Рішення

від 13.05.2013 по справі 910/4241/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4241/13 13.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» доЖитлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» простягнення 60204,42 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Півень Д.О. (представник за довіреністю); від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач або ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» (далі - відповідач або ЖБК «Молодіжний») 57896,26 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 1923,47 грн. пені та 384,69 грн. трьох відсотків річних, а всього 60204,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №8242120 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001, внаслідок чого у нього за період з 01.10.2012 до 31.12.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію у загальній сумі 57896,26 грн. За прострочення оплати вказаної суми заборгованості позивачем на підставі пункту 3.5 додатка № 4 до вказаного Договору, враховуючи обмеження розміру зазначеного у статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нарахована пеня та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) три відсотки річних у вищевказаних сумах.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що теплову енергію у вказаний період від позивача не отримував, а за отримані мешканцями будинку 10 по вул. Шамрило у м. Києві комунальні послуги споживачі послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання здійснювали розрахунки із виконавцем вказаних послуг - товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», з яким ЖБК «Молодіжний» 23.02.2012 уклало договір № 6 про здійснення функцій виконавця комунальних послуг.

З урахуванням даного договору ТОВ «Водоканал-сервіс» уклав договори безпосередньо зі споживачами - власниками квартир будинку № 10 по вул. Шамрило у м. Києві, на підставі яких з 1 квітня 2012 року споживачі перераховують кошти за отримані послуги їх виконавцю - ТОВ «Водоканал-сервіс», який повинен розраховуватися із позивачем за теплову енергію, що використана для створення послуг з централізованого опалення та централізованого водопостачання гарячої води мешканцям зазначеного будинку.

Враховуючи надані пояснення ЖБК «Молодіжний» було заявлено клопотання про залучення іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс» (далі - ТОВ «Водоканал-сервіс»).

Аналогічне за змістом було подане клопотання і ТОВ «Водоканал-сервіс». На підтвердження вище зазначених обставин останнім було додано до матеріалів справи копію договору № 8363081 купівлі-продажу теплової енергії від 13.04.2012, укладеного між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Водоканал-сервіс».

Позивач, заперечуючи проти задоволення даних клопотань, надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що споживачем теплової енергії за договором № 8242120 у спірному періоді було ЖБК «Молодіжний». Жодних правовідносин між позивачем та ТОВ «Водоканал-сервіс» щодо поставки теплової енергії до ж/б по вул. Шамрила, 10 до 01.01.2013 не існувало.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання про залучення іншого відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, позаяк у спірний період теплова енергія поставлялася позивачем за договором №8242120 саме відповідачу, а не ТОВ «Водоканал-сервіс».

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

13.05.2013 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти перенесення розгляду справи заперечував та наполягав на розгляді справи у даному засіданні, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась;

- розгляд справи вже неодноразово переносився, в т.ч. і за клопотаннями представника відповідача;

- відповідач виклав свою позицію щодо суті та обставин спору у відзиві на позов, а його представник у судових засіданнях;

- у разі наміру надати додаткові пояснення, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання, маючи на це достатньо часу;

- у разі неможливості участі певного представника, позивач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд має право відкласти розгляд справи лише у межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, та лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Крім того, подальше відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку, а клопотання про продовження строку розгляду справи, із зазначенням виняткових випадків, відповідачем не було заявлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» перейменована у ПАТ «Київенерго» (Енергопостачальна організація), та ЖБК «Молодіжний» (Абонент) було укладено договір №8242120 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір №8242120), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (пункт 1.1 цього Договору).

Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.3.1 Договору №8242120 позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, у кількостях та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Зі звернення-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій води та додатку № 9 до Договору №8242120 убачається, що теплова енергія постачається відповідачу до ж/б по вул. Шамрила, 10.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до пункту 5.1 Договору №8242120 та звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Пунктом 2 додатку №4 до Договору №8242120 передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 3 додатку № 4 до Договору №8242120 відповідач зобов'язаний оплатити вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями Договору №8242120 разом з додатками, звернення-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій води.

Однак, відповідач неналежним чином виконував вищевказані договірні умови, внаслідок чого у нього за період з 01.10.2012 до 31.12.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію у загальній сумі 57896,26 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту енергію.

Доказів оплати вищевказаної суми боргу матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що у спірний період Договір №8242120 було в установленому порядку розірвано, чи останній було визнано судом недійсним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Факт наявності у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором №8242120 у сумі 57896,26 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. При цьому, судом враховано, що позивачем проводилося нарахування відповідачу за теплову енергію відповідно до пункту 5.1 Договору № 8242120 розрахунковим способом за встановленими тарифами, виходячи із узгодженими в додатку № 1 до Договору №8242120 обсягами постачання теплової енергії (договірного навантаження). Станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду з боку відповідача були відсутні будь-які заяви чи скарги на недоотриману теплову енергію або рішення суду з цього приводу. Зворотного матеріали справи не містять.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором № 8242120 строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.

З розрахунку позивача доданого до позовної заяви вбачається, що ним за період з листопада 2012 року до лютого 2013 року (120 днів) на суму прострочення нараховані відповідачу три проценти річних у загальній сумі 384,69 грн. та пеня на загальну суму 1923,47 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з пунктом 3.5 додатку № 4 до Договору № 8242120 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (пункт 3 цього Додатку), позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

При перевірці розрахунку позивача, судом враховано, що позивачем нарахована пеня відповідно до положень статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування (7,5% річних х 2 = 15% річних), та у межах шестимісячного строку, встановленого частиною 6 статті 232 ГК України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача. Розрахунок трьох процентів річних та пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Відносно заперечень відповідача про те, що спірну суму заборгованості повинно оплачувати ТОВ «Водоканал-сервіс» суд зауважує наступне.

Відповідно до Договору № 8242120 теплопостачання здійснюється до ж/б по вул. Шамрило, 10, балансоутримувачем якого є ЖБК «Молодіжний», а відповідно договору №8363081 від 13.04.2012, який надав ТОВ «Водоканал-сервіс», - до ж/б по вул. Вишгородська, 38а, балансоутримувачем якого є ЖБК «Алмазний», що зазначено у додатках №№ 1 та 2 до даного договору.

Договір купівлі продажу теплової енергії до ж/б по вул. Шамрило, 10 укладений між позивачем та ТОВ «Водоканал-сервіс» 30.11.2012 за № 8242174, і в пункті 6.1 цього Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати припинення в установленому законом порядку договірних відносин між ПАТ «Київенерго» та організаціями (підприємствами), які здійснювали купівлю теплової енергії для потреб будинків, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Тобто, Договір № 8242174 набув чинності з 01.01.2013, оскільки відповідно до листа ЖБК «Молодіжний» (який здійснював купівлю теплової енергії для потреб будинку по вул. Шамрила, 10) від 27.11.2012 № 27/33 Договір № 8242120, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію з 01.01.2013.

Враховуючи вищевикладене, споживачем теплової енергії за Договором № 8242120 у спірному періоді було ЖБК «Молодіжний».

Отже, доводи відповідача про те, що заборгованість за теплову енергію за спірний період повинно оплачувати ТОВ «Водоканал-сервіс» відхиляються судом виходячи з вищевикладеного, а також того, що вони не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Виходячи із вищезазначеного, позовні вимоги визнаються судом за законні та обґрунтовані, а позов - таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тимофія Шамрила, будинок 10, ідентифікаційний код 23697222) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305; на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. у ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач - ПАТ «Київенерго») 57896,26 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 26 коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 1923,47 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять три гривні 47 коп.) пені, 384,69 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 69 коп.) трьох процентів річних, а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013

СуддяСташків Р.Б.