Постанова

від 16.05.2013 по справі 5020-1139/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5020-1139/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Волкова К.В.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 26 листопада 2012 року у справі № 5020-1139/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТС - Капитал" (вул. Колобова, 21, кв. 336, м. Севастополь, 99038)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (вул. Шостака, 9, м. Севастополь, 99045)

про стягнення грошових коштів у розмірі 310000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-1139/2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТС - Капитал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" про стягнення грошових коштів у розмірі 310000,00 грн. задоволено повністю.

Не погодившись з вищевказаним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2012 року у справі № 5020-1139/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі заявник вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи. Так, заявник зазначає, що між сторонами була досягнута домовленість про строк виконання договору - 30.07.2012, проте, ТОВ "ТС - Капитал", не дочекавшись настання вказаної дати, звернувся до суду. На думку скаржника, судом не була надана належна оцінка тому факту, що рахунок-фактура був виписаний на суму 500000,00 грн. зі строком оплати - до 26.04.2012. Однак, у вказаний строк ТОВ "ТС - Капитал" перерахував ТОВ "Атлантик Фиш" лише 200000,00 грн. залишок суми перерахований після 26.04.2012. Отже, скаржник вважає, що фактично усний договір первісно не був виконаний з боку ТОВ "ТС - Капитал".

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Гонтарь В.І., суддів Борисова Ю.В., Волков К.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 18.02.2013 замінено головуючого суддю Гонтаря В.І. на суддю Плута В.М. та суддю Борисову Ю.В. на суддю Рибіну С.А. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5020-1139/2012.

Розпорядженням секретаря судової палати від 04.03.2013 замінено головуючого суддю Плута В.М. на суддю Видашенко Т.С. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у даній справі.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 08.04.2013 склад колегії суддів змінений: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді: Волков К.В., Рибіна С.А.

У судове засідання 16.05.2013 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТС - Капитал"(далі - ТОВ "ТС -Капитал") і товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантик-Фиш"(далі -ТОВ "Атлантик-Фиш") в усній формі було укладено договір поставки, на умовах якого позивач повинен був внести передоплату за поставку риби - кільки, а відповідач здійснити поставку товару.

На виконання домовленості на підставі відповідного рахунку-фактури позивач перерахував відповідачеві платіжними дорученнями № 296 від 26.04.2012 суму 200 000,00 грн, № 298 від 27.04.2012 суму 100 000,00 грн, № 325 від 18.05.20012 суму 10 000,00 грн, що загалом складає 310 000, 00 грн.

Однак, поставка товару відповідачем здійснена не була.

14.08.2012 на адресу відповідача позивачем було спрямовано претензію № 9 від 07.08.2012 з проханням у семиденний строк здійснити поставку кільки свіжомороженої в кількості 124 000 кг за ціною 2,50 (з ПДВ) за 1 кг на внесену передоплатою суму - 310 000,00 грн (а.с. 16).

Претензія отримана відповідачем 15.08.2012, але виконана не була.

23.08.2012 за вих. № 324 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу, з якої вбачається, що позивач відмовляється від договору поставки у відповідності до вимог статті 665 Цивільного Кодексу України і на підставі частини другої статті 530 Цивільного кодексу України просить в семиденний термін повернуту грошову суму у розмірі 310 000,00 грн (а.с 17). Вимогу отримано відповідачем 23.08.2012 (а.с 18).

Невиконання відповідачем взятого на себе обов'язку стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення здійсненної передоплати за товар у розмірі 310 000,00 грн.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом першим частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного Кодексу України правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 639 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, наведене свідчить про укладення між сторонами договору поставки в усній формі; факт укладення договору сторонами у справі не заперечується.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу виконання договору, який за своєю природою є договором поставки.

На підставі частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать та сторони не заперечують, що ТОВ "ТС -Капитал" перерахував ТОВ "Атлантик Фиш" суму 310000,00 грн. у рахунок майбутньої поставки товару.

Однак, товар не був поставлений. Доказів протилежного суду не надано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобов'язання визначено припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статі 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Станом на час розгляду справи грошові кошти у розмірі 310 000,00 грн відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю "ТС -Капитал" не повернені.

На підставі наведеного, враховуючи, що позивач відмовився від договору поставки, а грошові кошти у розмірі 310 000,00 грн., перераховані на виконання умов договору, позивачеві не повернути, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок про те, що грошові кошти у сумі 310 000,00 грн. є такими, що збережені відповідачем без достатньої правової підстави, а отже, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Доводи скаржника про те, що строк виконання договору (30.06.2012) на момент звернення позивача до суду не настав, а тому відповідач не поставив позивачеві товар, є безпідставними, виходячи з наступного.

Так, матеріали справи містять докази отримання відповідачем (і не заперечується ним) претензії та вимоги від позивача щодо виконання свого обов'язку з поставки товару.

Зазначена обставина, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України спростовує доводи відповідача, що строк виконання зобов'язань за договором ще не настав.

Також, скаржник в апеляційної скарзі посилається на те, що рахунок був виписаний ТОВ "ТС -Капитал" на суму 500000,00 грн., але у вказаний строк дії рахунку - до 26.04.2012 - ТОВ "Атлантик Фиш" отримав лише 200000,00 грн., а разом, протягом квітня-травня 2012 року, отримав від ТОВ "ТС -Капитал" суму 310000,00 грн., що є меншою, ніж встановлено домовленістю між сторонами.

Колегія суддів вважає зазначений довід скаржника безпідставним, оскільки останнім не доведені обставини, що заважали ТОВ "Атлантик Фиш" поставити товар у межах сплаченої суми.

Судова колегія звертає увагу на те, що всім доказам, що маються у матеріалах справи, судом першої інстанції надана належна оцінка; яких-небудь нових доказів та документів, що спростовують доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні, суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є повністю обґрунтованим та прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи; інших підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 листопада 2012 року у справі № 5020-1139/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.В. Волков

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС - Капитал" (вул. Колобова, 21, кв.336,Севастополь,99038)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (вул. Шостака, 9,Севастополь,99045)