Рішення

від 13.05.2013 по справі 916/520/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/520/13-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Самчук О.О. за довіреністю №074/13 від 15.02.2013р.;

Від відповідача: Матвійчук С.Ю. №7 від 23.04.2013р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Виробничого підприємства "ХІМТЯЖМОНТАЖ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРИНГ";

про стягнення 31127,74 грн., -

в с т а н о в и в :

Виробниче підприємство "ХІМТЯЖМОНТАЖ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРИНГ" ( далі - Відповідач) про стягнення 31127,74 грн., а саме суми основного боргу у розмірі 23 000 грн., пені у сумі 8127,74 грн., посилаючись на наступне.

29 квітня 2010 року між сторонами по справі був укладений договір купівлі - продажу № 16/10 (далі - договір).

Згідно даного договору Позивач, що є Продавцем, зобов'язався передати у власність Відповідача, що є Покупцем, навантажувач ТО - 30, вартістю 55 000 грн., а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити його

Згідно умов договору, Позивачем був виставлений рахунок № 132 від 11.05.2010 року.

Відповідно до п. 2.2. товар має бути переданий Покупцю на протязі 3-х днів з моменту зарахування першої проплати згідно п. 2.6. даного договору.

Як зазначає позивач у позові, 11.05.2010 року Покупцем було перераховано 7000,00 гривень на розрахунковий рахунок Продавця, що підтверджується банківською випискою від 12.05.2010 року. На підставі цього, навантажувач був переданий Покупцю та підписаний акт приймання - передачі № 22 від 11.05.2010 року та накладна № 9 від 11.05.2010 року.

Відповідно до п. 2.6. Договору оплата за навантажувач здійснюється протягом 4 (чотирьох) місяців наступним чином: кожного місяця до 15 числа Покупець вносить на розрахунковий рахунок Продавця 13 750 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.

Позивач у позові вказує, що відповідач не виконував належним чином. п.2.6. договору. Покупець почав розраховуватись за проданий товар лише рік потому, що підтверджується банківськими виписками від 04.07.2012 року, 05.07.2012 року, 06.07.2012 року, 08.07.2012 року. Відповідно до вказаних виписок, та картки рахунка № 3.6.1. по контрагенту TOB «САНРИНГ», на розрахунковий рахунок поступило лише 32 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Як зазначає позивач у позові, Продавець виконав умови договору в повному обсязі, і не дивлячись на часткову сплату авансового платежу згідно п. 2.6, передав у власність Покупця товар.

В порушення умов Договору (п.п. 2.2, 2.6 Договору) та ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, та договору. Відповідно до ст. 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцеві повну ціну переданого товару. Позивач зазначає, що Відповідач допустив заборгованість перед Позивачем за зобов'язаннями згідно умов Договору, оплативши лише частину вартості переданого товару.

На звернення керівництва Позивача до керівництва Відповідача з проханням погасити борг, чіткої відповіді позивачем від відповідача не було отримано. Відповідач посилається на відсутність замовлень та складний фінансовий стан підприємства.

Як зазначає позивач у позові, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 01.01.2013 року становить 23 000, 00 гривень.

Згідно п. 4.3. договору за порушення строків оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ заборгованості за кожний день прострочення.

На думку позивача, перебіг заборгованості починається з моменту несплати товару згідно п. 2.6., отже з 01.09.2010 року по 1.01.2013 року і складає 848 днів. Отже пеня, відповідно до зробленого позивачем у позові розрахунку складає 8127, 74 гривні. Тобто, загальна сума заборгованості, на думку позивача, складає 31 127,74 гривні.

Посилаючись на ст. 193 ГК України, ст. 662, 692 ЦК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 31127,74 грн. та судовий збір.

Представник відповідача позов не визнає, просить у позові відмовити з підстав зазначених у відзиві від 13.05.2013р. на позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2013р. продовжено строк розгляду спору по справі № 916/897/13 до 14.05.2013р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2013р. до 13.05.2013р., згідно вимог ст. 77 ГПК України.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме: Договором купівлі-продажу №16/10 від 29.04.2010р., рахунком №132 від 11.05.2010р., накладною №9 від 11.05.2010р., підписаною та завіреною печатками сторін по справі, актом приймання - передачі №22 від 11.05.2010р., який підписано та завірено печатками сторін по справі, виписками банку.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають та доводять заборгованість відповідача у розмірі 23000грн.

Посилання Позивача на вищеприведені норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами вказаного кодексу регулюються правовідносини по даному спору.

Суд приймає частково до уваги наданий позивачем у позові розрахунок суми пені, лише у сумі 1734,43 грн., оскільки у наданому розрахунку сума пені нарахована за період з 01.09.2010 р. по 01.01.2013 р., тобто за 848 днів, замість шести місяців, що суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не сплатив, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов суд до уваги не приймає, оскільки вони фактично не відображають обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково виконувались зобов'язання за договором, щодо сплати за навантажувач, про що свідчать виписки банку по рахунку, де призначення платежу вказано: оплата за навантажувач ТО-30 зг. рахунку №132 від 11.05.2010р. Рахунок №132 від 11.05.2010р. виписано на підстав Договору №16/10 від 29.04.2010р.

Акт приймання -передачі №22 від 11.05.2010р. було підписано відповідачем без зауважень. Крім того, з накладної №9 від 11.05.2010р. вбачається, що її підписано представниками та завірено печатками сторін.

Таким чином, аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині доведеності розміру суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними і тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В частині стягнення суми пені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 1734,43 грн., з вищеприведених мотивів.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Виробничого підприємства "ХІМТЯЖМОНТАЖ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНРИНГ" (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21 код ЄДРПОУ 35357763, р\р 26007311783001 в АБ «Південний» м. Київ, МФО 328209) на користь Виробничого підприємства "ХІМТЯЖМОНТАЖ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65003, м. Одеса, вул. 2-й Лиманчик, 5-та лінія, 13, код ЄДРПОУ 30545516, р\р 260003126841 в ОФ ВАТ «МТБ» в м. Іллічівськ, МФО 328168) - суму боргу в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн., пені у сумі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 1367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 13 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.