Ухвала

від 16.05.2013 по справі 806/1033/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"16" травня 2013 р. Справа № 806/1033/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Кулик Т.Б., представника за дорученням;

від відповідача: Савченко Л.О., представника за дорученням;

Рибченка О.О., представника за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. у справі за позовом Малого підприємства "Азалія" до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції (Олевське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте 07.02.2013 року Лугинською МДПІ Житомирської області № 0000032350, яким МП "Азалія" було збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість на 83000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 41500 грн.. В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки акту перевірки № 04/23-16/13549590, відповідно якого встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України. Однак, позивач вважає, що ним при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс" не було допущено порушень податкового законодавства України, а тому висновки відповідача є безпідставними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції (Олевське відділення) Житомирської області Державної податкової служби від 07.02.2013 р. №0000032350.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи. колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією (Олевське відділення) проведено позапланову виїзну документальну перевірку Малого підприємства "Азалія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2001 року по 30.11.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс" (код ЄДРПОУ 19121137), про що складено акт № 04/23-16/13549590 від 23.01.2013 року.

За висновками акту перевірки було встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, 201.6, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому відповідачем також зроблений висновок про нікчемність проведеної операції МП "Азалія" з ТОВ "Онікс" по придбанню газогенераторного комплексу ГТП-0.3.

Підставою для таких висновків стали отримані з ДПІ в Солом"янському районі м.Києва дані щодо порушень в діяльності ТОВ "Онікс", зокрема, висновки актів документальної перевірки ТОВ "Онікс" від 14.12.2012 року № 1263/23-07/19121137 та від 22.11.2012 року № 7863/22-7/19121137, протокол допиту колишнього засновника та директора ТОВ "Онікс" ОСОБА_7.

На підставі акту перевірки Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією (Олевське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013 року № 0000032350, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 83000 грн. основного платежу та 41500 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходи з того, що позивач сформував податковий кредит за господарською операцією з придбання обладнання у ТОВ "Онікс" відповідно до приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Так, з матеріалів справи вбачається , що відповідно до договору купівлі-продажу № 29/1 від 05.12.2011 року, укладеного між ТОВ "Онікс" (продавець) та МП "Азалія" (покупець) позивачем придбаний газогенераторний комплекс ГТП-0.3 загальною вартістю 498000,00 грн., в тому числі 83000грн.

Факт придбання вказаного товару підтверджується видатковою накладною № РН-0010314 від 05.12.2011 року та дана операція відображена в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується актом перевірки.

На підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість продавцем товару видано податкову накладну від 05.12.2011 року №10314, копія якої містися в матеріалах справи. Вказана податкова накладна відповідає вимогам, визначеним п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Зазначені вище документи містять всі обов"язкові реквізити, які передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідачем також не заперечується факт наявності у позивача придбаного газогенераторного комплексу ГТП-0.3.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) (далі по тексту - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, МП "Азалія" правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку по фінансово-господарській операції з ТОВ "Онікс".

Щодо порушень, які допущені контрагентом позивача, на які посилається податковий орган, то суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, факт порушення податкового законодавства з боку контрагента ТОВ "Онікс" не зумовлює настання відповідальності для МП "Азалія".

Посилання представника відповідача на те, що позивач при зверненні до суду зазначив не того відповідача, з огляду на ту обставину, що відповідачем вказано Лугинську міжрайонну державну податкову інспекцію (Олевське відділення) Житомирської області замість "Лугинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби не є підставою для скасувати постанови суду першої інстанції і з огляду на те, що спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р"від 07.02.2013 року №0000032350 (а.с. 6) підписане керівником саме Лугинської міжрайонної ДПІ (Олевське відділення), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" травня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Мале підприємство "Азалія" пров.Московський ,65,м.Олевськ,Житомирська область,11000

3- відповідачу Лугинська міжрайонна державна податкова інспекція (Олевське відділення) вул.Свято-Миколаївська,2,м.Олевськ,Житомирська область,11001