Ухвала

від 14.05.2013 по справі 2а-8094/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8094/10/12/0170

14.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.11.12 у справі № 2а-8094/10/12/0170

за позовом Прокурора м. Керчі (вул. Радянська 12,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі ( № 126)" (вул.Індустріальне шосе, 17,Керч,Автономна Республіка Крим,98330)

про стягнення заборгованості у сумі 139590,55грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.12 у справі № 2а-8094/10/12/0170 позов задоволено частково: стягнено з Державного підприємства "Підприємство Керченська виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (№ 126)" (Індустріальне шосе, 17, м. Керч, АР Крим, 98330, ідентифікаційний код 08680307 ) кошти в рахунок погашення податкового боргу - З податку на землю - податковий розрахунок по строку сплати 30.04.2010 - 919,63 грн. та пені - 1199,84 грн. (за період з 05.06.07-19.11.09 по 02.10.07-17.03.10).- З податку на додану вартість - по строку сплати 01.02.2010 - 7239,00 грн., 03.03.2010- 4259,00 грн., 30.03.2010 - 9152,00 грн., 29.04.2010 - 700,00 грн., 30.04.2010 - 12149,00 грн., 31.02.2010 - 265,00 грн., всього в сумі - 33764,00 грн., штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2009 № 0002561502/0 в сумі 4644,00 грн. та пені в розмірі 11082,25 грн. (за період з 11.09.07-12.01.10 по 31.01.08-26.05.10), - з податку з власників транспортних засобів в розмірі 863,34 грн. (за період з 16.01.07-12.01.10 по 16.01.07-13.04.10); в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 14.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно задекларовано податкові зобов'язання з податку на землю, податку з власників транспортних засобів та податку на додану вартість шляхом подачі відповідних декларацій.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що наявність у позивача податкового боргу підтверджується податковими вимогами від 28.11.2001 № 1 та № 2 від 17.01.2002 (т.1.а.с.64,65).

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи у відповідача виник обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань самостійно визначених в податкових деклараціях та податкових розрахунках в сумі 4349,68 грн. з податку на землю, 2663,25 грн. з податку з власників транспортних засобів, 104090,00 грн. з податку на додану вартість.

На думку позивача вказані суми не сплачені відповідачем, у зв'язку з чим є податковим боргом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем платіжними дорученнями № 205, 238,37,84,107 , 164 (т.1.а.с.87, зв.бік а.с.88) перераховано кошти в сумі 3430,05 грн. з призначенням платежу - податок на землю за період жовтень 2009- лютий, квітень 2010 років.

Платіжними дорученнями № 4,126 (т.1.а.с.88) відповідачем сплачено податок з власників транспортних засобів в сумі 2663,25 грн. з призначенням платежу за 2009,2010 роки.

Відповідно до призначень платежу платіжних доручень №№ 200,204,227,240, 87,42,9,258,12,90,110,91,123,125,134,141,152,169,163,159,172 з призначенням ПДВ за жовтень 2009-квітень 2010 року відповідачем сплачено 70326 грн. (т.1.а.с.89-95).

Проте, відповідно до даних карток облікового рахунку та пояснень позивача від 08.12.2010 за вих. № 25123/10/10-0 (т.1.а.с.128), суми, сплачені за вказаними платіжними дорученнями було позивачем зараховано в рахунок погашення податкових зобов'язань без урахування призначення платежу.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд.

Колегія суддів зазначає, що жодна норма податкового законодавства, що діяла на момент виникнення спірних відносин, не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Крім того, відповідачем надано витратний касовий ордер на суму 1515,00 грн. від 15.04.2010 № 37 та акт № 59 спрямування готівки в рахунок погашення податків від 15.04.2010, а також видатковий касовий ордер № 47 та акт № 70 від 26.05.2010 (т.1.а.с.97-99), відповідно до яких на думку відповідача позивач повинен був зарахувати суму 1515,00 грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання за ПДВ відповідно до зазначених в них призначень.

Проте, дії відповідача не суперечать ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пунктам 9, 10 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 № 538 .

Таким чином, враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність на час вирішення справи по суті податкового боргу у відповідача зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань відповідно до заявлених вимог в частині: з податку на землю - податковий розрахунок по строку сплати 30.04.2010 - 919,63 грн., з податку на додану вартість - по строку сплати 01.02.2010 - 7239,00 грн., 03.03.2010- 4259,00 грн., 30.03.2010 - 9152,00 грн., 29.04.2010 - 700,00 грн., 30.04.2010 - 12149,00 грн., 31.02.2010 - 265,00 грн., всього в сумі - 33764,00 грн.

Крім того, посадовими особами позивача проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2006- січень - червень 2007, за результатами якої складено Акт від 24.11.2009 № 1855/15 (т.1.а.с.44-45) та на адресу відповідача направлено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0002561502/0 про донарахування податкового зобов'язання зі сплати штрафних(фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання в сумі 4644,00 грн. (т.1.зв.бік а.с.45).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано посадовою особою позивача 24.11.2009, про що свідчить власний підпис.

Відповідно до п.п.4.2.2.п.4.2. ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (п.п.5.2.1.п.5.2. ст.5Закону № 2181).

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (п.5.3. ст.5 Закону № 2181 ).

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0002561502/0 є узгодженим та не оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Проте відповідачем сума штрафних (фінансових) санкцій за вказаним податковим повідомленням-рішенням не сплачена відповідачем, отже сума 4644,00 грн. є податковим боргом.

По картці особового рахунку було нараховано пені з податку на додану вартість в сумі 17654,85 грн. (за період з 10.09.2009 по 26.05.2010); з податку з власників транспортних засобів в сумі 2589,43 грн.(за період з 13.07.2009 по 13.04.2010), з податку за землю в сумі 3599,34 грн. (за період з 30.12.2008 по 17.03.2010)(т. 2 а.с. 25-28).

Відповідно до п.п.16.1.1. п.16.2 ст.16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Проведеним по справі експертним дослідженням визначено, що частина пені в сумі 6572,59 грн. з податку на додану вартість, 574,73 грн. з податку з власників транспортних засобів та в сумі 2399,50 грн. увійшла до суми стягнення пені по особовому рахунку по справі № 2а-4962/10/14/0170.

Частина пені в сумі 1151,36 грн. нарахована поза межами 1905 днів до дати подачі адміністративного позову, якій подано до суду в червні 2010 року.

Відповідно до ст.15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним (п.п.15.2.1).

Таким чином, матеріалами справи та даними податкового обліку платника податків та висновками судової експертизи підтверджується обґрунтованість заявлення до стягнення суми пені.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено наявність податкового боргу, якій підлягає погашенню у встановленому порядку підтверджується матеріалами справи в наступних розмірах: з податку на землю - податковий розрахунок по строку сплати 30.04.2010 - 919,63 грн. та пені - 1199,84 грн. (за період з 05.06.07-19.11.09 по 02.10.07-17.03.10)., з податку на додану вартість - по строку сплати 01.02.2010 - 7239,00 грн., 03.03.2010- 4259,00 грн., 30.03.2010 - 9152,00 грн., 29.04.2010 - 700,00 грн., 30.04.2010 - 12149,00 грн., 31.02.2010 - 265,00 грн., всього в сумі - 33764,00 грн., штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2009 № 0002561502/0 в сумі 4644,00 грн. та пені в розмірі 11082,25 грн. (за період з 11.09.07-12.01.10 по 31.01.08-26.05.10), з податку з власників транспортних засобів в розмірі 863,34 грн. (за період з 16.01.07-12.01.10 по 16.01.07-13.04.10).

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.12 у справі № 2а-8094/10/12/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.12 у справі № 2а-8094/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко