Постанова

від 15.05.2013 по справі 901/448/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 901/448/13-г Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача не з'явився, мале приватне підприємство "Кітей";

відповідача не з'явився, публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів";

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 03.04.13 у справі № 901/448/13-г

за позовом малого приватного підприємства "Кітей" (вул. П. Осипенко, 31, Керч, 98309)

до публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, Керч, 98310)

про стягнення 784551,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Кітей" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" про присудження до виконання обов'язку в натурі по конституції невід'ємних поліпшень орендованого майна за умовами п. 4.8. договору оренди від 27.04.98 на суму 784 551, 00 грн. шляхом її примусового стягнення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач у надав заяву про відмову в частині позовних вимог про стягнення 10, 3 т. сталі вартістю 23 410, 00 грн., оскільки дані кошти вже були сплачені АТ "Суднобудівний завод "Залів" на користь МПП "Кітей" 24.03.2011.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 у справі № 901/448/13-г позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на користь малого приватного підприємства "Кітей" 669 736, 00 грн. вартості невід'ємних поліпшень, 13 394 грн. 72 коп. судового збору, 125 грн. 53 коп. витрат по оплаті судового збору. У стягненні 114 815, 00 грн. в позові відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник зазначає, що у матеріалах справи немає належних доказів здійснення поліпшень саме позивачем. Разом з тим, на час огляду експертом у 2011 році нерухомого майна, яке орендувалося позивачем, зазначене майно понад чотирьох років орендувалися іншим господарським товариством.

Заявник вказує, що суд першої інстанції поклав у обґрунтування рішення висновок, наданий Барабановою В.І. Проте, зазначена не є співробітником експертної установи та її свідоцтво судового експерта є недійсним.

Заявник посилається на те, що у матеріалах справи відсутні належні докази звернення позивача до відповідача щодо надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

27.04.98 між відкритим акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" (орендодавець) та малим приватним підприємством "Кітей" (орендар) був укладений договір оренди (т.1,а.с.12-13).

Відповідно до п. 1.1 такого договору оренди від 27.04.98 орендодавець передає орендареві у користування частину нежитлових приміщень загальною площею 816,8 кв.м., балансовою вартістю 388209 грн., розташовану в будівлі колишнього ПФПКБ, а саме:

(1) виробничі в осях А-Ж з правого боку загальною площею 36 x 9 =324кв.м.;

(2) механічна ділянка 112,8 кв.м.;

(3) слюсарна ділянка 56,4 кв.м.;

(5) приміщення енергетиків 54,2 кв.м. (с телефоном);

(17) приміщення інструментальної 56,4 кв.м.;

(19) побутові приміщення 72 кв.м.;

(20) санвузол 36 кв.м.;

(21) коридор 105 кв.м.

Згідно п. 1.2. договору від 27.04.98 орендодавець також здає в оренду мостовий кран усередині виробничого прольоту, портальний кран на добудованій набережній і причальній стінці завдовжки 75 метрів, територію прилеглу до орендованої будівлі площею 450 кв. м., добудовану набережну площею 400 кв.м.

Відповідно до п. 1.3 договору від 27.04.98 орендар відновлює промислові та допоміжні ділянки та приміщення, виконує ремонт необхідного для виробничої діяльності обладнання та організує виробництво по судноремонту, мелкотонажному суднобудівництву та виробництва товарів народного споживання.

Відповідно до п. 1.4 договору від 27.04.98 строк оренди встановлюється з 01 травня 1998 року до 01 травня 2008 року.

Згідно п. 2.4 договору від 27.04.98 передбачено, що амортизаційні відрахування за орендоване майно залишаються у розпорядженні орендаря та використовуються на повне відновлення орендованого майна.

Відповідно до п. 3.1 договору від 27.04.98 зобов'язанням орендодавця є надати орендареві вищеперелічені виробничі площі, побутові та допоміжні приміщення, причальну стінку та кран згідно приймально-передаточного акту.

Пунктом 4.8 договору від 27.04.98 встановлено, що всі конструктивні зміни та невід'ємні поліпшення орендованих об'єктів, які проведені орендатором за згодою з орендодавцем, є власністю орендаря.

При припиненні (розірвані) договору, відокремлені поліпшення передаються у власність орендаря, а вартість невід'ємних - компенсується орендодавцем за ціною, яка склалася на момент компенсації, з врахуванням їх амортизації. Вартість поліпшень, які проведені орендарем без згоди орендодавця і які невід'ємні без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 8.1 договору від 27.04.98 за ненадання орендарю об'єктів договору у строк, який обумовлений п. 3.1 договору, орендодавець сплачує орендарю 0,2% від вартості орендованих об'єктів за кожен день прострочення.

05.08.98 між сторонами підписані акти прийому-передачі основних засобів відповідно до договору оренди від 27.04.98 (т.1,а.с.15-17;т.3,а.с.132-133).

01.09.99 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору оренди від 27.04.98, відповідно до якої орендодавець в доповнення до договору від 27.04.98 передає орендарю в користування частину нежитлових приміщень з комунікаціями загальною площею 649 кв.м. та основні засоби, в тому числі: інженерно-виробничий корпус, сарай, каналізація побутова, каналізація зливова, водопровід, цільова силова електромережа, трубоповітропровід усередині 1 поверху будівлі, пункт розподільний ПР 9332-340, пункт розподільний ПР 9332-340, пункт розподільний ПР 9332-340 (т.1,а.с.14).

У період дії договору від 27.04.98 орендар звертався письмово до орендодавця з листами, у яких просив дозвіл на поліпшення деяких речей, які є предметом договору оренди, на що отримав письмові згоди орендодавця на проведення поліпшення орендованого майна, про що свідчить письмова переписка між позивачем та відповідачем (т.1,а.с.18-23).

Під час дії договору оренди від 27.04.98 позивачем були здійснені поліпшення (від'ємні та невід'ємні), що підтверджується актом огляду орендованого приміщення від 03.04.07 (т.2,а.с.78-80) і зауваженнями відповідача до цього акту (т.2,а.с.81), аудиторським висновком від 26.10.07 (т.3,а.с.140-141), договором підряду на ремонт офісу МПП „Кетей" №22 від 05.09.2000 (т.3,а.с.145-146) з додатками (т.3,а.с.152-161); актами виконаних робіт з ремонту адміністративно-побутових приміщень (т.3,а.с.162-175).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.10 у справі № 2-19/1232.1-2009 встановлено, що сторони хоча і не розірвали договір оренди від 27.04.98, проте, уклавши договір оренди №2/24 від 03.05.06 з іншим предметом (об'єктом оренди), за взаємною згодою припинили зобов'язання за первісним договором від 27.04.98 новим зобов'язанням (договір від 03.05.06), тобто внаслідок новації. Адже, на виконання своїх зобов'язань за договором оренди №2/24 від 03.05.06 відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" передало малому приватному підприємству "Кітей" за актом приймання-передачі від 15.05.06 майно, визначене вказаним договором, а мале приватне підприємство "Кітей", в свою чергу, прийняло це майно та приступило до його використання, відтак, договір оренди від 27.04.98 втратив чинність внаслідок новації зобов'язання (т.1,а.с.24-26).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.10 у справі № 2-19/1232.2-2010, зокрема, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на користь малого приватного підприємства "Кітей" суму вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна у сумі 82 812, 00 грн. за договором оренди від 27.04.98.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.10 та постановою Вищого господарського суду України від 19.07.11.

Вартість невід'ємних поліпшень у справі № 2-19/1232.2-2010 була визначена звітом про незалежну оцінку від 29.11.2007 (станом на 30.10.2007) ринкової вартості майна - нежитлових приміщень в будівлі літ. "А-А1", будівлі гаражів літ. "Б" та літ. "В", розташованих за адресою: м. Керч, вул. Танкістів, 4 (т.3,а.с.80-122).

Також, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2012 року у справі № 5002-18/5657-2010 (т.1,а.с.27-33) залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.12 (т.1,а.с.36-41) зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" передати малому приватному підприємству "Кітей" від'ємні поліпшення орендованого майна.

Відповідно до висновку № 3333 від 30.12.2011 додаткової судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у рамках справи № 5002-18/5657-2010, експерт встановив, що вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна за договором оренди від 27.04.1998, укладеного між МПП "Кітей" та ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", за ціною, що склалася на момент проведення експертизи, складає 666 551, 00 грн. з урахуванням фактично виконаного обсягу по влаштуванню металевої підлоги (т.1,а.с.52-54)

Під час розгляду справи судом встановлено, що вартість деяких невід'ємних поліпшень, що були предметом дослідження судової будівельно-технічної експертизи у справі № 5002-18/5657-2010 увійшли у вартість деяких невід'ємних поліпшень, що були предметом незалежної оцінки проведеної в 2007 році.

Таким чином, позивач звернувся з позовом про стягнення вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна, встановлених у справі № 5002-18/5657-2010, без врахування вартості, вказаної у експертному висновку, що наданий у межах розгляду справи № 2-19/1232.2-2010.

Зазначеними невід'ємними поліпшеннями є: встановлення кранцевого захисту причальної стінки; виготовлення двох приміщень з металу; встановлення трьох електричних щитів виконання ремонту мостового крану КПН-10.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплено за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. В силу приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Абзацом 2 пункту 4.8 договору оренди від 27.04.98 встановлено, що при припиненні (розірвані) договору, відокремлені поліпшення передаються у власність орендаря, а вартість невід'ємних - компенсується орендодавцем за ціною, яка склалася на момент компенсації, з врахуванням їх амортизації. Вартість поліпшень, які проведені орендарем без згоди орендодавця і які невід'ємні без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.

Відповідно до частин 3, 5 статті 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у період дії договору від 27.04.98 ним, за згодою орендодавця були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна, а саме: встановлення кранцевого захисту причальної стінки; виготовлення двох приміщень з металу; встановлення трьох електричних щитів та виконання ремонту мостового крану КПН-10.

На підтвердження цього позивач надав акти огляду орендованого приміщення від 03.04.07 (т.2,а.с.78-80) і зауваженнями відповідача до цього акту (т.2,а.с.81), аудиторським висновком від 26.10.07 (т.3,а.с.140-141), договором підряду на ремонт офісу МПП „Кетей" №22 від 05.09.2000 (т.3,а.с.145-146) з додатками (т.3,а.с.152-161); актами виконаних робіт з ремонту адміністративно-побутових приміщень (т.3,а.с.162-175).

Проте, зазначені документи підтверджують здійснення поліпшень нежитлових приміщень в будівлі літ. "А-А1", будівлі гаражів літ. "Б" та літ. "В", розташованих за адресою: м. Керч, вул. Танкістів, 4. Відомостей у підтвердження встановлення саме позивачем кранцевого захисту причальної стінки; виготовлення двох приміщень з металу; встановлення трьох електричних щитів та виконання ремонту мостового крану КПН-10, зазначені документи не містять.

Слід зазначити, що з наданих позивачем листів не вбачається надання останньому дозволу на ремонт мостового крану КПН-10 (т.1,а.с.18-23).

Крім того, зі звіту про незалежну оцінку від 29.11.2007 (станом на 30.10.2007) ринкової вартості майна - нежитлових приміщень в будівлі літ. "А-А1", будівлі гаражів літ. "Б" та літ. "В", розташованих за адресою: м. Керч, вул. Танкістів, 4, наданого у справі № 2-19/1232.2-2010 вбачається, що встановлення кранцевого захисту причальної стінки; виготовлення двох приміщень з металу; встановлення трьох електричних щитів та виконання ремонту мостового крану КПН-10 не було предметом експертного дослідження.

Також, зазначене не було предметом дослідження у справі № 2-19/1232.2-2010.

У рамках справи № 5002-18/5657-2010 призначалися експертизи, однак питання щодо приналежності невід'ємних поліпшень експерту не ставилось та, відповідно, не вирішувалось. У справі № 5002-18/5657-2010 визначені від'ємні поліпшення, які були здійснені позивачем. Проте, питання щодо приналежності (здійснення саме позивачем) невід'ємних поліпшень у справі № 5002-18/5657-2010 не вирішувалось.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого нормами закону щодо захисту прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання охоронюваного законом інтересу і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

У матеріалах справи та у позивача відсутні докази щодо фактичного виконання саме ним невід'ємних поліпшень з встановлення кранцевого захисту причальної стінки; виготовлення двох приміщень з металу; встановлення трьох електричних щитів та виконання ремонту мостового крану КПН-10. При цьому суд враховує, що відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається саме на зацікавлену сторону.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна за умовами п. 4.8. договору оренди від 27.04.98, задоволенню не підлягають.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції визнав встановленим, як сам факт здійснення невід'ємних поліпшень, так і факт їх здійснення саме позивачем та, як наслідок неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.

Крім того, у основу рішення суд першої інстанції поклав письмові пояснення Барабанової В.І., які виконані на бланку Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.4,а.с.2-3). Проте, згідно даних Реєстру атестованих судових експертів, Барабанова В.І. не є співробітником Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв'язку зі звільненням 30.01.12 та свідоцтво експерта Барабанової В.І. є недійсним з 21.03.12.

Усе вищенаведене призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 2, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 у справі № 901/448/13-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У позові відмовити.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Мале приватне підприємство "Кітей" (вул. П. Осипенко, 31, Керч, 98309)

2. Публічне акціонерне товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, Керч, 98310)