Рішення

від 21.05.2013 по справі 904/2821/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.13р. Справа № 904/2821/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ", м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна", м. Кривий Ріг

про стягнення 460 150,55 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Грудський І.М., представник за довіреністю № б/н від 15.05.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" (далі-відповідач) про стягнення 460 150,55 грн.

Сума позову складається з: 430 280,00 грн. - заборгованість з оплати за оренду вагонів, 24039,28 грн. - пеня, 4 796,17 грн. - 3 % річних, 1035,10 грн. - інфляційні витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди вагонів № 0110/2012 від 01.10.12р., в частині повної та своєчасної оплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 09.04.13р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 21.05.13р.

21.05.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для доручення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи та витяг з ЄДРПОУ щодо державної реєстрації відповідача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди вагонів №0110/2012 (далі-Договір), відповідно до умов п. 2.1 якого позивач зобов'язується передати вагони:- напіввагони чотиривісні моделі 12-9790 ТУ У 35.2-0010957-042:2008, (надалі - «об'єкт оренди» або «вагони»), що є власністю позивача, а відповідач зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування (оренду) зазначені в цьому пункті Договору вагони та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що об'єкт оренди передається партіями на строк до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 2.3. Договору, загальна кількість вагонів, що передаються в оренду, становить 100 (сто) одиниць.

В п. 3.1. Договору зазначено про те, що позивач зобов'язаний протягом 30 календарних днів після підписання сторонами Договору за власний рахунок надати відповідачу об'єкт оренди партіями на будь-яку узгоджену сторонами станцію, яка знаходиться в межах митної території України.

Як зазначено в п. 3.2. Договору, передача об'єкта оренди оформляється Актами приймання-передачі на кожну партію, який складається в двох примірниках та підписується представниками сторін. Підтвердженням дати прибуття вагону на станцію є дата календарного штемпелю в перевізному документі, яка у разі відсутності перевізного документа визначається відповідно до даних довідки з електронної бази даних ГІОЦ Укрзалізниці.

Згідно п. 3.3. Договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання вищезазначено Акта. Передача об'єкта оренди в користування відповідача не тягне за собою перехід до відповідача права власності на об'єкт оренди.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280,00 грн. на добу, в тому числі ПДВ. Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання Акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4 Договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджено сторонами відповідно до п.10.4 цього Договору, орендна плата не нараховується.

Орендна плата сплачується щомісяця банківським переказом на поточний рахунок позивача, зазначений в розділі 17 цього Договору, в національній валюті України - гривні в такому порядку: 50% орендної плати - до 10 (десятого) числа і 50 % орендної плати - до 30 (тридцятого) числа поточного місяця (п. 4.2. Договору).

Відповідно до умов п. 4.6. Договору, документом, що підтверджує надання позивачем послуг з надання вагонів в оренду, є акт приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг складається щомісячно, у двох примірниках (по одному для позивача і відповідача). Акт приймання-передачі наданих послуг підписується позивачем і відповідачем. Якщо протягом 5 робочих днів із моменту передачі відповідачу відповідного акту приймання-передачі наданих послуг позивач не одержить підписаний акт або мотивовану відмову, послуги, зазначені у відповідному акті, вважаються прийнятими виконанням позивачем своїх зобов'язань за цим Договором з дати передачі відповідачу відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.

В п. 6.1. Договору зазначено про те, що відповідач зобов'язується своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим Договором. Нести витрати, пов'язані з використанням вагонів, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів.

У разі несвоєчасного внесення відповідачем належної плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день затримки платежу (п. 11.2 Договору).

Як зазначено в п. 16.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. Відповідач має переважне право на продовження строку дії цього договору та/або укладення договору на новий строк. При відсутності згоди на продовження договору або нового договору вагони підлягають обов'язковому поверненню.

01.11.12р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди вагонів №0110/2012 від 01.10.12р. (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до умов якої сторони вирішили змінити п. 4.1. та викласти у наступній редакції: «п.4.1. Розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280,00 грн. на добу, в тому числі ПДВ.

З 01 листопада 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 240,00 грн., втому числі ПДВ.

Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання Акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4. Договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами відповідно до п.10.4. цього Договору, орендна плата не нараховується.»

30.11.12р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди вагонів №0110/2012 від 01.10.12р. (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до умов якої сторони вирішили змінити п. 4.1. та викласти у наступній редакції: « 4.1. Розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280,00 грн. на добу, в числі ПДВ.

З 01 листопада 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 240,00 грн., в тому числі ПДВ.

З 01 грудня 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 200,00 грн., в тому числі ПДВ.

Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання Акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4. Договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами відповідно до п.10.4. цього Договору, орендна плата не нараховується.»

Відповідно до актів приймання-передавання вагонів в оренду № 93 від 13.10.2012 р. (а.с.15), № 94 від 14.10.2012 р.(а.с.16), №9 7 від 15.10.2012 р. (а.с.17) позивач передав відповідачу в оренду 44 напіввагона, згідно з п. 2.1. Договору.

Відповідно до актів приймання-передавання вагонів з оренди № 118/1 від 05.11.2012р. (а.с.18), № 159 від 28.11.2012 р.(а.с.19), № 167 від 05.12.2012 р.(а.с.20), № 175 від 21.12.2012р.(а.с.21), № 176 від 28.12.2012р.(а.с.22), № 179 від 30.12.2012 р.(а.с.23) відповідач повернув позивачу з оренди усі 44 напіввагона.

Відповідно до розрахунків заборгованості орендна плата складає (а.с.29-31):

- за жовтень 2012 року 211 960,00 грн., з ПДВ;

- за листопад 2012 року 296 880,00 грн., з ПДВ.

- за грудень 2012 року 96 300,00 грн., з ПДВ.

Позивач звертає увагу суду на те, що Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №415 від 30.11.12р. на суму 296 880,00 грн. (а.с.24) підписаний відповідачем та скріплений печаткою відповідача без будь-яких зауважень, тому послуги вважаються прийнятими.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 393 від 31.10.2012р. на суму 211960,00грн. (а.с.25) та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 483 від 31.12.2012р. на суму 96 300,00 грн. (а.с.27) позивачем були направлені на адресу відповідача. Зазначені акти були отриманні відповідачем, що підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26, 28).

Позивач вважає, що оскільки останній не отримав від відповідача підписані акти і не одержав мотивованої відмови, то послуги за вказаними актами вважаються прийнятими, відповідно до умов п. 4.6. Договору, з виконанням позивачем своїх зобов'язань за цим Договором з дати передачі відповідачу відповідного акту.

Таким чином, позивач зазначає про те, що відповідач повинен був сплатити:

- до 30 жовтня 2012 року - орендну плату за оренду вагонів у жовтні 2012 року у розмірі 211 960,00 грн. з ПДВ;

- до 10 листопада 2012 року - орендну плату за оренду вагонів у листопаді 2012 року у розмірі 148 440,00 грн. з ПДВ;

- до 30 листопада 2012 року - орендну плату за оренду вагонів у листопаді 2012 року у розмірі 148 440,00 грн. з ПДВ;

- до 10 грудня 2012 року - орендну плату за оренду вагонів у грудні 2012 року у розмірі 48150,00 грн. з ПДВ;

- до 30 грудня 2012 року - орендну плату за оренду вагонів у грудні 2012 року у розмірі 48150,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідач сплатив за оренду вагонів всього 174 860,00 грн. (а.с.32-34): 09.10.2012р. - 35 280,00 грн.; 01.11.2012р. - 85 680,00 грн.; 24.12.2012р. - 33900,00 грн.; 15.02.2013р. - 20 000,00 грн., що є лише частковою оплатою заборгованості за оренду вагонів у жовтні 2012 року.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на 01.04.2013 року відповідач має заборгованість перед позивачем за оренду вагонів у жовтні 2012 року у розмірі 37 100,00грн., за оренду вагонів у листопаді 2012 року у розмірі 296 880,00 грн., за оренду вагонів у грудні 2012 року у розмірі 96 300,00 грн., всього 430 280,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 11.2 Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 24039,28 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані інфляційні витрати на загальну суму 1 035,10 грн. та 3 % річних на загальну суму 4 796,17 грн.

Таким чином, позивач просить сягнути з відповідача заборгованість з оплати за оренду вагонів у розмірі 430 280,00 грн., пеню у розмірі 24 039,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 035,10 грн., 3 % річних у розмірі 4 796,17 грн., всього 460 150,55 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань з оплати за оренду вагонів в повному обсязі та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а саме: надав відповідачу вагони в оренду, що підтверджують відповідні Акти (а.с. 15-17); надав відповідачу Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), що підтверджує підпис відповідача та його печатка на Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 415 від 30.11.12р. (а.с.24), та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26, 28).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково, що підтверджує Акти приймання-передавання вагонів з оренди (а.с. 18-23) та часткова оплата за оренду вагонів (а.с.32-34).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати за оренду вагонів у розмірі 430 280,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 11.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення відповідачем належної плати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

На підставі п. 11.2. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 24 039,28 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства та п. 11.2. Договору, пеня складає 23 973,09 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 23 973,09 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати на загальну суму 1 035,10 грн. та 3 % річних на загальну суму 4 796,17 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість з оплати за оренду вагонів у розмірі 430 280,00 грн., пеня у розмірі 23973,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 035,10 грн., 3 % річних у розмірі 4 796,17 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна"(50000, м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, проспект Карла Маркса, буд. 19, кв. 2, код ЄДРПОУ 35005217, п/р 26000962491804 в відділенні № 3 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м. Кривий Ріг, МФО 30023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ" (51938, м.Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. 19, код ЄДРПОУ 33442626, п/р 26004010186542 в Дніпродзержинському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість з оплати за оренду вагонів у розмірі 430 280,00 грн. (чотириста тридцять тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 23 973,09 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят три грн. 09 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 035,10 грн. (одна тисяча тридцять п'ять грн. 10 коп.), 3% річних у розмірі 4 796,17 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто шість грн. 17 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 201,69 грн. (дев'ять тисяч двісті одна грн. 69 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 22.05.13р.