Постанова

від 16.05.2013 по справі 2а-21145/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа №2а-21145/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Сімонові Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Резакової Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2009р. № 0001261730/0 та №0001251730/0, від 17.03.2010р. № 0000331730/1 та № 0001251730/1, від 19.05.2010р. №0000331730/2 та № 0001251730/2, від 27.07.2010р. № 0000331730/3 та №0001251730/3.

Ухвалою від 18.04.2013р. відповідача у справі було замінено його правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби. Ухвалою від 16.05.2013 р. позовні вимоги у частині визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2009р. № 0001261730/0 та №0001251730/0, від 17.03.2010р. № 0000331730/1 та № 0001251730/1, від 19.05.2010р. №0000331730/2 та № 0001251730/2 залишені без розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить, що ним для проведення перевірки були надані відповідачеві усі документи, що підтверджують задекларовані витрати за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. Однак працівник відповідача Фоміна Н.А. не прийняла до уваги частину з них, не зазначивши при цьому, які конкретно документи та у зв'язку з чим не підтверджують понесені позивачем витрати. Виходячи з додатку №7 до складеного відповідачем акту перевірки, позивач визначив, що відповідачем не були прийняті до уваги певні витрати, у тому числі за господарськими операціями з ПП «Партнер України». Він наполягає на правомірності формування відповідних витрат у квітні 2007 р., а не у березні 2007р., оскільки відвантаження придбаного у ПП «Партнер України» товару, а отже і зв'язок цих витрат з одержанням доходів, відбулося саме у квітні 2007р.

Що стосується встановленого відповідачем заниження податкових зобов'язань з ПДВ позивач зазначає, що господарські операції за наведеними у акті перевірки накладними та довіреностями фактично не відбувалися. Ці документи були складені виходячи з запланованих операцій з постачання аміачної селітри ТОВ АФ «Інтерагросервіс» та СТОВ «Колос», однак у подальшому відбулося збільшення обсягів постачання, були складені первинні документи на більшу вартість постачання, але попередні накладні анульовані не були. Відсутність постачання товарів саме за цими накладними підтверджено результатами зустрічних перевірок ТОВ АФ «Інтерагросервіс» та СТОВ «Колос», які були проведені Білоцерковською ОДПІ та Липовецькою МДПІ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у запереченнях (без дати та номеру, т.1 а.с. 108-115). Зокрема вказує на обґрунтованість та правомірність висновків проведеної перевірки, наводить підстави для виключення зі складу витрат певних сум при визначенні об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Відносно заниження позивачем об'єкту оподаткування ПДВ відповідач вказує, що на підставі наданих до перевірки належним чином складених первинних документів бухгалтерської звітності ним були встановлені факти постачання позивачем аміачної селітри ТОВ АФ «Інтерагросервіс» та СТОВ «Колос». Однак податкових накладних при цьому складено не було, відповідні суми ПДВ не були включені до складу податкових зобов'язань.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що наведені вище.

Ухвалою від 19.05.2011р. у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Матеріали справи містять висновок експерта №4056/24-4120/25 від 29.03.2013р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Харцизької міської ради 15.06.2000р., знаходяться на обліку як платник податків у відповідача.

Відповідач - державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Харцизьку, яка у спірних правовідносинах реалізовувала функції, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а тому є суб'єктом владних повноважень.

Відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2009р. Результати перевірки відображені у акті №3237/17-3/НОМЕР_1 від 09.12.2009р. (т.1 а.с. 15-27).

На підставі цього акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.12.2009р. №0001261730/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 56 540 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28 293 грн. (т.1 а.с. 40); № 0001251730/0 про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 9 202,98 грн. (т.1 а.с. 41).

Позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана скарга від 13.01.2010р. на ці податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с. 44-46), у зв'язку з розглядом якої та одержанням відповідей податкових органів на надіслані раніш запити, відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань правильності визначення валових витрат та правовідносин з ТОВ АФ «Інтерагросервіс», СТОВ АФ «Мрія», СК АФ «Матюші», СТОВ «Колос» за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. Результати перевірки відображені у акті №841/17-3/НОМЕР_1 від 12.03.2010р. (надалі - Акт перевірки, т.1 а.с. 54-66).

Згідно з розділом ІІІ «Висновки» вказаного акту позивачем порушені: ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 13 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993р. №12, в результаті чого занижений податок з доходів фізичних осіб у сумі 9 202,98 грн.; п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 37 980 грн.

З урахуванням цього відповідач рішенням від 17.03.2010р. №6798/25-012-2 частково задовольнив скаргу позивача та скасував податкове повідомлення-рішення від 31.12.2009р. №0001261730/0 у частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 18 560 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9291,50 грн. (т.1 а.с.72-77). Податкове повідомлення-рішення № 0001251730/0 було залишене без змін.

Рішеннями ДПА в Донецькій області від 17.05.2010р. №8025/10/25-013-6 (т.1 а.с. 83-86) та ДПА України від 10.05.2010р. №4806/Х/25-0315 (т.1 а.с. 93-95) скарги позивача були залишені без задоволення.

Відповідно до п. 4.3 чинного на той час Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.03.2010р. № 0000331730/1 та № 0001251730/1 (т.1.а.с. 70-71), від 19.05.2010р. №0000331730/2 та № 0001251730/2 (т.1. а.с.87-88), від 27.07.2010р. № 0000331730/3 та №0001251730/3 (а.с. 96-97).

Цими податковими повідомленнями-рішеннями позивачеві визначенні податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 37980 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 19 001,5 грн., податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 9 202,98 грн. Позивачем оскаржуються до суду саме ці останні податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання їх недійсними та скасування підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

1. Відповідачем під час перевірки були встановлені у період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. правові відносини між позивачем та ТОВ АФ «Інтерагросервіс» (т.1 а.с. 61).

Зокрема до перевірки надані накладні: №20-04/3 від 20.04.2007 р. на відпуск 154 т. аміачної селітри на загальну суму 203280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 33880,00 грн.); №26-04/1 від 26.04.2007р. на відпуск 176 т аміачної селітри на загальну суму 232 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38720,00 грн.); №06-11/1 від 06.11.2007р. на відпуск 6,35 т аміачної селітри на загальну суму 8800 грн.(у т.ч. ПДВ 1466,67 грн.).

У квітні 2007 р. виписані та включені до реєстру виданих податкових накладних такі податкові накладні: №2 від 06.04.2007 р. на загальну суму 232 320,00 грн. (у т.ч. ПДВ 38720,00 грн.), №2/1 від 06.04.2007 р. на загальну суму 8 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1466,67 грн.), усього на загальну суму 241120,00 грн.

До перевірки податкова накладна на поставку товару по накладної №20-04/3 від 20.042007 р. не надана, в реєстрі не вказана, на поточний рахунок оплата у сумі 203280,00 грн.. від покупця не надходила, сальдо розрахунків дорівнює 0,00 грн.

При цьому у Акті перевірки зазначено, що згідно відповіді від Білоцерківської ОДПІ про проведення перевірки з питань відносин СГД ОСОБА_1 з ТОВ АФ"Інтерагросервіс" (код 30253364) підтверджені відносини по накладних та податкових накладних, заявлених у запиті, крім накладної №20-04/3 від 20.04.2007 р. на загальну суму 203280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 33880,00 грн.). Білоцерківська ОДПІ також повідомляє, що згідно наданих пояснень ТОВ АФ «Інтерагросервіс" за прибутковою накладною №20-04/3 від 20.04.2007 р. підприємство товарно-матеріальних цінностей не отримувало.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на порушення яких вказано відповідачем у Акті перевірки:

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Виходячи з наведених норм та встановлених під час перевірки обставин, відповідач дійшов висновку, що за наслідками господарської операції з постачання аміачної селітри у кількості 154 т. вартістю 203 280 грн. позивачем не була складена податкова накладна, сума ПДВ 33 880 грн. не включена до складу податкових зобов'язань, внаслідок чого вони занижені на цю суму.

Такий висновок відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, внаслідок чого є необґрунтованим.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За приписами п. 2.2. цього Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Аналогічні положення містяться у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, первинні документи мають відповідний статус у разі, якщо складаються за результатами фактичних господарських операцій.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, на адресу ТОВ АФ «Інтерагросервіс» планувалося постачання аміачної селітри частинами - 154 т. у квітні та 22 т. у травні 2007р.. Фактично ж у квітні відбулося постачання 176 т. селітри, за результатами чого була складена накладна №26-04/1 від 26.04.2007р. Однак раніш складену накладну №20-04/3 від 20.04.2007 р. на частину такого постачання - 154 т. анульовано не було.

Матеріали справи містять оригінал накладної №20-04/3 від 20.04.2007 р. (т.3 а.с. 180) та довіреності серії ЯНЖ №222792 від 10.04.2007р. (т.3 а.с. 181), на яку містяться посилання у цій накладній. При цьому, як вбачається з зворотного боку цієї довіреності, вона видана на одержання від позивача 176 тон аміачної селітри, строк її дії - до 20.04.2007р.

Наявність інших документів, які б підтверджували факт здійснення постачання позивачем 154 тон аміачної селітри (товарно-транспортних накладних, рахунків, прибуткових ордерів, розрахункових документів, тощо) на адресу ТОВ АФ «Інтерагросервіс» 20.04.2007р. судом не встановлена.

Одночасно матеріали справи містять лист ТОВ Агрофірма «Інтерагросервіс» від 26.04.2007р. №26/04-1, у якому повідомляється про анулювання довіреності серії ЯНЖ №222792 та надання замість неї довіреності серії ЯНЮ №840026 від 26.04.2007р. на одержання аміачної селітри у кількості 176 тон (т.1 а.с. 154). При цьому у листі міститься прохання до позивача внести до накладної №20-04/03 запис про анулювання або видати нову видаткову накладну.

Крім того, відповідачем надана довідка №/23-2-035 від 26.01.2010р. про результати позапланової виїзної перевірки Білоцерковською ОДПІ щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ АФ «Інтерагросервіс» та позивачем за квітень 2007 - січень 2009 року (т.1 а.с. 172-173). Посилання на цю довідку міститься у Акті перевірки (т.1 а.с. 61). Згідно з нею за накладною №20-04/03 від 20.04.2007р. ТОВ АФ «Інтерагросервіс» товарно-матеріальних цінностей не отримувало. Розбіжностей з даними обліку позивача Білоцерковська ОДПІ не встановила.

Ухвалою від 19.05.2011 року у справі була призначена судова економічна експертиза. Одним з питань, що були постановлені перед експертом було: «Чи підтверджуються висновки складених ДПІ у м. Харцизьку актів перевірки від 09.12.2009р. №3237/17-3/НОМЕР_1 та від 12.03.2010р. №841/17-3/НОМЕР_1 документами, що були надані до перевірки ФОП ОСОБА_1 згідно з переліками від 23.11.2009р. та 24.11.2009р., поданими ним до ДПІ у м. Харцизьку деклараціями та розрахунками з урахуванням перелічених у зазначених актах довідок та листів ДПІ у м. Черкаси, Липовецької МДПІ, Білоцерківської ОДПІ, Рокитянської МДПІ?».

Матеріали справи містять висновок Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №4056/24-4120/25 від 29.03.2013р. (т.19 а.с. 58-68). Згідно з ним (аркуш висновку 14) висновки Акту перевірки в частині заниження задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 33 880 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофірма «Інтерагросервіс» первинними документами позивача з урахуванням висновків Білоцерковської ОДПІ документально не підтверджуються. Обставин, які б спростовували такий висновок експерта, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на заперечення господарської операції її можливими сторонами, підтвердження цього податковим органом, який здійснив перевірку однієї з них, відсутність інших доказів, на підтвердження її здійснення, а також висновок судового експерта з цього питання, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем виникнення об'єкту оподаткування ПДВ у спірних правовідносинах.

2. За аналогічних обставин відповідачем у Акті перевірки були встановлені порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за господарською операцією з СТОВ «Колос», внаслідок чого позивачем занижені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 4100 грн.

Так, у Акті перевірки відображене, що у період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р. згідно первинних документів встановлені взаємовідносини з покупцем СТОВ „Колос" за накладними №12-04/2 від 12.04.2007 р. на відпуск 20 т. аміачної селітри на загальну суму 24600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4100,00 грн.). До перевірки податкова накладна на поставку цього товару не надана, в реєстрі не вказана, на поточний рахунок оплата від покупця не надходила, сальдо розрахунків дорівнює 0,00 грн.

Як наведено у Акті перевірки, Липовецька МДПІ (Погребищенське відділення) повідомляє, що СТОВ „Колос" надало пояснення, що за прибутковою накладною №12-04/2 від 12.04.2007 на загальну суму 24600,00 грн. (у т.ч.ПДВ 4100,00 грн.). підприємство товарно-матеріальних цінностей не отримувало. СТОВ „Колос" отримало до податковій накладній №16 від 30.03.2007 р. на загальну суму 16 800,00 грн. (у т.ч.ПДВ 2 800,00 грн.) аміачну селітру 15 т. по накладній №13-04/2 від 13.04.2007р. на загальну суму 16800,00грн. Оплата здійснена платіжним дорученням від 30.03.2007 р.

Матеріали справи містять копію довідки №192/7/23-214 від 21.12.2009р. Липовецької МДПІ про результати документальної невиїзної позапланової перевірки СТОВ «Колос» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ФОП ОСОБА_1 (т.1 а.с. 163-164).

Дана довідка серед інших документів була досліджена судовим експертом при складанні висновку №4056/24-4120/25від 29.03.2013р. За результатами експертного дослідження встановлено, що висновки Акту перевірки в частині заниження ПДВ у сумі 4 100 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Колос» не підтверджуються.

Виходячи з цього, а також з доводів, аналогічних наведеним при оцінці обставин донарахування ПДВ за операціями з ТОВ АФ «Інтерагросервіс», суд дійшов висновку про недоведеність виникнення об'єкту оподаткування ПДВ у спірних правовідносинах.

Таким чином, зібраними у справі доказами спростовуються висновки відповідача, на підставі яких ним було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010р. №0000331730/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 37980 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19 001,5 грн. Відтак позовні вимоги про визнання його недійсним та скасування підлягають задоволенню.

3. Що стосується визначення податкових зобов'язань з податку з доходів громадян у сумі 9 202,98 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 27.07.2010р. №0001251730/3, відповідачем у Акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначених в ході перевірки, виявлено розбіжності за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. на суму 61 353,22 грн. (т.1 а.с. 57-58).

Відповідачем зазначено, що до перевірки підприємцем не наданий склад витрат, який був задекларований за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. в розрізі контрагентів. Виходячи з наданих під час перевірки виписок з додатками по поточному рахунку, квитанцій, чеків про сплату за отримані послуги товарів, відповідачем визначений склад витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, що є меншим на 61 353,22грн., ніж задекларований позивачем у вказаному періоді.

При цьому відповідач посилається на порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», частина 2 якої передбачає, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що позивач наполягає на відповідності задекларованих ним в період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. витрат наданим до перевірки первинним документам на загальну суму 3 707 110,04 грн., у тому числі за відносинами з ПП «Партнер України». При цьому ним надані відповідні первинні документи, що залучені до матеріалів справи (томи 2-18).

У зв'язку з необхідністю перевірки обставин, якими позивач обґрунтовував наведені доводи, з ініціативи та за рахунок суду (за відмови позивача скористуватися правом заявити відповідне клопотання) ухвалою від 19.05.2011р. у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручене Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Одним з питань, що були поставлені перед експертом було: «Чи підтверджуються документально висновки складених ДПІ у м.Харцизьку актів перевірки від 09.12.2009р. №3237/17-3/НОМЕР_1 та від 12.03.2010р. №841/17-3/НОМЕР_1? У разі, якщо висновки підтверджуються частково - розрахувати відповідну суму штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають застосуванню до позивача згідно з нормами ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Під час її проведення експертом було заявлене клопотання №4056 від 31.10.2012р. (т.19 а.с. 29), у якому позивачеві між інших запропоновано надати розшифрування помісячних цифрових даних витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. на загальну суму 3 707 110,04 грн., які включені до декларації про доходи в розрізі контрагентів та первинних документів.

У відповідь на дане клопотання позивач листом від 27.11.2012 року повідомив, що надати достовірне розшифрування наведених даних він не має можливості через знаходження оригіналів усіх оригіналів необхідних для цього документів у Донецькому окружному адміністративному суді (т.19 а.с. 32). Листом від 13.12.2012 року позивач додатково повідомив, що зможе надати необхідні розшифрування, якщо йому буде надана можливість ознайомитися з матеріалами справи (т.19 а.с. 36).

На прохання позивача матеріали справи листом від 06.01.2013р. були витребувані з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, який повернув їх 08.02.2013р. до суду (т. 19 а.с. 47). Листом від 01.03.2013р. та телефонограмами позивачеві повідомлялося про одержання судом матеріалів справи та пропонувалося з'явитися до суду для ознайомлення з ними. Представник позивача був ознайомлений з матеріалами справи з 04 по 06.03.2013р., що підтверджується відповідним написом на клопотанні та змістом листа позивача від 12.03.2013р. (т.19 а.с. 51).

У цьому листі позивач повідомив про ознайомлення з матеріалами справи та випискою його представником цифрових даних витрат для подальшого оформлення витребуваних експертом відомостей. Ці відомості були переслані Донецькому НДІ судових експертиз листом суду від 19.03.2013р. (т. 19 а.с. 54).

Таким чином, судом були здійснені достатні дії для забезпечення можливості сторін надати докази на підтвердження власних доводів та заперечень.

Згідно з висновком Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №4056/24-4120/25 від 29.03.2013р. (т.19 а.с. 66-67) за результатами співставлення даних декларацій позивача про доходи, одержані з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. з даними книги обліку доходів та витрат позивача за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р., а також наданих позивачем у подальшому даних про склад валових витрат за цей період (усі відомості систематизовані у додатках до висновку) та дослідження наявних у матеріалах справи первинних документів, експерт дійшов висновку про завищення суми витрат ОСОБА_1 за вказаний період у порівнянні з даними декларацій на 50 911,08 грн.

У зв'язку з цим не нарахована сума податку з доходів фізичних осіб складає 7 636,66грн., а не 9 202,98 грн., як це визначено у Акті перевірки.

Позивач не погодився з наведеним висновком, вважає його неповним, але на пропозицію суду не скористувався правом заявити клопотання про призначення повторної або додаткової експертизи. Листом від 18.04.2013р. (т. 19 а.с. 112) ним були поставлені питання експерту, відповідь на які була надана листом Донецького НДІ судових експертиз від 13.05.2013р.

Заявою від 16.05.2013р. представник позивача додатково повідомив підстави для незгоди з висновком експерта, зокрема неврахування експертом видаткових накладних за контрагентом ПП «Партнер України», за яким у березні 2007 року мала місце передоплата, а відвантаження товару відбулося у квітні 2007 року. Саме після відвантаження товару відповідна сума і була включена до валових витрат. У експерта були відсутні банківські документи до 01.04.2007р., а тому він не мав можливості пересвідчитися у одержанні вказаної передплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Як вбачається з висновку експерта (аркуш 18 висновку) дані, які були надані позивачем до ДПІ у м. Харцизьку, не відповідають даним щодо складу валових витрат, які надані на клопотання експерта. За рахунок чого виникли ці розбіжності встановити неможливо через не надання на дослідження даних по складу валових витрат у розрізі первинних документів та відсутність у книзі обліку доходів та витрат первинних документів, які є підставою для визначення валових витрат.

Аналогічно, у відповіді на питання від 13.05.2013р. експерт зазначив, що причину розбіжностей між даними про валові витрати, які надав позивач до ДПІ у м. Харцизьку та даними, наданими на дослідження, визначити неможливо через відсутність розшифровки цих даних у розрізі первинних документів.

З урахуванням цього суд не приймає до уваги заперечення позивача проти висновків експерта, оскільки наявними у матеріалах справи документами неможливо підтвердити включення до складу валових витрат у деклараціях за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. саме тих сум за господарськими операціями з ПП «Партнер України», на які посилається позивач. За відсутності розшифрування витрат, пов'язаних з одержанням доходу, експерт не вправі самостійно визначати їх склад, оскільки прийняття рішення про включення або ні сум до складу витрат є виключним правом платника податків. При відсутності інформації про склад витрат у розрізі первинних документів об'єктивно неможливо встановити, чи включені до нього витрати за конкретними господарськими операціями з ПП «Партер України» та визначити дату виникнення зв'язку між ними та одержанням доходу. Об'єктивних перешкод, які б завадили позивачеві надати необхідні документи відповідачеві та експерту, судом не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове спростування наданими позивачем доказами викладених у Акті перевірки висновків відповідача щодо заниження ним податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 566,32 грн. (9202,98 грн. - 7 636,66грн.). Відтак податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010р. №0001251730/3 підлягає визнанню недійсним та скасуванню у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 1 566,32 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам. Сплачена судом за платіжним дорученням №179 від 17.10.2012 року вартість судової економічної експертизи у сумі 7 075,20 грн. відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України не підлягає стягненню, оскільки понесена не сторонами у справі.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2010р. №0000331730/3 та №0001251730/3 задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 27.07.2010р. № 0000331730/3 щодо донарахування податку на додану вартість у сумі 37 980 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19 001,50 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 27.07.2010р. №0001251730/3 у частині донарахування податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 1 566,32 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (іпн.НОМЕР_1, адреса - АДРЕСА_1) судові витрати з судового збору у сумі 24,06 грн. (двадцять чотири гривні 06 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 16 травня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 21 травня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.