –4,3 доларів США  х   40% = 2,60 доларів США.

   Тобто, спірна угода про зміни розміру ставки відповідає діючим на момент її укладення нормативним актам України.

    Таким чином,  підстави для відмови у задоволенні позову могли б мати місце  за умов

визнання недійсною вищевказаної угоди. Однак, суд вважає, що доводи відповідача у зустрічній позовній заяві про визнання недійною укладеної між сторонами по справі  Угоди  від 19.05.2006 р. до договору № 300 від 30.12.2005р. –є необґрунтованими, приймаючи до уваги наступне:

         У зустрічному позову відповідач вважає, що спірна угода була підписана генеральним директором ТОВ «Гамма Трансбан»який не мав на це належних повноважень.

         Частиною 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недодержання цих вимог в момент вчинення правочину, відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України –є підставою для визнання правочину недійсним.

         Як на відсутність повноважень генерального директора на підписання угоди відповідач посилається на пункт 6.1.9. Статуту ТОВ «Гамма Трансбан»яким встановлено, що до компетенції загальних зборів товариства входить затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує 200000 доларів США або у відповідному еквіваленті в національній грошовій одиниці та на пункт 6.8.5, яким встановлено, що Голова товариства приймає участь  доцільність укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 50000грн.

          З урахуванням вимог статті 62 Закону України «Про господарські товариства»де встановлено,  що виконавчий орган (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників –відповідач вважає, що у генерального директора не було відповідних повноважень, оскільки (як на це посилається відповідач у зустрічному позові) за період з 01.01.2006р. до19.05.2006р. вартість наданих послуг за ставкою 2,6долара США  становила 466398,4 гривень.      

           Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача з огляду на таке:

            Відповідно до статті 41 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

            Однак, цією нормою та вищевказаним пунктом 6.1.9 Статуту ТОВ «Гамма Трансбан»передбачено не укладення договорів або попереднє погодження, а їх затвердження після того, як договір буде  укладений.

            Як вбачається з пункту 6.9. Статуту ТОВ «Гамма Трансбан»в редакції Змін №3 –виконавчим органом товариства є Генеральний директор. Генеральний директор діє без довіреності від імені товариства і вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що відносяться до компетенції загальних зборів.

           Відповідно до пункту 6.9.5. генеральний директор самостійно укладає угоди, договори, контракти з урахуванням обмежень зазначених в пунктах 6.1.9. та 6.8.5.

           Крім того, в цих пунктах Статуту ТОВ «Гамма Трансбан»мова йде про компетенцію загальних зборів та голови товариства з питань, що стосуються укладення договорів (угод), що пов`язані виключно з відчуженням майна, кредитних договорів та договорів займу майна.

          Угоду від 19.05.2006р. не можна віднести до таких договорів.   

           До того, ж специфіка договору не передбачає можливості заздалегідь встановити чи буде мати місце в процесі виконання цього договору перевищення певних сум, зокрема 200000 доларів США, оскільки вони залежать від обсягів перевалки вантажів. Такі обсяги неможливо було передбачити наперед.

           Тобто, суд вважає, що генеральний директор ТОВ «Гамма Трансбан» підписав Угоду від 19.05.2006р. без порушення наданих йому повноважень і сам лише факт не затвердження цієї угоди після його підписання не може бути підставою для визнання її недійсною.

            Аналогічна позиція викладена у п.9.4. роз`яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням угод недійсними”.

           Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

             Чинне законодавство та звичаї ділового обороту передбачають добросовісне користування суб`єктами господарювання своїми правами та обов`язками.

             Наявність у позивача копії Статуту ТОВ «Гамма Трансбан»,  зареєстрованого Іллічівськом міською радою 25.02.2000р. , перереєстрованого 01.10.2002р. із змінами та доповненнями від 28.11.2000р., - свідчить про те, що Іллічівським морським торговельним портом при укладенні Договору № 300 від 30.12.2005р. та   угоди від 19.05.2006р.  до цього договору з`ясовувались питання щодо повноважень на підписання цих документів з боку ТОВ «Гамма Трансбан».  

            Цим Статутом із змінами не було передбачено будь-яких обмежень генерального директора на підписання договору та угоди.  

            Відповідачем не доведено, що ним як добросовісним підприємцем, надавались позивачу подальші зміни до Статуту,якими внесені обмеження щодо повноважень керівника.                                 

              З огляду на вищезазначене, суд  вважає, що в зустрічному позові слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позовні вимоги  Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма Трансбан” про стягнення 524745,60 грн. –задовольнити у повному обсязі ;

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма Трансбан” (68001,                 м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня, 11В, Рахунок № 26009510031 в філії АКБ „МТБ”                      м. Іллічівська, МФО 328168, код 30697702) : на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, м. Іллічівськ, пл.. Праці, 6,                 Рахунок № 26008301360029 у Воднотранспортному від. ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124, код 01125672) : 524745 гривень 60 коп.  –основної заборгованості,5247гривень  46 коп. державного мита та 118 гривень  витрат на ІТЗ судового процесу ;

     3.   У задоволенні зустрічного позову  товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма Трансбан” до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсною додаткової угоди від 19.05.2006 р. до договору № 300 від 30.12.2005р. –відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його підписання.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.