Ухвала

від 22.05.2013 по справі 32/203-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К-36085/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді-доповідача Гордійчук М.П.

суддів: Калашнікової О.В, Конюшка К.В.

при секретарі Клопотовському В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою заступника Прокурора м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Київський республіканський автоцентр" до Державної митної служби України, Державного казначейства України про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2007 року ТОВ "Київський республіканський автоцентр" звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін позовних вимог) про визнання дій ВадулСіретської митниці щодо вилучення транспортного засобу «Сканія» р/н НОМЕР_1 з напівпричепом «SНМІТZ», 1998 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3 протиправними, просив стягнути з Вадул-Сіретської митниці на користь позивача 50 373,30 грн. складського збору за зберігання транспортного засобу "Сканія" р/н НОМЕР_1 на митному складі Вадул-Сіретської митниці та завданих збитків на суму 155 632,52 грн. у вигляді упущеної вигоди за час вимушеного простою протягом 6 місяців та 25 днів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Постановою господарського суду м. Києва від 12 вересня 2007 року позивачу відмовлено у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2010 року змінено рішення суду першої інстанції та задоволено позов в частині стягнення на користь позивача з Державного казначейства України 50 373 грн.

Рішення апеляційного суду вмотивоване тим, що позивачем безпідставно сплачено складський збір за зберігання транспортного засобу.

В касаційній скарзі заступник Прокурора м. Києва, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 16.06.2006 року старшим інспектором Вадул-Сіретської митниці був складений протокол про порушення водієм ТОВ «Київський республіканський автоцентр» ОСОБА_3 митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України. Відповідно до протоколу ОСОБА_3 подав митному органу, як підставу для переміщення товару через митний кордон України, документи, які містили неправдиві відомості щодо його кількості та найменування. На цій підставі митницею були вилучені транспортний засіб «Сканія» р/н НОМЕР_1 з напівпричепом «SНМІТZ», 1998 року випуску, реєстраційний знак НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3, на яких через митний кордон України переміщувався не задекларований товар.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17.07.2006 року водій ТОВ «Київський республіканський автоцентр» ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товару, що перевозився, і напівпричепу «SНМІТZ». Транспортний засіб «Сканія» р/н НОМЕР_1 був повернутий його власнику ТОВ «Київський республіканський автоцентр».

Постановою Верховного Суду України від 31.10.2006 року зазначена вище постанова була скасована, а справа направлена на новий розгляд.

При новому розгляді постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 10.01.2007 року провадження у справі закрито за відсутності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України. Вилучений митницею напівпричіп «SНМІТZ» повернуто його власнику ТОВ «Київський республіканський автоцентр». Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3, переміщуючи вантаж через митний кордон України, надав митному органу України документи, які були надані йому декларантом товару, а відповідно ст. 11 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року обов'язок забезпечення перевізника товарно-супровідними документами, що містять правдиву інформацію стосовно вантажу, лягає на відправника товару.

Після розгляду справи її матеріали були направлені до Вадул-Сіретської митниці для встановлення і притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України. В подальшому винні особи не були встановлені.

Таким чином, судами встановлено, що ОСОБА_3 подав митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо найменування та кількості вантажу, що переміщувався через кордон.

Статтею 377 МК України передбачено вилучення товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. Транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

Оскільки переміщення 02.06.2006 року через митний кордон не задекларованого товару з товарно-супровідними документами, що містили неправдиві відомості, на транспортному засобі «Сканія» р/н НОМЕР_1 з напівпричепом є встановленим, позивачем не оспорюється, то вилучення транспортного засобу з напівпричепом відповідає нормам закону.

Згідно з п. 8 ст. 168 МК України товари і транспортні засоби, вилучені відповідно до статті 377 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів.

Відповідно до п. 10 додатку постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 року № 65, за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання, справляються митні збори за кожен день зберігання.

Відповідно до Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів та інших податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України від 31.07.2002 року № 149/416, митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, не пізніше наступного робочого дня після дати повного митного оформлення вантажної митної декларації зараховуються митними органами на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі в розрізі відповідних митних органів.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки дії митниці були правомірними, шкоди позивачу неправомірними діями відповідача завдано не було, то позов є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, постановою суду першої інстанції роз'яснено позивачу порядок звернення з приводу надміру сплаченого мита.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАСУ є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу заступника Прокурора м. Києва - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2010 року - скасувати.

Постанову господарського суду м. Києва від 12 вересня 2007 року -залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.