Ухвала

від 15.05.2013 по справі 2а-5190/10/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р.Справа № 2а-5190/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Димерлія О.О. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представників позивача Борця Ю.І. та Задорожнюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (раніше Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області) за участю прокуратури Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року № 0000781502/3.

В обґрунтування позову зазначалось, що 25 січня 2010 року посадовою особою Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень-грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 25 січня 2010 року за № 6/1502-126/31948866, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до зменшення суми податку на додану вартість на 1091506 грн. та збільшення суми, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1877206 грн.. На підставі акта перевірки Южноукраїнською ОДПІ Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року № 0000781502/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1091506 грн. за основним платежем та 393163 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. За результатами адміністративного оскарження первинне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року № 0000781502/3. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства, а тому прийняте на його на підставі податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року позовні вимоги КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області від 19 липня 2010 року № 0000781502/3.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, в. о. начальника Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги, що податкове зобов'язання являється не узгодженим до набрання рішенням суду законної сили, а до цього часу сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, а тому не може включатись до податкового кредиту платником податку. Судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, які покладено в основу постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року, оскаржено податковою інспекцією до Вищого адміністративного суду України. Рішення суду касаційної інстанції, на думку апелянта, можуть суттєво вплинути на розгляд вказаної справи, що судом першої інстанції не враховано під час прийняття оскарженої постанови. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 25 січня 2010 року посадовою особою Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» з податку на додану вартість за серпень-грудень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 25 січня 2010 року за № 6/1502-126/31948866, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до зменшення суми податку на додану вартість на 1091506 грн. та збільшення суми, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1877206 грн..

На підставі акта перевірки Южноукраїнською ОДПІ Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року № 0000781502/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1091506 грн. за основним платежем та 393163 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження первинне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року № 0000781502/3.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податкові зобов'язання КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», визначені податковим органом на підставі акта документальної виїзної перевірки від 21 вересня 2009 року № 96/23-01/31948866 та акта позапланової виїзної перевірки від 11 грудня 2009 року № 110/23-01/31948866, на момент проведення перевірки 25 січня 2010 року були неузгодженими, що позбавляло податковий орган права збільшувати податкові зобов'язання платника податку та застосовувати до нього штрафні санкції за не відображення таких зобов'язань у наступних податкових деклараціях.

Так, відповідно до п. п. 5.2.1, 5.2.2 та 5.2.3 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як встановлено матеріалами справи, 25 січня 2010 року посадовою особою Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень-грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 25 січня 2010 року за № 6/1502-126/31948866, в якому зазначено, що підприємством при заповненні податкових декларацій за перевірений період не враховано висновки акта документальної виїзної перевірки від 21 вересня 2009 року № 96/23-01/31948866 та акта позапланової виїзної перевірки від 11 грудня 2009 року № 110/23-01/31948866.

На підставі вказаних актів перевірок податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, які позивачем оскаржено із врахуванням положень п. п. 5.2.1, 5.2.2 та 5.2.3 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На момент проведення перевірки 25 січня 2010 року процедуру адміністративного оскарження закінчено не було. Рішення за результатами адміністративного оскарження прийняті відповідними податковими органами лише у травні та червні 2010 року, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2010 року № 0000112301/3, № 0000122301/3, № 0000652301/3 та від 15 червня 2010 року № 0000742301/3.

За таких даних, на момент проведення перевірки 25 січня 2010 року, податкові зобов'язання, визначенні на підставі актів перевірок від 21 вересня 2009 року за № 96/23-01/31948866 та від 11 грудня 2009 року за № 110/23-01/31948866 були не узгодженні, що позбавляло податковий орган права на врахування висновків вказаних актів під час проведення перевірки КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство».

Крім того, податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області від 15 червня 2010 року № 0000742301/3 та від 18 травня 2010 року № 0000112301/3, № 0000122301/3 та № 0000652301/3 скасовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, та постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог КП «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2013 року.

Головуючий:

Судді: