Постанова

від 17.07.2013 по справі 908/844/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 908/844/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача Д. Якусика (дов. від 16.07.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на рішення господарського суду Запорізької області від 21 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року у справі № 908/844/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна" до публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ: У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення 1 230 678 грн основного боргу, 93 040 грн 33 коп. пені та 23 684 грн 68 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору поставки від 19 березня 2012 року № К003543.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21 березня 2013 року (суддя Т. Мойсеєнко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року, позов задоволено в частині стягнення 1 230 677 грн 76 коп. основного боргу, 93 000 грн 66 коп. пені та 23 684 грн 68 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 235, 237 Господарського кодексу України, статей 526, 538, 666 Цивільного кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що на підставі договору від 19 березня 2012 року № К003543 товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЕЛВО-Україна" поставило публічному акціонерному товариству "Запоріжтрансформатор" електротехнічну продукцію на загальну суму 1 538 347 грн 20 коп.

Передачу товару покупцеві контрагенти оформили актами від 6 і 22 червня та від 3 і 12 липня 2012 року.

Покупець сплатив за товар лише 307 669 грн 44 коп. і його борг дорівнює 1 230 677 грн 76 коп.

Відмову погасити суму боргу покупець обґрунтовує правом призупинити виконання зобов'язання через прострочення кредитора у частині передачі покупцеві документів, що стосуються товару (пункт 6.4. договору).

Зазначені доводи були правомірно відхилені господарськими судами, оскільки товар був прийнятий покупцем без зауважень, право власності на товар виникло у особи з моменту його прийняття, у порушення положень статті 666 Цивільного кодексу України строки для передання документів не встановлювалися.

За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми річних.

З підстав порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі підпунктів 6.3.1.1, 6.3.1.2 пункту 6 договору, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені, здійснивши її перерахунок.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Запорізької області від 21 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 травня 2013 року у справі № 908/844/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій