Постанова

від 12.09.2013 по справі 904/2821/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 року Справа № 904/2821/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Гаврилові О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Грудський І.М. представник, довіреність б/н від 15.05.13

від відповідача: Юрчук М.О. представник, довіреність №10 від 08.04.13

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року у справі № 904/2821/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", м. Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна", м. Кривий Ріг

про стягнення 460150 грн. 55 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.07.2013 року по 12.09.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року (суддя Петренко Н.Е.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Інтерлізінвест " стягнуто 430280 грн. заборгованості за оренду вагонів, 23973 грн. 09 коп. пені, 1035 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 4796 грн. 17 коп. річних, 9201 грн. 69 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" вважає рішення господарського суду законним і обгрунтованим, винесеним з повним і всебічним дослідженням обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги необгрунтованими, і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

12.09.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з поданням до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" про визнання недійсними актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2012 року № 415, від 31.12.2012 року № 483.

Зазначене клопотання колегією суддів відхиляється виходячи з наступного.

У відповідності з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Одним з належних доказів, що підтверджує факт одночасного розгляду господарським судом Дніпропетровської області іншої справи, пов'язаної з даною справою, у конкретному випадку, є ухвала про прийняття та призначення до розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест". Проте така ухвала товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" разом з клопотанням про зупинення провадження у справі № 904/2821/13 не надана, тобто у провадженні іншого суду справа не розглядається.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" (орендар, відповідач) 01.10.2012 року укладено договір оренди вагонів № 0110/2012.

За умовами договору орендодавець зобов'язується передати вагони:- напіввагони чотиривісні моделі 12-9790 ТУ У 35.2-0010957-042:2008, (надалі - "об'єкт оренди" або "вагони"), що є власністю орендодавця, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове платне користування (оренду) зазначені в цьому пункті договору вагони та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим договором (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що об'єкт оренди передається партіями на строк до 31 грудня 2013 року.

Відповідно п. 3.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів після підписання сторонами договору за власний рахунок надати орендарю об'єкт оренди партіями на будь-яку узгоджену сторонами станцію, яка знаходиться в межах митної території України.

Передача об'єкта оренди оформляється актами приймання-передачі на кожну партію, який складається в двох примірниках та підписується представниками сторін. Підтвердженням дати прибуття вагону на станцію є дата календарного штемпелю в перевізному документі, яка у разі відсутності перевізного документа визначається відповідно до даних довідки з електронної бази даних ГІОЦ Укрзалізниці.

Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання вищезазначеного акта. Передача об'єкта оренди в користування відповідача не тягне за собою перехід до відповідача права власності на об'єкт оренди (п.п. 3.2, 3.3 договору).

На виконання вищезазначених умов договору згідно актів приймання-передавання вагонів від 13.10.2012 року № 93, від 14.10.2012 року № 94, від 15.10.2012 року №97 вагони були прийняті товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" за відсутності технічних несправностей, що підтверджується підписами та печатками сторін на актах приймання-передавання (а.с. 15-17).

Відповідно до актів приймання-передавання вагонів з оренди від 05.11.2012 року, від 28.11.2012 року № 159, від 05.12.2012 року № 167, від 21.12.2012 року № 175, від 28.12.2012 року № 176, від 30.12.2012 року № 179 відповідач повернув позивачу з оренди усі 44 напіввагона (а.с. 18-23).

Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.11.2012 року №415 (а.с.24) підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень, тому послуги з надання в оренду вагонів у листопаді 2012 року на суму 296880 грн. вважаються прийнятими.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2012 року № 393 на суму 211960 грн. (а.с.25) та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.12.2012 року № 483 на суму 96 300 грн. (а.с.27) позивачем були направлені на адресу відповідача. Зазначені акти були отримані відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 28).

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що не отримував від відповідача підписані акти і не одержував мотивованої відмови.

Відповідно до умов п. 4.6. договору документом, що підтверджує надання орендодавцем послуг з надання вагонів в оренду, є акт приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг складається щомісячно, у двох примірниках (по одному для орендодавця і орендаря). Акт приймання-передачі наданих послуг підписується орендодавцем і орендарем. Якщо протягом 5 робочих днів із моменту передачі орендарю відповідного акту приймання-передачі наданих послуг орендодавець не одержить підписаний акт або мотивовану відмову, послуги, зазначені у відповідному акті, вважаються прийнятими виконанням орендодавцем своїх зобов'язань за цим договором з дати передачі орендарю відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.

На підставі вищезназначеної умови договору послуги, зазначені в актах №№ 393,483, вважаються прийнятими з виконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлізінвест» своїх зобов'язань за договором оренди вагонів від 01.10.2012 року № 0110/2012 з дати передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" відповідних актів.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлізінвест» навмисно склало вищезазначені акти в односторонньому порядку для наступного твердження про відсутність заперечень щодо актів з боку відповідача, визнаються судом необґрунтованими з огляду на недоведеність.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280 грн. на добу, в тому числі ПДВ. Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4 договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами відповідно до п.10.4 цього договору, орендна плата не нараховується.

Орендна плата сплачується щомісяця банківським переказом на поточний рахунок позивача, зазначений в розділі 17 цього договору, в національній валюті України - гривні в такому порядку: 50% орендної плати - до 10 (десятого) числа і 50 % орендної плати - до 30 (тридцятого) числа поточного місяця (п. 4.2. договору).

01.11.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди вагонів від 01.10.2012 року №0110/2012, відповідно до умов якої сторони вирішили змінити п. 4.1. договору та викласти його у наступній редакції: "п. 4.1. Розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280 грн. на добу, в тому числі ПДВ.

З 01 листопада 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 240 грн., в тому числі ПДВ.

Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4. договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами відповідно до п.10.4. цього договору, орендна плата не нараховується".

30.11.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди вагонів від 01.10.2012 року №0110/2012, якою сторони вирішили змінили п. 4.1. договору з викладенням його у наступній редакції: "4.1. Розмір орендної плати за оренду одного вагона визначається за згодою сторін та становить 280 грн. на добу, в тому числі ПДВ.

З 01 листопада 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 240 грн., в тому числі ПДВ.

З 01 грудня 2012 року розмір орендної плати за оренду одного вагона за одну добу визначається за згодою сторін та становить 200 грн., в тому числі ПДВ.

Плата за оренду одного вагону нараховується з дати підписання акта приймання-передачі вагонів в оренду до дати фактичного повернення об'єкта оренди позивачу, згідно з пунктом 10.4. договору. В день прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами відповідно до п.10.4. цього договору, орендна плата не нараховується".

Згідно п. 6.3 договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим договором. Нести витрати, пов'язані з використанням вагонів, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів.

У відповідності з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно розрахунку позивача (а.с. 29-31), перевіреного апеляційним господарським судом, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" з орендної плати дорівнює:

- за жовтень 2012 року 211 960 грн., з ПДВ;

- за листопад 2012 року 296 880 грн., з ПДВ;

- за грудень 2012 року 96 300 грн., з ПДВ.

На виконання вимог п.4.2 договору оренди відповідач здійснив часткову оплату за оренду вагонів: 09.10.2012 року - 35280 грн., 01.11.2012 року - 85680грн., 24.12.2012 року - 33900 грн., 15.02.2013 року - 20000 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку за відповідні дати (а.с. 32-34).

Таким чином, у товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" виникла заборгованість з оплати за оренду вагонів на загальну суму 430280 грн., яка у зв'язку з ненаданням останнім доказів її погашення обґрунтовано визнана судом першої інстанції такою, що підлягає задоволенню.

Позивач у позовній заяві, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача 24039 грн. 28 коп. пені, 4796 грн. 17 коп. річних та 1035 грн. 10 коп. інфляційних втрат.

У відповідності з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендарем належної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Сума пені визначена господарським судом правильно.

На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлізінвест» нараховано 1035 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 4796 грн. 17 коп. річних.

Посилання відповідача на те що, суд позбавив товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" можливості надати відповідні докази для наступного встановлення фактичних обставин справи і що позивач позбавив відповідача процесуальних прав та порушив ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не відповідають дійсності, не підтверджені доказами і є необґрунтованими виходячи з наступного.

Копію ухвали про порушення провадження у справі, розгляд якої було призначено на 21.05.2013 року, одержано товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" 24.04.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

Відтак відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про наявність даної справи у господарському суді, а тому мав можливість надіслати поштою відзив і документи в обґрунтування своїх заперечень до дати судового засідання, але такою можливістю не скористався.

Надсилання товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлізінвест» копії позовної заяви з доданими до неї документами підтверджується доданими до позовної заяви копією фіскального чека від 02.04.2013 року № 5538 і описом вкладення у цінний лист та отримано останнім 05.04.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 7, 8, 83).

Твердження відповідача про те, що з представником, який повинен був представляти інтереси підприємства, розірвано в односторонньому порядку трудову угоду у зв'язку з його неявкою у судове засідання, не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення та визнаються колегією суддів безпідставними.

Будь-які клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" про перенесення розгляду справи на іншу дату з повідомленням суду про причини неявки у матеріалах справи відсутні.

Відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У пп. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 цього пункту постанови.

Згідно пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

В силу ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційним господарським судом не приймається доданий відповідачем до апеляційної скарги лист від 12.12.2012 року № 1.06122012-жд-в, оскільки заявник не обґрунтував неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2013 року у справі № 904/2821/13 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Енергосоюз Україна" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 17.09.13р.