Постанова

від 16.05.2013 по справі 827/1047/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 рокуСправа №827/1047/13-а м.Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Дудіної І.О., представників сторін:

представник позивача (Приватного підприємства «Севтранстрест») - Хахаліна Віра Володимирівна, паспорт серія НОМЕР_3, довіреність №1 від 02.03.2013 року;

представник відповідача (Севастопольської міської державної адміністрації в особі конкурсного комітету) - Попов Михайло Олексійович, посвідчення № 517 від 23.10.2009 року, довіреність № 1163/24/2-13 від 19.02.2013 року

представник третьої особи (Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста) - Королькова Ольга Олександрівна, паспорт серія НОМЕР_2, довіреність № 2/Д від 12.04.2013 року;

представник третьої особи (Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста) - Королькова Ірина Михайлівна, паспорт серія НОМЕР_1. наказ № 226 від 12.07.1999 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Севтранстрест» до Севастопольської міської державної адміністрації в особі конкурсного комітету, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» про визнання дій неправомірними та рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Севтранстрест» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської міської державної адміністрації в особі конкурсного комітету (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста», в якому просить: визнати неправомірними дії Севастопольської міської державної адміністрації в особі конкурсного комітету щодо проведення 03.02.2011 року конкурсу з визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування та визнати нечинним рішення конкурсного комітету Севастопольської міської державної адміністрації з визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, яке було оформлено протоколом № 1 від 03.02.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим що, Севастопольською міською державною адміністрацією були видані розпорядження № 36-р від 13.01.2011р., яким затверджено склад комітету з визначення робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, та № 38-р «Про проведення конкурсу на визначення підприємств (організацій) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування». Також СМДА було видано розпорядження № 47-р від 19.01.2011 року «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» та 24.01.2011 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 57-р «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі в конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування». На підставі зазначених розпоряджень, Севастопольською міською державною адміністрацією було проголошено та проведено конкурс з визначення підприємства для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, за результатами якого переможцем було визначено Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста». За результатами проведеного конкурсу між Севастопольською міською державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» було укладено договір № 103 від 03.02.2011 року, відповідно до умов якого Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» зобов'язується підготувати матеріали для проведення конкурсу, провести їх аналіз та оцінку відповідності конкурсних пропозицій перевізника - претендента умовам конкурсу, надати інформаційно-консультативні послуги для проведення засідань конкурсного комітету, визначених в заявці Севастопольської міської державної адміністрації. Приватне підприємство «Севтранстрест», в порядку передбаченому діючим законодавством, 26.02.2013р. приймало участь у конкурсі № 11 з перевезення пасажирів на міському маршруті загального користування № 17. За підсумками цього конкурсу переможцем було визначено Приватне підприємство «Рубін», а позивач посів друге місце у конкурсі.

Однак, як стало відомо позивачу, 30.12.2011 року розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1373-р були скасовані розпорядження № 47-р від 19.01.2011р. та № 57-р від 24.01.2011 р.

Вказане розпорядження було прийнято на підставі довідки Головного управління юстиції у м. Севастополі. Відповідно до цієї довідки Головним управлінням юстиції у м. Севастополі було проведено планову перевірку стану додержання Севастопольською міською державною адміністрацією законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за період з 11.02.2010 по 03.06.2011 роки. Згідно з висновками цієї перевірки розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 47-р від 19.01.2011 року та № 57-р від 24.01.2011 року не були своєчасно подані для проведення державної реєстрації, у зв'язку із чим Головне управління юстиції в м. Севастополі вимагало їх скасування.

Оскільки розпорядження, відповідно до яких на Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» було покладено повноваження з підготовки матеріалів для проведення конкурсу, проведення їх аналізу та оцінку відповідності конкурсних пропозицій перевізника - претендента умовам конкурсу, надання інформаційно-консультативні послуги для проведення засідань конкурсного комітету, визначених в заявці Севастопольської міської державної адміністрації, були скасовані, тобто, документи готувалися не уповноваженим органом, сформованим з порушенням процедури його формування, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом для захисту своїх прав та інтересів, оскільки вважає, що відповідачем при проведенні конкурсу також були порушені вимоги чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.04.2013 року відкрито провадження у справі № 827/1047/13-а, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста». Ухвалою суду від 17.04.2013р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення на позов та пояснив, що вважає, що права та інтереси позивача з приводу виконання Севастопольською міською державною адміністрацією своїх функцій щодо визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування будь-яким чином не порушуються з наступних підстав. Під час проведення Севастопольською міською державною адміністрацією конкурсу з визначення підприємства для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування розпорядження № 47-р «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» від 19.01.2011 року та розпорядження № 57-р «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі у конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» від 24.01.2011 року скасовані не були, а тому представник відповідача вважає, що при його проведенні було дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема, Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Крім того, представником відповідача було пояснено, що оскільки строк дії договору про надання послуг № 103 від 03.02.2011 року, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» спливає 03.02.3014 року, Севастопольською міською державною адміністрацією інших розпоряджень з цього приводу не видавалось, зважаючи на ці підстави, представник відповідача просив у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Севтранстрест» відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечував, просив відмовити у задоволенні позову та надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що договір № 103 від 03.02.2011 року був укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та КП «Науково-дослідний інститут економіки та розвиту міста» на підставі рішення конкурсного комітету Севастопольської міської державної адміністрації з визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів автомобільного транспорту загального користування, яке було оформлене протоколом від 03.02.2011 року. Конкурс на визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування був проведений відповідно до вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Порядку № 1081, і, таким чином, порядок визначення на конкурсній підставі робочого органу був дотриманий. Крім того, представник третьої особи пояснив, що вважає визначення Головним управління юстиції в м. Севастополі розпоряджень № 47-р від 19.01.2011 року та №57-р від 24.01.2011 року такими, що підлягають державній реєстрації, помилковим. При цьому представник третьої особи посилався на п.5 Положень про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року, відповідно до якого державній реєстрації не підлягають акти, дія яких вичерпується одноразовим використанням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, які містять правові норми. Як вважає представник третьої особи, дія розпоряджень відповідача № 47-р від 19.01.2011 року та №57-р від 24.01.2011 року вичерпується одноразовим використанням у період проведення конкурсу з визначення робочого органу конкурсного комітету з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, який відбувся 03.02.2011 року. Враховуючи викладене, представник третьої особи вважає, що у задоволенні позову варто відмовити, оскільки діями відповідача не було порушено приписів норм діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до положень ст. 44 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п. 16 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», визначення на конкурсних засадах робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, який у разі потреби залучається організатором на конкурсних умовах за договором для організації проведення конкурсу, покладено на орган виконавчої влади.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Севтранстрест» зареєстровано у якості юридичної особи 03.06.2002р. Нахімовською районною державною адміністрацією у місті Севастополі (код ЄДРПОУ 32060741), що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 274610.

Таким чином, враховуючі суб'єктний склад сторін та предмет позову даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 13.01.2011 року Севастопольською міською державною адміністрацією були видані розпорядження № 36-р «Про затвердження складу комітету з визначення робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування», яким затверджено склад вказаного комітету та визнано втратившим чинність розпорядження СМДА від 27.12.2006р. № 1299-р щодо проведення попереднього конкурсу, та № 38-р «Про проведення конкурсу на визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування».

У подальшому, Севастопольською міською державною адміністрацією було видане розпорядження № 47-р від 19.01.2011 року «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування». Вказаним розпорядженням затверджено наступні умови конкурсу: 1.1 Підприємство зареєстроване у встановленому законодавством України порядку; 1.2 Підприємство не є банкрутом і щодо якого не розпочато процедуру банкрутства або процедуру ліквідації як суб'єкта господарювання; 1.3. Підприємство має фахівців та досвід роботи з питань організації пасажирських перевезень не менш 3 років; 1.4 Підприємство не надає послуги з перевезень, не здійснює діяльність на ринку транспортних послуг, не представляє інтереси окремих автомобільних перевізників.

22.01.2011р. у газеті «Севастопольские известия» № 5 (1310) було оприлюднене оголошення про проведення конкурсу та його умови.

24.01.2011 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 57-р «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі в конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування». До переліку зазначених документів включено копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, довідку про включення до ЄДРПОУ, копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації), копії дипломів фахівців підприємства претендента, копії документів на фахівців, що підтверджують їх досвід та стаж роботи з питань організації пасажирських перевезень.

На підставі зазначених розпоряджень Севастопольською міською державною адміністрацією було 03.02.2011 року проведено конкурс з визначення підприємства для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, за результатами якого переможцем було обрано Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста», про що складено протокол № 1 від 03.02.2011р. З протоколу вбачається, що на конкурс подало заявку одно підприємство - КП «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста», яке і було обрано його переможцем у результаті голосування одноголосно членами конкурсного комітету.

На підставі протоколу засідання комітету з визначення робочого органу №1 від 03.02.2011 року між Севастопольською міською державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» було укладено договір № 103 від 03.02.2011 року строком дії до 03.02.2014р., відповідно до умов якого Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» зобов'язується підготувати матеріали для проведення конкурсу, провести їх аналіз та оцінку відповідності конкурсних пропозицій перевізника - претендента умовам конкурсу, надати інформаційно-консультативні послуги для проведення засідань конкурсного комітету, визначених в заявці Севастопольської міської державної адміністрації.

03.06.2011 року Головним управлінням юстиції у м. Севастополі було проведено планову перевірку Севастопольської міської державної адміністрації щодо стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за період з 11.12.2010 по 03.06.2011 роки.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням юстиції у м. Севастополі 03.06.2011 року було складено довідку про планову перевірку №7/2011 стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за період з 11.12.2010 по 03.06.2011 роки у Севастопольській міській державній адміністрації, за змістом якої розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 47-р від 19.01.2011 року та № 57-р від 24.01.2011 року визнано такими, що підлягають державній реєстрації як нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, але своєчасно подані для її проведення не були, у зв'язку з чим Головне управління юстиції у м. Севастополі на підставі повноважень, наданих вказаному органу Порядком проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 121/10401 від 01.02.2005 року, вимагало від Севастопольської міської державної адміністрації скасування зазначених розпоряджень.

Судом встановлено, що вимоги Головного управління юстиції у м. Севастополі відповідачем виконано, та саме з цих підстав видано нове розпорядження № 1373-р від 30.12.2011 року «Про скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації від 19.01.2011№ 47-р, від 24.01.2011 № 57-р», яким розпорядження голови СМДА № 47-р від 19.01.2011 року «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» та розпорядження № 57-р від 24.01.2011 року «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі в конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» скасовані. Нових розпоряджень з цих питань відповідачем не видавалось.

Вважаючи, що скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації від 19.01.2011№ 47-р, від 24.01.2011 № 57-р. свідчить про недотримання відповідачем процедури визначення робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування та порушує інтереси позивача, який був учасником конкурсу з перевезення пасажирів на маршруті № 17, позивач звернувся до суду з цім позовом.

При вирішенні цього спору суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно до положень ст. 44 («визначення умов перевезень та проведення конкурсу») Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ зі змінами та доповненнями, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет. Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081).

В Порядку № 1081 дається законодавче визначення понять організатор, яким вважається орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс, та робочий орган, а саме підприємство (організація), що має фахівців у галузі автомобільного транспорту, матеріальні ресурси та технології, а також досвід роботи не менш як три роки з питань організації пасажирських перевезень, яке у разі потреби залучається організатором на конкурсних умовах за договором для організації проведення конкурсу.

Пунктом 21 Порядку № 1081 встановлено, що визначення робочого органу на конкурсних засадах є обов'язковим.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1081 з метою визначення на конкурсних засадах робочого органу організатор: 1) утворює комітет з визначення робочого органу; 2) визначає форму заяви та перелік документів, що подаються для участі в конкурсі; 3)визначає умови конкурсу; 4) розміщує не пізніше ніж за 30 днів до початку конкурсу у засобах масової інформації оголошення про проведення конкурсу та його умови.

Пунктом 17 Порядку № 1081 передбачено, що у конкурсі можуть брати участь підприємства (організації), які відповідають вимогам, що встановлені статтею 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", а також умовам проведення відповідного конкурсу. Переможцем конкурсу визначається підприємство (організація), яке за оцінкою конкурсного комітету найбільше відповідає умовам конкурсу (п. 19 Порядку № 1081). Пунктом 20 Порядку № 1081 передбачено, що організатор укладає з переможцем конкурсу договір про виконання функцій робочого органу зі строком не більш як три роки.

Судом встановлено, що усі заходи, передбачені п. 16 Порядку № 1081, відповідачем у процесі підготовки проведення конкурсу були вчинені.

Також судом встановлено, що при проведенні відповідних конкурсів, в тому числі конкурсу з перевезення пасажирів на міському маршруті загального користування № 17, в якому брало участь ПП «Севтранстрест», робочий орган «Комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» здійснювало, зокрема, проведення аналізу та оцінку відповідності конкурсних пропозицій перевізників-претендентів умовам конкурсу, про що складались Переліки показників для нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізника-претендента за підписами посадових осіб Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста».

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Севтранстрест» у березні 2013р. звернулось з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Севастополя щодо законності результатів конкурсу № 11 з перевезення пасажирів на міському маршруті загального користування № 17 з тих підстав, що до участі у конкурсі допущено перевізника-претендента, який не виконав вимоги чинного законодавства щодо надання транспортного засобу, передбаченого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Виконання перевізником-претендентом зазначеної вимоги також перевіряється робочим органом конкурсного комітету. Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя у справі № 827/886/13-а позовні вимоги ПП «Севтранстрест» задоволено, визнано протиправним рішення конкурсного комітету СМДА по проведенню конкурсу № 11 з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 17 в частині визнання переможцем конкурсу ПП «Рубін». Рішення оскаржено в апеляційному порядку та на час судового розгляду цій справи законної сили не набрало.

Але, ствердження позивача відносно того, що недотримання процедури формування робочого органу сприяє неналежному виконанню їм своїх функцій та впливає на права та інтереси позивача, за умовою, що він бере участь у конкурсах з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, суд вважає помилковими та такими, що не доведені позивачем у судовому засіданні.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАС України).

Згідно частини 1 пункту 8 статті 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно з цією статтею, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі, тобто правом, яким особа розпоряджається на власний розсуд. Вона самостійно вирішує, реалізувати їй це право чи добиватися захисту в інший, позасудовий, спосіб або ж змиритися з порушенням.

Але, право на звернення до адміністративного суду з позовом доцільно відрізняти від права на судовий захист, що закріплене у статті 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Право на звернення до адміністративного суду з позовом має ширше коло суб'єктів - таке право мають також представники, у тому числі законні представники, зокрема й органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, суд дійшов до висновку, що хоча з позовом до суду може звернутися будь-яка особа, але право на судовий захист, тобто право на задоволенні заявлених позовних вимог, має лише та особа, чиї права, свободи чи законні інтереси дійсно порушені суб'єктом владних повноважень.

Таким чином у випадку оскарженні особою дій та рішення суб'єкта владних повноважень, особа може звернутися до адміністративного суду по конкретній адміністративної справі лише, якщо ці дія та рішення суб'єкту владних повноважень порушують саме права, свободи та закони інтересі цієї особи - позивача по справі, тобто особа є учасником спірних правовідносин та має юридичну зацікавленість у результаті розгляду спору.

Згідно з вимогами частини1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з вищевказаними нормами права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Суд зазначає, що як розпорядження голови СМДА від 19.01.2011р. № 47-р так і розпорядження від 24.01.2011р. № 57-р на час проведення конкурсних процедур були чинними та стосуються окремих підготовчих етапів організації проведення одного конкурсу щодо визначення робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування (форми заяви, переліку документів тощо), який закінчилися 03.02.2011р. обранням цього органу в особі Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста». Таким чином, вказані розпорядження мають процедурний, тобто, формальний, організаційний характер. В той же час правомірність нормативних положень - змісту вказаних розпоряджень жодної зі сторін у судовому засіданні не заперечується. Також будь-які посилання на невідповідність змісту розпоряджень положенням діючого законодавства відсутні й у висновках Головного управління юстиції у м. Севастополі, викладених у Довідці про планову перевірку стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за період з 11.12.2010 по 03.06.2011 роки у Севастопольській міській державній адміністрації №7/2011 від 03.06.2011 року.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що організаційні питання щодо процедури формування робочого органу конкурсного комітету, які мали місце в 2011 році, будь-яким чином безпосередньо впливають на інтереси позивача, пов'язані з участю в проведенні конкурсу на маршруті № 17, який було проведено 26.02.2013р. Будь яки обставини, яки б спростовували вказаний висновок, не встановлені і при судовому розгляді адміністративній справи № 827/886-13а.

Судом у судовому засіданні 16.05.2013р. були досліджені Переліки показників для нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізника-претендента на конкурс 26.02.2013р. ПП «Рубін» та ПП «Севтранстрест», яки були складені працівниками третьої особи. Зі змісту вказаних переліків вбачається, що обом претендентам нараховані рівні бали за виключенням: показників пп.2 п. 1 (строку експлуатації автобусів), де ПП «Рубін», у якого в наявності автобус для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями БАЗ А.079.14, пропонується к нарахуванню 0,5 балів, в той час, як позивачу - ПП «Севтранстрест» при наявності автобусу для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями МАЗ 206080 запропоновано к нарахуванню 1,7 балів; та показників пункту 2 щодо середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом відповідно до штатного розпису з заробітною платою, не менш встановленого законодавством мінімуму, яки працюють на повну ставку. Відповідно до останнього показника в ПП «Рубін» працюють 72 таких особи (пропонується к нарахуванню 6 балів), в той час, як у ПП «Севтранстрест» - лише 20 осіб (бали не нараховуються). Суд звертає увагу позивача, що вказані обставини є доказом того, що третя особа не мала можливості жодним чином сприяти обмеженню прав позивача при підготовці конкурсу 26.02.2013р., тому що кількість працівників підприємства, яки отримують зарплатню у розмірі не менш встановленого законодавством мінімуму, є об'єктивним показником, формування якого обумовлено господарською діяльністю самого позивача.

Крім того твердження позивача щодо порушення своїх прав та інтересів у зв'язку з тім, що рішення щодо визнання певного претендента-перевізника переможцем конкурсу приймається конкурсним комітетом Севастопольської міської державної адміністрації саме на підставі документів, отриманих від робочого органу, та обумовлено їм, також не ґрунтується на нормах діючого законодавства та фактичних обставинах справи, оскільки як статтею 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, так і Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081, пунктом 1 Договору № 103 від 03.02.2011р. «Про надання послуг» передбачено надання Комунальним підприємством «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» відповідачу виключно допоміжних функцій організаційного характеру (організація забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету, підготовка матеріалів щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналіз одержаних пропозицій та їх оцінку, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали). При цьому прийняття рішення щодо визначення переможця конкурсу є виключною компетенцією конкурсного комітеті органу виконавчої влади (тобто, СМДА), яка реалізується в межах його дискреційних повноважень та не обумовлено лише пропозиціями робочого органу конкурсного комітету, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Суду також позивачем не доведено та самим судом не встановлено, що в результаті проведення конкурсу щодо визначення робочого органу конкурсного комітету 03.02.2011р. були порушені права та інтереси будь-якої іншої особи або суб'єкта владних повноважень. Так, з протоколу № 1 від 03.02.2011р. вбачається, що на конкурс надійшли документи лише від одної особи - Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста», яке і було обрано переможцем. Також, на час судового розгляду справи Договір про надання послуг від 03.02.2011р. № 103 між СМДА та третьою особою не оскаржував ся та є дійсним.

Що стосується факту не проведення Севастопольською міською державною адміністрацією державної реєстрації розпоряджень голови СМДА № 47-р від 19.01.2011 року «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» та від 24.01.2011 року № 57-р «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі в конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування», суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 року (далі - Положення № 731) державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та цього Положення.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 та 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління контролю - обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Пунктом 2 Положення № 731 передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до п.4 зазначеного Положення Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду постанови, накази, інструкції тощо), якщо є одна або більше норм, що :

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

В той же час, підпунктом «б» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. затвердженого Постановою Кабінету Міністрв України № 731 від 28.12.1992 року, передбачено. що на державну реєстрацію не подаються акти, дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми.

Судом встановлено, що розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 47-р від 19.01.2011 року «Про затвердження умов конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» та від 24.01.2011 року № 57-р «Про затвердження форми заяви та переліку документів, які подаються для участі в конкурсі з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування» були прийняті для організаційного забезпечення проведення конкурсним комітетом СМДА конкурсу з визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, та вичерпали свою дію у зв'язку з проведенням конкурсу, який визнаний таким, що відбувся. Вказані обставини є підставою для віднесення їх до норм одноразового застосування, що обумовлює відсутність обов'язку СМДА приймати рішення такого ж змісту повторно вже після затвердження та реалізації результатів конкурсу.

При цьому твердження представника позивача, що розпорядження № 47-р та № 57-р містять саме правові норми, тобто норми багаторазового застосування для невизначеного кола осіб, суд вважає необґрунтованими.

Слід зазначити, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 36-р від 13.01.2011р., яким затверджено склад комітету з визначення робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування, та № 38-р «Про проведення конкурсу на визначення підприємств (організацій) для здійснення функцій робочого органу конкурсного комітету на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування», яки мають більш важливе значення для процедури проведення конкурсу з визначення робочого органу та є складовими частинами цієї процедури, не були віднесені Головним управлінням юстиції в м. Севастополі при перевірці відповідача до нормативних актів, що потребують державної реєстрації, не скасовані та є чинними на час судового розгляду справи.

При цьому, на час проведення конкурсу розпорядження № 47-р від 19.01.2011 року та № 57-р від 24.01.2011 року також були чинними.

Також, надаваючі оцінку діям відповідача щодо скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації № 47-р від 19.01.2011 року та № 57 від 24.01.2011 року розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації 30.12.2011р. № 1373-р суд, керуючись приписами ч.2 ст. 11 КАС України, звертає увагу сторін на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Оскільки на час розгляду справи окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у м. Севастополі, не прийнятий, то суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України «Про місцеві державні адміністрації». №586 від 09.04.1999р. (далі - Закон № 586).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 586 місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 6 Закону № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Частинами 1, 3 статті 43 Закону № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч.8 ст.118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Статтею 39 Закону № 586 дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до вимог ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду - як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду по правах людини від 24.06.2003 року по справі "Стреч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії" (щодо відмови в продовжені права користування земельною ділянкою) зазначено про недопустимість порушення прав заявника на законне очікування виконання відповідних зобов'язань влади і, втручання в реалізацію його прав.

Враховуючи вищенаведене Рішення Європейського суду по правах людини, Рішення Конституційного суду України по справі №7-рп/2009 від 16.04.09р., суд вважає за необхідне зазначити, що "гарантією стабільності суспільних відносин", яку повинен забезпечити суб'єкт владних повноважень при прийнятті своїх рішень, є неможливість скасування актів одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації законних підстав для видання розпорядження №1373-р від 30.12.2011р. "Про скасування розпоряджень голови Севастопольської міської державної адміністрації від 19.01.2011 р. № 47-р, від 24.01.2011 № 57-р». В той же час суд враховує відсутність позовних вимог вказаного змісту та зазначає, що вихід за межі позовних вимог за ініціативою суду можливий лише в разі обґрунтованості позову та його задоволення.

Що стосується доводів позивача відносно того, що переможцем конкурсу згідно протоколу № 1 від 03.02.2011р. визнано не третю особу, а КП СМР (російською - СГС) «НДІ економіки та розвитку міста», суд зазначає, що помилкове зазначення в тексті протоколу назви третьої особи абревіатури «СМР» в підтвердження того, що власником підприємства, згідно Статуту, є Севастопольська міська рада, не має правового значення та не спростовує факт перемоги в конкурсі 03.02.2011р. та укладення договору № 103 від 03.02.2011р. саме з третьою особою.

Крім того, при розгляді справи судом встановлено, що на виконання договору № 103 від 03.02.2011р. за участю третьої особи - Комунального підприємства «Науково-дослідний інститут економіки та розвитку міста» з 15.04.2011р. по 12.03.2013р. в місті Севастополі проведено 46 конкурсів по 54 автобусним маршрутам загального користування. Тобто, результати вказаних конкурсів безпосередньо стосуються прав, свобод та інтересів значної кількості суб'єктів господарської діяльності.

Суд звертає увагу відповідача на те, що одною з основних засад адміністративного судочинства є пропорційність, тобто дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення. Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси багаточислених осіб. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою підлягає врахуванню, оскільки рішення по цієї справі повинно передбачати необхідність запобігання порушенню прав, свобод та інтересів інших осіб - суб'єктів господарювання, учасників та переможців конкурсів на перевезення пасажирів на автотранспорті загального користування в місті Севастополі.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд також зазначає, що відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення позивача з цім позовом до суду, враховуючи що зазначені позивачем обставини, при яких він дізнався про порушення своїх прав, а саме - при підготовці до подання позову по справі № 827/886/13-а у березні 2013р., у судовому засіданні не спростовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 16.05.2013р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанова у повному обсязі складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 20.05.2013р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров