Ухвала

від 30.04.2013 по справі 0670/7869/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"30" квітня 2013 р. Справа № 0670/7869/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Благодійного фонду "Допомога" про припинення юридичної особи (фізичної особи-підприємця) ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив винести рішення, про припинення юридичної особи БФ "Допомога".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, як платник податків перебуває на обліку у позивача, заборгованості перед бюджетом не має, та з 9 серпня 2011 року не подавав податкову звітність, про що податковим органом складено довідку від 28.08.2012 № 405.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Благодійного фонду "Допомога" про припинення юридичної особи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що відповідач не є суб'єктом господарювання, а є благодійною громадською організацією, його припинення відбувається шляхом реорганізації або ліквідації і регулюється спеціальними нормами, які встановлюють підстави для цього, наявність яких судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Благодійний фонд "Допомога" зареєстрований Житомирською міською радою 30.05.1996 року, свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації серії А 01 № 466391, організаційно-правова форма господарювання - місцева громадська організація, код ЄДРПОУ 25309856.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової інспекції мають права звертатись у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Підпунктом 20.1.12 п. 20. 1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, зокрема право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

Матеріалами справи стверджується, що за даними податкового обліку відповідач протягом тривалого часу (більше одного року) не подає до податкового органу податкових декларацій та інших документів фінансової звітності.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців.

Згідно з пунктом 2 цієї ж статті, законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Пунктом 1 ст. 33 вище вказаного закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, на основі норм п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Матеріалами справи стверджується, що Благодійний фонд "Допомога" за організаційно-правовою формою господарювання є місцева громадська організацієя.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян», громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, п. 4 ст. 14 зазначено, що легалізацію громадської організації здійснює Міністерство юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами міських рад.

Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню Закон України «Про об'єднання громадян", який є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про об'єднання громадян», припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Статтею 32 Закону України цього ж закону визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян. Так, за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках :

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Отже, відповідно до ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян» ініціатором припинення (ліквідації) юридичної особи громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор, до яких позивач не відноситься.

Слід зазначити, що ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ні Податковим кодексом України не встановлено право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про припинення громадської організації.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

3- відповідачу Благодійний фонд "Допомога" вул.Слобідська,29,м.Житомир,10019