Постанова

від 23.05.2013 по справі 908/844/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.05.2013 р. справа №908/844/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Якусик Д.В. - за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 21.03.2013 р. (підписано 26.03.2013 р.) у справі№ 908/844/13-г (суддя Мойсеєнко Т.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя простягнення 1 230 678,00 грн. основного боргу, 93 040,33 грн. пені, 23 684,68 грн. - 3% річних В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна", м.Київ (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м.Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 1 230 678,00 грн. основного боргу, 93 040,33 грн. пені, 23 684,68 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2013р. позовні вимоги задоволено в частині стягнення 1 230 677,76 грн. основного боргу, 93 000,66 грн. пені, 23 684,68 грн. 3% річних, в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також суд неповно з'ясував докази та обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про настання обов'язку відповідача сплатити за отриманий товар, через порушення позивачем вимог п.п. 6.4.1, 6.4.2 Договору та ненадання відповідно до вимог п. 2.3 Договору повного пакету документів.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2012р. між сторонами укладено договір поставки № К003543 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується поставити в обумовлені строки відповідачу товар, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього грошову суму.

Згідно п. 3.5 Договору, в залежності від умов поставки, вказаних в п. 3.2 цього Договору, приймання товару за кількістю проводиться на складі позивача одночасно з поставкою товару або на складі відповідача у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту надходження товару на склад відповідача.

Пунктом 3.8 Договору сторони узгодили, що приймання товару за якістю та комплектністю проводиться на складі відповідача у строк не пізніше 20 календарних днів з моменту надходження товару на склад відповідача.

За умовами п. 3.10 Договору, за результатами приймання товару за якістю та комплектністю за участю представника позивача або Торгово-промислової палати складається акт про фактичну якість та комплектність поставленого товару, який є підставою для повідомлення позивача про порушення умов цього Договору.

На виконання умов Договору позивач, відповідно до специфікації № 1 від 19.03.2012р. за видатковими накладними № РН-40172 від 05.06.2012р., № РН-40200 від 21.06.2012р., № РН-40211 від 02.07.2012 р., № РН-40236 від 11.07.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1 538 347,20 грн., який прийнято відповідачем без заперечень.

Сторонами складені акти приймання-передачі електрообладнання: № 094-06/06/12 від 06.06.2012 р., № 105-21/06/12 від 22.06.2012р., № 109-02/07/12 від 03.07.2012 р., № 119-11/07/12 від 12.07.2012 р., за змістом яких до товару додані: сертифікат якості, інструкція (руководство, технічний опис) та паспорт.

За означений товар відповідачем 17.04.2012р. було здійснено передоплату в розмірі 20% вартості товару - 307 669,44грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 17.04.2012р.

Відповідно до умов п. 5.4 Договору, решта вартості товару мала бути оплачена відповідачем протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару на склад.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 1 230 677,76 грн., доказів оплати якої суду не надано.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо не отримання від позивача повного пакету документів, оскільки вищезазначені накладні та акти приймання-передачі електрообладнання підписані відповідачем без зауважень щодо ненадання будь-яких товаросупроводжувальних документів.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 666 ЦК України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв, строку для їх передання відповідно до вимог ст. 666 ЦК України не встановлював, спірний товар не повернув - отже судова колегія розцінює доводи апеляційної скарги у якості спроби відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

Крім того, доводи відповідача про ненадання сертифікату якості спростовуються зауваженнями в актах-приймання передачі щодо відповідності електрообладнання Договору поставки № К003543 від 19.03.2012р. та сертифікату якості заводу виробника.

Отже доводи відповідача про порушення позивачем вимог Договору спростовуються матеріалами справи.

Ствердження про застосування оперативно-господарської санкції також є безпідставними, оскільки всупереч вимогам ч. 1 ст. 236 ГК України умовами Договору певного виду оперативно-господарської санкції не передбачено.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції про стягнення 93 000,66 грн. пені, 23 684,68грн. 3% річних, судова колегія вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 року у справі № 908/844/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2013 року у справі № 908/844/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС