Постанова

від 17.02.2017 по справі 806/1033/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Житомир справа № 806/1033/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Малого підприємства "Азалія" до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції (Олевське відділення), правонаступником якої є Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2013 р. № НОМЕР_1,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте 07.02.2013 року Лугинською МДПІ Житомирської області № НОМЕР_1, яким МП "Азалія" було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 83000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 41500 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки акту перевірки № 04/23-16/13549590, відповідно якого встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України. Однак, позивач вважає, що ним при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс" не було допущено жодних порушень податкового законодавства України, а тому висновки відповідача є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. При цьому пояснив, що фінансово-бухгалтерська документація за І квартал 2011 року - І квартал 2012 року позивачем була знищена згідно акту від 01.07.2015 (а.с.199), придбаний у ТОВ "Онікс" газогенераторний комплекс ГТП-0.3 введений в експлуатацію в січні 2012 року (а.с.197), кошти постачальнику за нього сплачені в квітні-травні 2013 (а.с.234-238).

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с.37-46, 229-231).

Проаналізувавши досліджені по справі докази у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.01.2013 № 04/23-16/13549590.

Згідно з цим актом товариство порушило норми пункту 44.1 ст.44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.1., 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищив податковий кредит на 83000,00 грн. у податковому обліку за грудень 2011 року за нікчемним правочином із поставки від ТОВ "Онікс" товару (газогенераторний комплекс ГТП-0.3), у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 83000,00 грн. у податковому обліку за грудень 2011 року.

Висновок про нікчемність правочину з поставки позивачу від цього контрагента обґрунтований посиланням на отриману внаслідок здійснення заходів податкового контролю інформацію щодо ознак фіктивності ТОВ "Онікс" (письмові пояснення керівника та засновника цього товариства громадянина ОСОБА_3 про відсутність будь-якої діяльності товариства з жовтня 2011 року по 06.12.2011 року), на недоліки товарно-транспортної та податкової накладних, наданих позивачем під час перевірки на підтвердження податкового кредиту за операцією з придбання товару у ТОВ "Онікс"; порушення кримінальної справи СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва за фактом фіктивного підприємництва з боку ТОВ "Онікс".

За результатами перевірки контролюючим органом стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.02.2013 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 83000,00 грн. за основним платежем та 41500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

На підтвердження отримання газогенераторного комплексу ГТП-0.3 від ТОВ "Онікс" та правомірності віднесення 83000 грн. до податкового кредиту позивачем до перевірки та суду були надані договір купівлі-продажу № 26/1 від 05.12.2011 (а.с.32), податкова накладна від 05.12.2011 № 10314 (а.с.33), видаткова накладна № РН-0010314 від 05.12.2011 (а.с.34).

Договір купівлі-продажу від 05.12.2011 № 29/1 від імені продавця ТОВ "Онікс" підписано директором ОСОБА_4, від імені покупця МП "Азалія" - директором ОСОБА_5 Згідно п. 2.1 вказаного договору оплата проводиться покупцем шляхом оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 15 днів після отримання товару.; п. 4.1 - поставка здійснюється автотранспортом продавця, вартість якого входить у вартість товару.

Оплата товару була здійснена лише в квітні-травні 2013 року (а.с.234-238).

Як вбачається з акту від 23.01.2013 № 04/23-16/13549590 (а.с.16), позивачем до перевірки була надана товарно-транспортна накладна № 3 від 05.12.2012, в якій відсутня інформація щодо подорожнього листа, вказано "Замовник" - МП "Азалія", взагалі відсутня інформація щодо осіб, які відпускали товар, відсутні розшифровки підписів осіб "Прийняв водій-експедітор", "Прийняв", "Вантаж одержав", відсутня інформація, які документи слідкували з вантажем.

Суд звертає увагу, що позивачем заперечення на акт перевірки не подавались.

Податкова накладна від 05.12.2011 № 10314 підписана ОСОБА_6, у видатковій накладнній № РН-0010314 від 05.12.2011 відсутня розшифровка підписів "Відвантажив(ла)", "Ортимав(ла)".

Як показала свідок ОСОБА_5, з ОСОБА_4. вона особисто не знайома, договір купівлі-продажу від 05.12.2011 № 29/1 та видаткову накладну № РН-0010314 від 05.12.2011 від покупця підписувала вона в м. Олевськ, при цьому вказані документи вже були підписані продавцем та завірені його печаткою; особа, яка привезла в ОСОБА_2 вказані документи та газогенераторний комплекс ГТП-0.3 також передала їй податкову накладну від 05.12.2011 № 10314; доставка товара здійснювалась продавцем. При цьому пояснити, чому в товарно-транспортній накладній № 3 від 05.12.2012 вказаний замовником перевезення МП "Азалія", не змогла. Також показала, що оплата відбулася не в строки, передбачені договором, оскільки газогенераторний комплекс ГТП-0.3 налаштовували протягом року.

Суд звертає увагу, що газогенераторний комплекс ГТП-0.3, згідно акту № 1 введення в експлуатацію основних засобів від 10.01.2012 (а.с.197), був введений в експлуатацію в січні 2012 року, в той час як позивач листами № 225 від 28.12.2011 (а.с.35) та 17 від 17.02.2012 (а.с.36) звертався до директора ТОВ "Онікс" ОСОБА_4 з проханням прислати представника для введення комплексу на проектну потужність, оскільки він не відповідає всім вимогам технічної документації.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.206-223), ОСОБА_4 був засновником та керівником ТОВ "Онікс" з 07.12.2011, з 25.01.2012 засновником та керівником стала інша особа, станом на 05.12.2011 керівником та одним із засновників був ОСОБА_3, а місцезнаходженням ТОВ "Онікс" зазначено м. Київ, Солом'янський район, проспект Відрадний, 24/93, хоча в договорі купівлі-продажу № 26/1 від 05.12.2011, податковій накладній від 05.12.2011 № 10314, видатковій накладній № РН-0010314 від 05.12.2011 зазначена інша адреса - м. Київ, Солом'янський район, проспект Відрядний, 24/93.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 (а.с.79-84), він з жовтня 2011 року самостійно вів облік по ТОВ "Онікс", яке фактично діяльності не здійснювало, головного бухгалтера не було, і в послідуючому протоколом загальних зборів була оформлена зміна засновників та директора підприємства.

Як вбачається з протоколу № 06/12-11 від 06.12.2011 року (а.с.74) Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" директором товариства з 07.12.2011 став ОСОБА_4

Враховуючи наведене, суд вважає, що податкова накладна від 05.12.2011 № 10314 оформлена с порушеннями ст. 201 Податкового кодексу України - підписана неуповноваженою особою, в ній невірно зазначене місцезнаходження продавця, зазначений договір купівлі-продажу № 26/1 від 05.12.2011, укладений від імені ТОВ "Онікс" особою, яка не мала на це повноважень; надані позивачем документи не свідчать про те, що газогенераторний комплекс ГТП-0.3 був отриманий саме у ТОВ "Онікс", а тому приходить до висновку, що МП "Азалія" податковий кредит в сумі 82000 грн. був сформований з порушеннями податкового законодавства, спірне рішення є правомірним і відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 22 лютого 2017 р.