Постанова

від 21.05.2013 по справі 905/1223/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.05.2013 р. справа №905/1223/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Представники сторін: від позивача:Білоус А.В. - за довіреністю; від відповідача:Багрицевич Є.А. - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 26.03.2013р. (підписано 01.04.2013р.) у справі№ 905/1223/13-г (суддя Шилова О.М.) за позовомПриватного акціонерного товариства "Українські радіосистеми", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області простягнення набутих без достатньої правової підстави коштів у розмірі 21 674,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Українські радіосистеми", м. Київ (позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області (відповідач) про стягнення набутих без достатньої правової підстави коштів у розмірі 21 674,51грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на неправильність застосування господарським судом приписів ст.ст. 653, 1212 ЦК України при винесенні оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 26.07.2007 р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 481/230-1/58/058 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 12 кВт, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами.

Сторони 08.08.2012 року підписали Додаткову угоду до Договору, якою припинили дію Договору (а.с. 15).

Станом на 20.08.2012 року сторони підписали Акт звірки, за яким дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 21 674,51 грн.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що зазначена сума є попередньою оплатою за два розрахункових періоди в частині, що не охоплюються дією Договору після його припинення.

Отже зазначена сума була внесена позивачем на підставі Договору, але у зв'язку з припиненням його дії, підстави знаходження у відповідача цієї суми - відпали.

Позивачем направлено відповідачу претензію б/н від 11.12.2012р. щодо повернення попередньої оплати за спірним договором в розмірі 21 674,51 грн. на рахунок позивача.

Відповідач повертати ці кошти відмовився, посилаючись на вимоги ст. 653 ЦК України, не використання позивачем права на коригування договірних величин протягом дії договору, а також - наявність цих коштів на рахунку із спеціальним режимом використання.

Зазначені доводи відповідача є безпідставними за наступних обставин.

За змістом п. 1.2 Правил, електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Відповідно до абз. 8 п. 6.11 Правил, під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередньому та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Отже не використання позивачем свого права на коригування договірних величин в сторону зменшення не має правового значення для вирішення подальшого призначення відповідної оплати за заявлену, але фактично не спожиту електроенергію.

Вимогами п. 5.10 Правил, що регулює порядок остаточного розрахунку між споживачем та постачальником електроенергії за регульованим тарифом внаслідок припинення продажу електроенергії, передбачено повернення споживачу коштів, що сплачені понад вартість електроенергії, отриманої від постачальника.

Отже доводи скаржника щодо неможливості повернення суми, що сплачена позивачем за договором у якості передоплати за електроенергію, підстава до споживання якої відпала - є безпідставними.

Згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 21 674,51грн., оскільки підстава набуття цих коштів відпала, зобов'язання щодо постачання електричної енергії на зазначену суму не може бути виконано внаслідок припинення дії Договору, а отже у відповідача відсутні будь-які правові підстави для збереження грошових коштів позивача в сумі 21 674,51грн. Факту повернення цих коштів позивачу не встановлено.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 653 ЦК України судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спірна сума є оплатою за наступні після припинення дії договору розрахункові періоди (з урахуванням вимог п. 6.11 Правил), що не охоплюється межами дії ч. 4 ст. 653 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013 року у справі № 905/1223/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. у справі №905/1223/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС