Рішення

від 16.05.2013 по справі 910/6899/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6899/13 16.05.13

За позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по

виготовленню цінних паперів

До Видавництва спілки молодіжних організацій України «Молодь»

Про стягнення 64 080,73 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Лук'яненко Є.В, - по дов. № 74000-02/3036 від 19.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів до Видавництва спілки молодіжних організацій України «Молодь» про стягнення 61 288,34 грн. заборгованості, яка складається з : 6 679,77 грн. боргу по орендній платі, 49 625,72 грн. боргу по комунальним послугам, 3 461,83 грн. пені та 1 521,02 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5844 від 27.04.2011 та договору про відшкодування фактично спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 136 від 15.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6899/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013.

Позивачем 24.04.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 64 080,73 грн. заборгованості, яка складається з : 6 980,13 грн. боргу по орендній платі, 52 117,75 грн. боргу по комунальним послугам, 3 461,83 грн. пені та 1 521,02 грн. - 3% річних.

Відповідач в судове засідання 25.04.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2013 не виконав.

Відповідачем 24.04.2013 до відділу діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6899/13 від 25.04.2013, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2013, розгляд справи був відкладений на 16.05.2013.

Позивач в судовому засіданні 16.05.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.0504.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.04.2013 та ухвали від 25.04.2013 не виконав.

Відповідачем 15.05.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що в штаті відповідача відсутня особа з юридичною освітою, а директор знаходиться у відпустці з 01 по 31 травня 2013 року. З огляду на викладене у відповідача не було часу та можливості на підготовку всіх документів, визначених в ухвалі суду.

Суд розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Відсутність у штаті відповідача юриста та відпустка директора не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, відповідач звертаючись вперше до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи зазначив, що про розгляд спору йому стало відомо 24.04.2013, а отже суд вважає що у відповідача було достатньо часу (період у який директор не перебував у відпустці) скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання 16.05.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.04.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Видавництвом спілки молодіжних організацій України «Молодь» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5844 (далі - договір № 5844).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) - нежилі приміщення загальною площею 35,40 кв. м. на п'ятому поверсі будівлі, розміщене за адресою : м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, що перебуває на балансі Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.10.2010 і становить 236 900,00 грн. без урахування ПДВ,

Майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів інформації та видавничої продукції, що видається українською мовою (п. 1.2. договору № 5844).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору № 5844 встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору № 5844 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 27.04.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - нежилі приміщення загальною площею 35,40 кв. м. на п'ятому поверсі будівлі, розміщене за адресою : м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, що перебуває на балансі Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору № 5844 сторонами встановлено, що договір укладено на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 27.04.2011 до 27.03.2014.

Згідно з п. 5.11. договору № 5844 орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після укладення цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

15.07.2011 між Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів (балансоутримувач) та Видавництвом спілки молодіжних організацій України «Молодь» (орендар) було укладено договір про відшкодування вартості фактично спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат № 136 (далі - договір № 136).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору № 5844 та договору № 136 не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6 980,13 грн. по орендній платі та 52 117,75 грн. по комунальним послугам. Також позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами нараховані пеня в розмірі 3 461,83 грн. та 3% річних в сумі 1 521,02 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визна чається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встано влюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами міс цевого самоврядування.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Статтею 284 Господарського кодексу України (п. 1) визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації ; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна пла та з урахуванням її індексації.

Пунктом 3.1. договору № 5844 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2011 р. - 813,62 грн.

Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 149 від 13.10.2004 та протоколом № 2 від 22.04.2011, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 814,00 грн. без ПДВ за базовий місяць (лютий 2011р.).

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень, квітень місяці 2011 року.

Згідно з п. 3.2. договору № 5844 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3. договору № 5844 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Таким чином, сторонами договору оренди № 5844 було узгоджено розмір оре ндної плати з визначенням її у сумі 814,00 грн. на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за насту пні періоди шляхом коригування на індекс інфляції за попередній місяць, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.6. договору № 5844 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції відповідно до розподілу. Установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 5.3. договору № 5844 орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору № 5844 не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем за період з травня 2011 року по квітень 2013 року, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків, становить 6 980,73 грн.

Відповідно до п. 1.1. договору № 136 позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити надання комунальних та експлуатаційних послуг в приміщенні, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, площею 35,40 кв. м.. яке орендується орендарем згідно договору № 5844, а орендар зобов'язався компенсувати всі витрати балансоутримувача, пов'язані з наданням послуг за цим договором.

Згідно з п. 5.1. договору № 136 цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та є чинним протягом дії договору № 5844.

За умовами п. 2.2.3. договору № 136 орендар зобов'язався щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати кошти по відшкодуванню витрат з утримання орендованих приміщень на поточний рахунок балансоутримувача у розмірі 100% варті ост послуг на підставі рахунку вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат згідно з додатком № 1 до договору.

Згідно з додатком № 1 до договору № 136 вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 1 911,52 грн.

Стаття 654 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додатковою угодою № 1 від 20.09.2011 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 1 927,55 грн.

Додатковою угодою № 2 від 04.11.2011 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 184,13 грн.

Додатковою угодою № 3 від 24.11.2011 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 196,96 грн.

Додатковою угодою № 4 від 30.01.2012 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 360,53 грн.

Додатковою угодою № 5 від 30.03.2012 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 373,36 грн.

Додатковою угодою № 7 від 20.06.2012 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 379,77 грн.

Додатковою угодою № 8 від 01.10.2012 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 389,39 грн.

Додатковою угодою № 9 від 03.12.2012 сторонами внесено зміни до договору № 136 зокрема до додатку № 1 та визначено вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат сторонами визначена в розмірі 2 399,02 грн.

Однак, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 136 щодо сплати комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості за період з травня 2011 року по квітень 2013 року та згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків, становить 52 117,75 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 980,73 грн. боргу по орендній платі та 52 117,69 грн. боргу за комунальні послуги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 3.7. договору № 5844 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно з п. 2.2.3. договору № 136 при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати, протягом усього періоду існування прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договорів № 5844 та № 136 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати та плати за комунальні послуги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, загальний розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 3 461,83 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 461,83 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 521,02 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 521,02 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Видавництва спілки молодіжних організацій України «Молодь» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код ЄДРПОУ 02704030) на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів (м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код ЄДРПОУ 16286441) 6 980 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 73 коп. боргу по орендній платі, 52 117 (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять) грн. 69 коп. боргу за комунальні послуги, 3 461 (три тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 83 коп. пені, 1 521 (одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 02 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.05.2013.

Суддя В.В.Сівакова