Ухвала

від 26.08.2014 по справі 32/203-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 серпня 2014 року м. Київ В/800/3674/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Кравцова О.В.,

Васильченко Н.В.,

Гончар Л.Я.,

Єрьоміна А.В.,

Логвиненка А.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року Верховним Судом України у справі за його позовом до Державної митної служби України, Державного казначейства України про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року ТОВ "Київський республіканський автоцентр" звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін позовних вимог) про визнання дій Вадул-Сіретської митниці щодо вилучення транспортного засобу «Сканія» р/н 06718 КА з напівпричепом «SНМІТZ», 1998 року випуску, реєстраційний знак 082-90 КА, шасі № WSMS6080000400859 протиправними, просив стягнути з Вадул-Сіретської митниці на користь позивача 50 373,30 грн. складського збору за зберігання транспортного засобу "Сканія" р/н 06718 КА на митному складі Вадул-Сіретської митниці та завданих збитків на суму 155 632,52 грн. у вигляді упущеної вигоди за час вимушеного простою протягом 6 місяців та 25 днів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Постановою Господарського суду м. Києва від 12 вересня 2007 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2010 року змінено рішення суду першої інстанції та задоволено позов в частині стягнення на користь позивача з Державного казначейства України 50 373 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року касаційну скаргу заступника Прокурора м. Києва - задоволено: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2010 року - скасовано, постанову Господарського суду м. Києва від 12 вересня 2007 року - залишено в силі.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України заяву про його перегляд Верховним Судом України. На підтвердження неоднакового правозастосування послалася на постанову Верховного Суду України від 31 жовтня 2006 року.

Разом із заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення із даною заявою.

Згідно з частиною першою статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 238 КАС України, заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року, відповідно до дати поштового штемпеля на конверті, подана 7 серпня 2014 року, тобто з пропущенням строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення позивач зазначив, що повний текст ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року він отримав лише 27 липня 2014 року, що підтверджується оригіналом поштового конверту, де зазначено, що датою відправлення є 23 липня 2014 року та копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції , де є відповідний запис про отримання ухвали суду 27 липня 2014 року.

За перевіркою матеріалів, доданих до клопотання, встановлено, що завірену копію рішення Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року у справі № 32/203-А позивачу було надіслано Господарським судом м. Києва по пошті лише 23 липня 2014 року, внаслідок його звернення до суду першої інстанції 11 липня 2014 року, проте позивач не зазначив, чому він звернувся за копією рішення лише в липні 2013 року. Також з матеріалів, доданих до клопотання не зрозуміло чи є видача даної копії рішення первинною чи повторною, відсутні докази звернення позивача до Вищого адміністративного суду України за копією даного рішення.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» про поновлення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення задоволенню не підлягає.

Частиною третьою статті 238 КАС України встановлено, що заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року необхідно залишити без розгляду, оскільки ним без поважних причин пропущено строк для подання такої заяви.

Керуючись статтями 102, 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року Верховним Судом України у справі за його позовом до Державної митної служби України, Державного казначейства України про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіКравцов О.В. Васильченко Н.В. Гончар Л.Я. Єрьомін А.В. Логвиненко А.О.