Постанова

від 15.05.2013 по справі 905/93/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013 р. справа №905/93/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3:Ніколенко М.Ю. - довір. № 1664 від 20.06.2012р. Маштаков С.А.-довір. № 1985 від 20.07.2012р. Колесова Д.В. - довір. б/н від 02.04.2013р. Дмитрієв Р.О. - довір. б/н від 02.04.2013р. не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донбаської товарної біржі м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. у справі№ 905/93/13-г /суддя Попков Д.О./ за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк до треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про 1. Донбаської товарної біржі м. Маріуполь Донецької області 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Тофіс-Сервіс" м. Маріуполь Донецької області 1. арбітражний керуючий Дмитрієв Ростислав Олександрович м. Маріуполь Донецької області 2. ОСОБА_8 м. Миколаїв 3. ОСОБА_9 м. Маріуполь Донецької області визнання недійсними відкритих торгів з реалізації транспортних засобів, оформлених протоколами №002 від 20.04.2012р., №004 від 18.05.2012р., №005 від 18.05.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Донбаська товарна біржа м. Маріуполь звернулась з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. у справі № 905/93/13-г, яким суд позовні вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" задовольнив у повному обсязі та визнав недійсними проведені Донбаською товарною біржою аукціони з реалізації майна ТОВ "Тофіс-сервіс":

- від 20.04.2012р. за протоколом №002 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі НОМЕР_4, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008р.;

- від 18.05.2012р. за протоколом №004 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі НОМЕР_5, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2008р;

- від 18.05.2012р. за протоколом №005 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі НОМЕР_6, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2008р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 просить апеляційний суд скасувати рішення від 25.02.2013р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів своєї скарги відповідач 1 посилається на те, що оскільки ТОВ «Тофіс-Сервіс» не є підприємством, заснованим на державній формі власності, тому Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не може бути застосований щодо надання оголошення про публікацію проведення торгів. На думку апелянта, вимоги цього Закону застосовуються лише в частині порядку проведення аукціону. Також скаржник не вважає порушенням не зазначення конкретної дати проведення аукціону з реалізації майна відповідача 2. Крім того, апелянт вважає, що господарським судом не було повідомлено відповідача 2 про розгляд справи в судовому засіданні на 25.02.2013р.

Апеляційна скарга ухвалою від 18.03.2013р. Донецьким апеляційним господарським судом прийнята до провадження.

03.04.2013р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшли від Донбаської товарної біржи доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що позивачем не доведено обставини того, що потенційні покупці були позбавлені можливості дізнатись про дату проведення торгів та прийняти в них участь.

13.05.2013р. Донбаська товарна біржа знову надала доповнення до апеляційної скарги, в яких вважає про відсутність у позивача права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним торгів, оскільки він не є стороною спірних торгів, тому ПАТ "Перший Український міжнародний банк" не довів факту порушення своїх прав оскарженим рішенням.

Позивач відзив на апеляційну скаргу в письмовому вигляді не надав, але свою позицію виклав в усній формі у судових засіданнях та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 25.02.2013р. залишити без зміни, як таке, що винесено з дотриманням норм діючого законодавства та посилався на існуючу судову практику з цього питання Вищого господарського суду України (постанова від 12.02.2013р. у справі № 5006/41/24пн/2012).

У судові засідання 03.04.2013р. та 15.05.2013р. представник відповідача 1 та треті особи не з'явились, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги Донбаської товарної біржі з урахуванням наступного:

До господарського суду Донецької області звернулось з позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до відповідачів: Донбаської товарної біржі та ТОВ "Тофіс-Сервіс" про визнання недійсними відкритих торгів з реалізації транспортних засобів, оформлених протоколами №002 від 20.04.2012р., №004 від 18.05.2012р., №005 від 18.05.2012р.

Ухвалою від 03.01.2013р. господарський суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі. Цією ж ухвалою залучив третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: арбітражного керуючого Дмитрієва Р.О., ОСОБА_8, ОСОБА_9

За результатами розгляду позову суд 25.02.2013р. прийняв рішення, яким позовні вимоги банку задовольнив повністю, визнав недійсними відкриті торги з реалізації транспортних засобів, оформлених протоколами №002 від 20.04.2012р., №004 від 18.05.2012р., №005 від 18.05.2012р.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

31.03.2010р. між позивачем (заставоутримувач) та відповідачем 2 (заставодавець) укладено договір застави транспортних засобів №8910076, за умовами п.п.1.1, 1.2.1 та 7.1 договору заставодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання за кредитним договором №8910027 від 31.03.2010р. передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених договором, транспортні засоби. Також між банком і відповідачем 2 був укладений кредитний договір №172/МРL-ліміт від 15.01.2010р. Обтяження рухомого майна були зареєстровані в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Крім того, господарський суд встановив, що ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. порушено відносно ТОВ «Тофіс-Сервіс» справу про банкрутство №27/156б. В ході проведенні ліквідаційної процедури було реалізовано на оспорюваних торгах рухоме майно боржника. Але постановою від 12.02.2013р. Вищий господарський суд України припинив провадження у справі про банкрутство, оскільки процедура банкрутства судом була порушена неправильно з самого початку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин Цивільного кодексу України, Законів України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон про малу приватизацію).

Так, в порушення ч. 1 ст. 15 Закону про малу приватизацію не зазначення конкретної дати проведення аукціонів не дає змогу визначити остаточний термін прийняття заяв на участь в аукціоні, тобто позбавляє потенційних покупців подати пропозиції щодо придбання майна та відповідно приймати участь в аукціоні.

В частині 6 статті 17 Закону про малу приватизацію визначено вимоги до змісту протоколу аукціону, які безпосередньо вказують на необхідність відображення, серед іншого, відомостей про його учасників. Але судом першої інстанції вказано, що в протоколах аукціонів №002 від 20.04.2012р, №004 та №005 від 18.05.2012р. взагалі відсутні будь-які ідентифікуючи відомості про учасника аукціону, який не був визначений переможцем, що створює підстави для сумніву про фізичну наявність такого учаснику взагалі, тоді як саме наявність двох і більше претендентів на придбання майна є умовою проведення аукціону як такого за змістом ч.3 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням цього господарський суд дійшов висновку, що згідно ч. 1 ст. 20 Закону про малу приватизацію допущені порушення за змістом є достатніми підставами для визнання недійсними спірних аукціонів.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що господарський суд Донецької області надав належну правову оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з урахуванням наступного.

Як вже встановлено, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тофіс-Сервіс», яке було порушено відносно відповідача 2, визнано незаконним постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. та припинено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з безпідставністю його порушення. Отже, уся процедура банкрутства від моменту її порушення здійснювалась з порушенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута .

Як встановлено судом, що справа про банкрутство ТОВ «Тофіс-Сервіс» № 27/156б була порушена за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ця стаття не передбачає створення комітету кредиторів, тому не можливо застосувати інший порядок продажу, окрім відкритих торгів.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону про банкрутство ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна . Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (ч. 3 ст. 30 Закону).

Так, ч. 1 ст. 15 цього Закону визначено, що має містити інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, а саме: кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо незастосування вимог цього Закону при наданні оголошення про публікацію проведення торгів, оскільки скаржник сам собі протирічить, зазначаючи про те, що у публікації відсутній кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, а також дата публікації оголошення, щоб не було порушення 20-денного строку до дати проведення цього аукціону, який передбачений ч. 2 ст.15 Закону про малу приватизацію. Крім того, між ТОВ "Тофіс-Сервіс" та Донбаською товарною біржею було укладено договір на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) від 20.03.2012р., у п. 1.1 якого зазначено про здійснення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна, шляхом його продажу на відкритих торгах (аукціону) в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Отже, апеляційний суд вважає, що при проведенні підготовки публікації про проведення торгів, організатор повинен дотримуватись вимог саме цього Закону, оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлений такий порядок.

Серед умов та строків придбання майна, які передбачені ч. 2 ст. 30 Закону про банкрутство, на думку апеляційного суду, обов'язково має бути визначена конкретна дата проведення відкритих торгів, оскільки за своєю суттю торги не можуть бути відкритими та прозорими, якщо в оголошенні не міститься інформація про дату, час та місце їх проведення. Така інформація не повинна мати двоякий характер та будь-якого подвійного тлумачення потенційними покупцями або учасниками торгів.

В газеті «Маріуполь Маркет» № 315 від 29.03.2012р. опубліковано оголошення про проведення через 20 днів з моменту публікації аукціону з продажу рухомого майна - колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008р. випуску, номер шасі НОМЕР_4, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, (а.с.23-24 т.2).

Однак апеляційним судом встановлено, що двадцятий день з моменту публікації припадає на 18.04.2012р. Проте, аукціон було проведено 20.04.2012р. (протокол № 002 від 20.04.2012р. - а.с.25 т.2), що не відповідає інформації, зазначеній в публікації.

В газеті «Маріуполь Маркет» № 317 від 27.04.2012р. опубліковано оголошення про проведення аукціону не раніш ніж через 20 днів з моменту публікації щодо продажу рухомого майна - колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008р. випуску, номер шасі НОМЕР_5, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_2 (лот № 1); колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008р. випуску, номер шасі НОМЕР_6, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_7 - лот № 2 (а.с.26-27 т.2). Згідно такого оголошення точну дату проведення аукціонів визначити неможливо, оскільки має місце неконкретне формулювання тексту оголошення, яке можливо розуміти як проведення аукціону у період після закінчення 20 днів після публікації, тобто це може бути 21-й, 22-й, 23-й та будь-який наступний день. Фактично аукціони були проведені 18.05.2012р., що підтверджується протоколами № 004, № 005 від 18.05.2012р. (а.с.28-29 т.2).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що незазначення конкретної дати проведення аукціону не дає змогу визначити остаточний термін прийняття заяв на участь в аукціоні, тобто позбавляє потенційних покупців подати пропозиції щодо придбання майна та відповідно приймати участь в аукціоні.

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону про малу приватизацію під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна об`єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону , результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об`єкта).

Отже, ця норма визначає обов`язкові відомості, які повинні вноситися до протоколу під час проведення аукціону, а тому посилання відповідача 1 на те, що наявність в протоколі відомостей про всіх учасників на аукціоні не є обов`язковим є безпідставними.

З цього приводу колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, що в протоколах аукціонів № 002 від 20.04.2012р., № 004 та № 005 від 18.05.2012р. взагалі відсутні будь-які ідентифікуючи відомості про учасника аукціону, який не був визначений переможцем, що створює підстави для сумніву про фізичну наявність такого учаснику взагалі, тоді як саме наявність двох і більше претендентів на придбання майна є умовою проведення аукціону, як такого вимагає ч. 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційний суд вважає необґрунтованим твердження апелянта щодо неповідомлення відповідача 2 про судове засідання, призначене на 25.02.2013р. Оскільки ухвалою від 11.02.2013р. господарський суд відклав судове засідання на 25.02.2013р., а також витребував документи в порядку ст. 38 ГПК України у Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України. Апеляційний судом було витребувано у суду першої інстанції докази направлення відповідачу 2 вищевказаної ухвали.

Так, 13.05.2013р. супровідним листом господарський суд Донецької області надав копію списку рекомендованих листів за 14.02.2013р., за яким ухвала була направлена ТОВ «Тофіс-Сервіс» саме за місцезнаходженням юридичної особи-банкрута у м. Маріуполі. Тобто будь-яких процесуальних порушень з боку господарського суду Донецької області при винесенні оскаржуваного рішення Донецьким апеляційним господарським судом не встановлено.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, тому скарга апелянта не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. є законним, прийнятим у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донбаської товарної біржі м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. у справі № 905/93/13-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013р. у справі №905/93/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 9 прим.:

1скаржнику

1. позивачу

1. відповідачу 2

3.третім особам

1. ДАГС

1. до справи

1. ГСДО