Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/4234/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4234/13 15.05.13

За позовом Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві

державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД»

про стягнення 52 975,19 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники судового процесу:

від позивача: Новікова В.В. - дов. № 13 від 02.01.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» про стягнення 32 529,12 грн. основного боргу, 197,87 грн. інфляційних нарахувань, 615,78 грн. трьох відсотків річних та 19 632,42 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 3029 від 01.04.08 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.13 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/4234/13, призначено справу до розгляду на 27.03.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представники сторін у судове засідання 27.03.13 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 07.03.13 р. не виконали.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 07.03.13 р., що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 27.03.13 р. відклав розгляд даної справи до 15.04.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 01.04.13 р. надійшли від позивача документи, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.04.13 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проте витребуваного судом розрахунку позовних вимог не надав, у зв'язку з чим неможливо перевірити вірність його розрахунків та нарахувань. За таких обставин представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, з метою надання йому часу для складення витребуваного розрахунку позовних вимог.

Розглянувши заявлене клопотання, господарський суд його задовольнив та на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.13 р. не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.04.13 р.

Ухвалою суду від 15.04.13 р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2013 р.; продовжено строк вирішення спору у даній справі до 21.05.13 р.; повторно зобов'язано позивача надати суду: розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість та вартість кожного виду послуг окремо , застосований тариф, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу. Також даною ухвалою повторно зобов'язано відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

23.04.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшов нормативно-обгрунтований розрахунок комунальних послуг за договором № 3029 від 01.04.08 р., який залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.04.13 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.13 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - «організація не розшукана».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 15.04.13 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» (орендар, власник) був укладений договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 3029 від 01.04.08 р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення (будівля), загальною площею 120,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспекту Повітрофлотський, 52 і участь орендаря (власник) у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Приміщення використовується для відділення банку.

Згідно з п. 2.1. договором № 3029 від 01.04.08 р., орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактичного отримання комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.

Пунктами 2.2. договору № 3029 від 01.04.08 р. визначено, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами; тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.

Відповідно до п. 2.3. вищевказаного договору, орендар (власник) зобов'язаний встановити прилади обліку, укласти прямі договори з постачальниками і самостійно сплачувати їм за спожиті комунальні послуги.

Згідно з п. 2.4. договору № 3029 від 01.04.08 р., у випадку відсутності лічильника, розрахунок за використану воду і приймання стічних вод справляється за встановленими нормами.

Пунктами 2.5., 2.6. та 2.7. вищевказаного договору визначено, що кількість стічних вод, відведених від орендаря (власника) приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом); крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству послуги з утримання будинку та прибудинкової території, розмір яких на день укладення договору становить 120,0х0,76=91,20 грн. на місяць; розмір цих витрат може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді; орендар (власник) також оплачує за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 120,0х0,051=6,12 грн. на місяць. Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.

Відповідно до п. 4.1. договору № 3029 від 01.04.08 р., орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.2. договору № 3029 від 01.04.08 р. встановлено, що за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Згідно з пунктами 5.1. і 5.2. договору № 3029 від 01.04.08 р., строк дії договору встановлено з 01.04.08 р. до 01.04.09 р.; дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії рахунків-фактур за спірний період; облікових карток відповідача за спірний період; розшифровок рахунків абонента за спірний період.

Позивач пояснив суду, що в порушення умов договору № 3029 від 01.04.08 р. відповідач невчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з 01.08.11 р. до 31.01.13 р. у розмірі 32 529,12 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» про стягнення 32 529,12 грн. основного боргу, 197,87 грн. інфляційних нарахувань, 615,78 грн. трьох відсотків річних та 19 632,42 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 3029 від 01.04.08 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за послуги у визначений договором № 3029 від 01.04.08 р. строк розрахунок провів неналежним чином та не в повному обсязі.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» 32 529,12 грн. основного боргу за послуги за договором № 3029 від 01.04.08 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

КП «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації просить суд також стягнути з відповідача 197,87 грн. інфляційних втрат та 615,78 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3029 від 01.04.2008 р. за період з серпня 2011 р. до січня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення .

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з серпня 2011 р. до січня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у травні 2012 р., червні 2012 р., липні 2012 р. та серпні 2012 р. на рівні 99,7 %, 9,97 %, 9,98 % та 9,97 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період відсутні, у зв'язку з чим господарський суд відмовляє у їх задоволенні.

Також, дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних судом було виявлено допущені арифметичні помилки, оскільки не враховано кількість днів у високосному 2012 році (366 днів), у зв'язку з чим судом було виконано власний розрахунок даної вимоги за період з серпня 2011 р. до січня 2013 р.

Розрахунок трьох відсотків річних:

Сума заборгованості, грн. Річні % Період прострочення Кількість днів прострочення Сума річних %, грн. 0 3 % 01.08.11 р. - 31.08.11 р. 31 0,00 - 850,57 3 % 01.09.11 р. - 30.09.11 р. 30 - 2,10 - 850,57 3 % 01.10.11 р. - 31.10.10 р. 31 - 2,17 - 9,80 3 % 01.11.11 р. - 31.11.11 р. 31 - 0,02 2 281,35 3 % 01.12.11 р. - 31.12.11 р. 29 5,81 5 212,31 3 % 01.01.12 р. - 31.01.12 р. 31 13,24 8 451,01 3 % 01.02.12 р. - 29.02.12 р. 30 20,09 12 322,22 3 % 01.03.12 р. - 31.03.12 р. 31 31,31 16 060,06 3 % 01.04.12 р. - 30.04.12 р. 30 39,49 18 941,56 3 % 01.05.12 р. - 31.05.12 р. 31 48,13 20 130,74 3 % 01.06.12 р. - 30.06.12 р. 30 49,50 20 613,26 3 % 01.07.12 р. - 31.07.12 р. 31 52,38 21 214,18 3 % 01.08.12 р. - 31.08.12 р. 31 53,90 21 802,89 3 % 01.09.12 р. - 30.09.12 р. 30 53,61 22 535,73 3 % 01.10.12 р. - 31.10.12 р. 31 57,26 23 355,70 3 % 01.11.12 р. - 30.11.12 р. 30 57,43 25 486,74 3 % 01.12.12 р. - 31.12.12 р. 31 64,76 28 120,98 3 % 01.01.13 р. - 31.01.13 р. 31 71,45 ВСЬОГО: 614,37

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3029 від 01.04.2008 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком суду підлягають стягненню 614,37 грн. трьох відсотків річних за період з серпня 2011 р. до січня 2013 р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 19 632,42 грн. пені за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № 3029 від 01.04.08 р. за період з лютого 2012 р. до січня 2013 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.2. договору № 3029 від 01.04.08 р., за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10 ч. 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Враховуючи наведене, за розрахунком позивача, перевіреним Господарським судом м. Києва, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 3029 від 01.04.08 р. пеня у розмірі 19 632,42 грн. за період з лютого 2012 р. до січня 2013 р.

Таким чином, позов Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 93, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 54, 55, 59, 67, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра ЛТД» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 52, код ЄДРПОУ 16400718) на користь Комунального підприємства «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4 А, код ЄДРПОУ 35756971) 32 529 (тринадцять дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 12 коп. основного боргу, 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 37 коп. трьох відсотків річних, 19 632 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 42 коп. пені та 1 714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 03 коп. витрат на оплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення підписано 20.05.13 р.

Суддя Гавриловська І.О.