Рішення

від 15.05.2013 по справі 33/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2013р. Справа № 33/43

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГазТеплоСервіс-ЛТД», м.Донецьк (ідентифікаційний код 33670662)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31018243)

про стягнення основного боргу в сумі 37664,79грн., пені в сумі 13394,55грн., 3% річних у розмірі 2643,57грн., інфляції в сумі 10618,84грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГазТеплоСервіс-ЛТД», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 37664грн. 79коп., пеню - 13394грн. 55коп., 3% річних - 2643грн. 57коп., інфляційні витрати - 10618грн. 84коп.

Ухвалою від 05.05.2011р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №33/43.

24.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 23.05.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГазТеплоСервіс-ЛТД», м.Донецьк про визнання акту прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. недійсним.

Ухвалою від 24.05.2011р. господарський суд Донецької області повернув зазначену зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк без розгляду на підставі ст.60, .п.п 4, 10 ч.1. ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

02.06.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга б/н від 02.06.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на вищезазначену ухвалу господарського суду Донецької області від 24.05.2011р. по справі №33/43.

Ухвалою від 02.06.2011р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №33/43 на підставі ст. 79 Господарського кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, матеріали справи №33/43 були повернуті на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 23.12.2011р. господарський суд поновив провадження у справі №33/43 та призначив останню до розгляду.

27.12.2011р. на адресу господарського суду надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №33/43 на адресу останнього, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. справу №33/43 передано на розгляд судді Овсянніковій О.В.

Ухвалою від 28.12.2012р. господарський суд зупинив провадження у справі №33/43 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України для надіслання матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження на адресу господарського суду повернулись матеріали справи №33/43.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. справу №33/43 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

Ухвалою від 17.04.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/43 та призначив останню до розгляду.

20.04.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит справи №33/43 Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку із надходженням касаційної скарги б/н від 20.04.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. по справі №33/43.

Ухвалою від 23.04.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №33/43 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України для надіслання матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №33/43.

Ухвалою від 28.12.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/43 та призначив останню до розгляду.

29.12.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу господарського суду від 23.04.2012р. про зупинення провадження у справі №33/43.

Ухвалою від 02.01.2013р. господарський суд донецької області зупинив провадження у справі №33/43 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №33/43.

Ухвалою від 29.04.2013р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №33/43 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором №08/48 від 23.05.2008р. та додатковою угодою №1 від 14.07.2008р. до договору №08/48 від 23.05.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 37664,79грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 2643,57грн., інфляційних втрат у розмірі 10618,84грн., пені у розмірі 13394,55грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №08/48 від 23.05.2008р., протоколу розбіжностей від 04.06.2008р. до договору, специфікації, додаткової угоди №1 від 14.07.2008р. до договору №08/48 від 23.05.2008р., довідок про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., за березень 2009р., актів приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., за березень 2009р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 525, 526, 625, 930, 931, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 21, 44, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 316 Господарського кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, явку представника в судове засідання не забезпечив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

23.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГазТеплосервіс-ЛТД» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (замовник) укладено договір №08/48 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт по об'єкту Торговий комплекс, розташований за адресою: м.Харцизьк, вул.Октябрська, б.34а, облаштування внутрішньої системи опалення, що виконується у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до Договору.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

За п.1.2. Договору вартість договору визначена динамічною договірною ціною та складає 71567,88грн., ПДВ 20% - 14313,57грн., всього - 85881,45грн. в т.ч.: вартість обладнання та матеріалів - 59181,45грн. з ПДВ; вартість монтажних робіт - 26700,00грн. з ПДВ.

Відповідно до п.1.3. Договору зміна вартості договору можливо у випадку зміни в процесі виконання робіт складу та обсягів робіт, в тому числі виникнення не передбачених сторонами на стадії укладення договору робіт, зміни технічного завдання, проектного рішення, введення нових, не передбачених умовами цього договору, законодавчих актів з моменту підписання цього договору, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п.3.1. Договору оплата по договору здійснюється в наступному порядку:

3.1.1. Замовник здійснює передплату на поставку обладнання шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника 100% його вартості по п.1.2. договору.

3.1.2. Замовник здійснює передплату на виконання робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника 50% їх вартості по п.1.2. договору.

3.1.3. Замовник здійснює залишкову оплату за роботи протягом 5 днів з моменту приймання виконаних робіт або їх частин (підписання актів приймання-здачі виконаних робіт).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем на виконання умов Договору перераховано грошові кошти у розмірі 50000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 82111,20грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відтак, враховуючи умови Договору, кінцевий термін оплати виконаних робіт у розмірі 32111,20грн. становить 05.12.2008р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, замовник не здійснив оплату виконаних робіт у встановлений Договором термін, у зв'язку із чим з 06.12.2008р. у останнього перед підрядником виникла заборгованість у розмірі 32111,20грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, доказів повного погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 32111,20грн., яка виникла у зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору, є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

14.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГазТеплосервіс-ЛТД» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (замовник) укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода), за якою сторони домовились, що підрядник бере а себе зобов'язання виконати додаткові роботи на об'єкті в обсягах, передбачених кошторисом (додаток №1 до цієї додаткової угоди) (п.1.1. Додаткової угоди).

За п.2.1. Додаткової угоди субпідрядник виконує роботи, передбачені цією угодою, в строк до 01 серпня 2008р., за умови дотримання замовником умов оплати по п.3.1.1. угоди.

Відповідно до п.3.1.1. Додаткової угоди замовник здійснює авансовий платіж в сумі 5553,59грн. Договірна ціна робіт, що виконуються по п.1.1. цієї угоди робіт визначається кошторисом та договірною ціною, складеними за правилами ДБН Д.1.1-1-2000 (додаток №1 до цієї угоди), та складає 4637,99грн., ПДВ 20% - 925,60грн., всього - 5553,59грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, підрядник, не отримавши авансового платежу у розмірі 5553,59грн., виконав роботи, передбачені Додатковою угодою, про що свідчать довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2009р. на суму 5553,60грн.

Передплата - це термін оплати до настання події, в даному випадку виконання робіт на об'єкті. Позивач виконав роботи за Додатковою угодою без отримання попередньої оплати в повному обсязі. Тобто, сторони своїми фактичними діями змінили умови Додаткової угоди з передплати на оплату з відстрочкою платежу на невизначений строк. В даному випадку для врегулювання спірних правовідносин застосуванню підлягає загальна правова норма, передбачена ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ухвалами від 01.12.2011р., 23.12.2011р., 17.04.2012р., 28.12.2012р., 29.04.2013р. господарський суд Донецької області зобов'язував позивача надати суду докази направлення вимоги в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Проте, позивач не представив суду витребуваних документів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не направлялась відповідачу вимога щодо оплати виконаних робіт за Додатковою угодою, у останнього не виникло права вимоги оплати виконаних робіт за Додатковою угодою у розмірі 5553,59грн., в свою чергу - у відповідача не виникло обов'язку з оплати.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 2 ГПК України встановлює, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В світлі означених правових норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В силу частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що право на позов виникає у особи після порушення її права, а захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Визнавши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд повинен передусім з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного матеріального права за вказаним позовом в частині стягнення заборгованості за Додатковою угодою у розмірі 5553,59грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі сумі 5553,60грн. за Додатковою угодою є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2198,52грн. за період з 03.12.2008р. по 15.03.2011р., інфляційні втрати у розмірі 8830,58грн. за період з 03.12.2008р. по 15.03.2011р., пеню у розмірі 12443,21грн. за період з 15.03.2009р. по 15.03.2011р., нарахованих на суму 32111,20грн.

За п.5.2. Договору за прострочку оплати за цим договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невиконаних зобов'язань, за кожний день порушення.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування пені та кількість днів з огляду на наступне.

За п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, враховуючи, що спірна заборгованість у розмірі 32111,20грн. виникла з 06.12.2008р., період нарахування пені Договором не передбачено, суд зазначає, що за даних обставин підлягає застосуванню ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, враховуючи викладене, за даних обставин нарахування пені на суму 32111,20грн. припиняється через шість місяців, тобто по 05.06.2009р.

Здійснивши перерахунок пені за період з 15.03.2009р. (початкова дата нарахування, визначена позивачем, та яка не суперечить приписам чинного законодавства) по 05.06.2009р. (кінцева дата припинювального строку) на суму 32111,20грн., суд дійшов висновку, що розмір вказаного вище нарахування становить 3841,29грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено також, що позивачем невірно зазначено початкову дату нарахування. Так, позивачем визначено початкову дату нарахування 03.12.2008р., тоді як судом встановлено вище дату виникнення заборгованості 06.12.2008р. за Договором на суму 32111,20грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 06.12.2008р. (дата виникнення заборгованості) по 15.03.2011р. (кінцева дата нарахування, визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 32111,20грн., судом встановлено, що сума вищевказаного нарахування становить 2190,41грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем вірно визначена сума вказаного нарахування за період з грудня 2008р. по березень 2011р. на суму 32111,20грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості у розмірі 32111,20грн. підлягають задоволенню частково: пені у розмірі 3841,29грн., 3% річних у розмірі 2190,41грн., інфляційних втрат у розмірі 8830,58грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 445,05грн. за період з 14.07.2008р. по 15.03.2011р., інфляційні втрати у розмірі 1788,26грн. за період з 14.07.2008р. по 15.03.2011р., пеню у розмірі 951,34грн. за період з 15.03.2009р. по 15.03.2011р., нарахованих на суму 5553,59грн.

Так, вказані вище нарахування у відповідності до ст.ст. 610, 612, 625 Цивільного кодексу України здійснюються за період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і висновків суду встановлених вище, за Додатковою угодою у відповідача перед позивачем відсутнє прострочення грошового зобов'язання у розмірі 5553,59грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав у позивача для стягнення відповідних нарахувань.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 445,05грн., інфляційних втрат у розмірі 1788,26грн., пені у розмірі 951,34грн., нарахованих на суму заборгованості у розмірі 5553,59грн., не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГазТеплоСервіс-ЛТД», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 37664грн. 79коп., пені - 13394грн. 55коп., 3% річних - 2643грн. 57коп., інфляційних втрат - 10618грн. 84коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк, просп.Ленінський, буд.11Б, ідентифікаційний код 31018243) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ГазТеплоСервіс-ЛТД» (83008, м.Донецьк, вул..Югославська, б.30, ідентифікаційний код 33670662) суму заборгованості у розмірі 32111,20грн., пені у розмірі 3841,29грн., 3% річних у розмірі 2190,41грн., інфляційних втрат у розмірі 8830,58грн., державне мито у розмірі 469,74грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 172,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 15.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2013р.

Суддя Ю.В. Сич