Постанова

від 30.04.2013 по справі 807/1199/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1199/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцька Н.Д., за участю секретаря судового засідання Петричкович К.І. та осіб, які беруть участь у справі

позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Пензов С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Чопської митниці Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 30 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 травня 2013 року.

ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопської митниці Державної митної служби України в якій просить суд стягнути з Чопської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови суду від 05.12.2011р. за період з 06.12.2011р. по 18.02.2013р.; допустити негайне виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за 1 місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. позивача було поновлено на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора митного оформлення №1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Павлове" Ужгородської митниці. Постанова суду, в частині поновлення позивача на посаді, була допущена до негайного виконання. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2012р. задоволено заяву Чопської митниці та встановлено порядок і спосіб виконання судового рішення, а саме: поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора митного поста "Павлове" Чопської митниці з 11.05.2011р. Незважаючи на це наказ про поновлення позивача на посаді було прийнято лише 19.02.2013р. У зв'язку з цим час вимушеного прогулу, на думку позивача, тривав у нього з 06.12.2011р. по 18.02.2013р., однак відповідач не виплатив позивачу середньомісячний заробіток за вказаний період.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві і просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. позивача було поновлено на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора митного оформлення №1 відділу митного оформлення №1 митного поста "Павлове" Ужгородської митниці. Постанова суду, в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, була допущена до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012р. апеляційна скарга Чопської митниці ДМС України на вищевказану постанову суду була залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.12.2012р. задоволено заяву Чопської митниці та встановлено порядок і спосіб виконання судового рішення, а саме: поновлено ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора митного поста "Павлове" Чопської митниці з 11.05.2011р.

Наказом Чопської митниці ДМС України від 19.02.2013р. №126-к позивача було поновлено на вищевказаній посаді.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

З аналізу статті 267 КАС України суд робить висновок, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.

Верховний суд України в пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Таким чином, період з дня прийняття Закарпатським окружним адміністративним судом постанови від 05.12.2011р. по день фактичного поновлення позивача на посаді є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.

За вказаний період позивачеві, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача.

Разом з тим, позивач з 12.06.2011р. по 18.07.2011р., та з 08.08.2011р. по 25.06.2012р. отримував допомогу по безробіттю згідно Закону України "Про загальнообов'зкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" в Ужгородському міському центрі зайнятості, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач був поновлений тільки 19.02.2013 року, то цей день і є днем виконання рішення суду про поновлення на роботі і днем, яким закінчується вимушений прогул, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню сума середньомісячної заробітної плати за період з 06.12.2011р. по 18.02.2013р., з врахуванням допомоги отриманої позивачем в Ужгородському міському центрі зайнятості.

У задоволенні позовної вимоги, щодо допущення до негайного виконання постанови суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, - слід відмовити, оскільки вказана вимога була вирішена судом при ухваленні постанови від 05.12.2011р. А, оскільки, предметом розгляду даної справи є стягнення з Чопської митниці на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу, внаслідок затримки виконання рішення суду, то суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про допущення негайного виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за 1 місяць.

Стосовно доводів відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, інтересів.

Для захисту прав, свобод чи інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час питання виплати заробітної плати, в тому числі і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, врегульовані нормами спеціального законодавства, а саме КЗпП України.

Згідно частин 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року у справі №4-ри/2012 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, період якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки фактичного розрахунку з позивачем проведено не було, останній не пропустив строк звернення до суду за захистом свого права щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_3 до Чопської митниці Державної митної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення суду - задовольнити частково.

2.Стягнути з Чопської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з 06.12.2011р. по 18.02.2013р., виходячи із середньомісячної заробітної плати у розмірі 2390,23 грн., з врахуванням допомоги, отриманої ОСОБА_3 в Ужгородському міському центрі зайнятості.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Маєцька Н.Д.