Постанова

від 20.05.2013 по справі 13б/5014/3091/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.05.2013 р. справа №13б/5014/3091/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Агапов О.Л., Кододова О.В. за участю представників: від скаржника Денисенко С.О. - за довіреністю від кредиторів:не з'явився від боржника:не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013 року у справі№13б/5014/3091/2012 за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2012р. по справі №13б/5014/3091/2012 було порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ на підставі ст. ст. 1, 7, 8, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт».

Не погодившись з прийнятою ухвалою Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. по справі №13б/5014/3091/2012 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Порталінвест-2000» та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду вимог кредитора ТОВ «Порталінвест-2000».

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що вимоги ТОВ «Порталінвест-2000» базуються на рішенні постійно діючого третейського суду, проте обставини встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських справ, у зв'язку з чим вважає, що під час винесення оскаржуваної ухвали, господарським судом було допущено порушення норм матеріального права, що полягає в затверджені вимог кредиторів без їх розгляду і доказування в судовому засіданні, що призвело до передчасного, безпідставного та необґрунтованого включення до реєстру кредиторів грошових вимог ТОВ «Порталінвест-2000». Також, апелянт вказує на те, що ПАТ «ПУМБ» не мав можливості ознайомитись з наданими, в день судового засідання - 11.03.2013р., документами, що свідчать про наявність зобов'язань боржника та використати своє право на надання заперечень щодо вимог інших кредиторів.

Ухвалою від 02.04.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

В судове засідання з'явився представник скаржника, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у останній.

Представники кредиторів в судове засідання не з'явились, проте 10.04.2013р., через канцелярію суду ТОВ «Порталінвест - 2000» надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

09.04.2013р. розпорядник майна, направив через канцелярію суду заперечення, якими, також просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

04.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» звернулось до господарського суду Луганської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ч. 5 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2012р. по справі №13б/5014/3091/2012 було порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ на підставі ст. ст. 1, 7, 8, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ здійснюється за загальною процедурою.

В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор посилався на те, що у ТОВ «Полі-Пак Принт» існує значна заборгованість перед його кредиторами, що підтверджується:

- рішенням господарського суду Луганської області по справі №19/334 від 03.02.2011р., яким стягнуто з ТОВ «Полі-Пак Принт» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 970000 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 137657,08 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним в розмірі 872417,08грн., державне мито у сумі 2931,74 доларів США та 2310,30грн. та втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.;

- рішенням господарського суду Луганської області по справі №19/335 від 03.02.2011р., яким стягнуто з ТОВ «Полі-Пак Принт» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 330000 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 47386,28 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування ним в розмірі 347818,48грн., державне мито у сумі 2887,25 доларів США та 2662,20грн. та втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.;

- постановою заступника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2012р. з виконання наказу господарського суду Луганської області №19/335 від 19.02.2011р.;

- ухвалою господарського суду Луганської області від 24.10.2012р. по справі №19т/5014/2561/2012(02-28.08/2012), якою задоволено заяву ТОВ «Порталінвест-2000» про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду при Асоціації «Юридична група «Верітас» по справі №02-28.08/2012 від 05.09.2012р., яким з ТОВ «Полі-Пак Принт» на користь ТОВ «Порталінвест-2000» стягнуто 89080563,54грн.

На підтвердження вказаного, заявником були надані вищезазначені документи.

Також, боржник вказує на те, що станом на дату подання зави про порушення справи грошові вимоги всіх кредиторів в гривневому еквіваленті складають 102222707,08грн., з яких:

- перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (за рішенням господарського суду Луганської області по справі №19/334 від 03.02.2011р. - 9751900,54грн., за рішенням господарського суду Луганської області по справі №19/335 від 03.02.2011р. - 3390243,00грн.);

- перед ТОВ «Порталінвест - 2000» - 89080563,54грн. (за рішенням третейського суду при Асоціації «Юридична група «Верітас» по справі №02-28.08/2012 від 05.09.2012р.)

Зазначає, що враховуючи фінансово-майновий стан ТОВ «Полі-Пак Принт», задоволення грошових вимог перед ПАТ «ПУМБ» призведе до неможливості задоволення грошових вимог ТОВ «Порталінвест-2000», що є підставою для звернення боржника до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ч. 5 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.12.2012р. було введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» терміном на 6 місяців, до 20.06.2013р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Криштова Євгена Федоровича; зобов'язано кредитора в 10-денний строк, за свій рахунок, опублікувати в газеті «Голос України» або «Урядовий Кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство боржника із зазначенням усіх реквізитів.

18.02.2013р. арбітражним керуючим був наданий до суду реєстр грошових вимог кредиторів, накази від 31.01.2013р. №01/01 про проведення інвентаризації на 01.02.2013р. та №01/02 про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії.

Інвентаризацією, станом на 31.01.2013р. встановлена відсутність основних засобів ТОВ «Полі-Пак Принт», встановлена наявність кредиторської заборгованості на суму 106154454,43грн.

Крім того, разом з заявою про порушення справи про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» надано звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, згідно якого аудитор вважає, що боржник знаходиться у скрутному фінансовому стані, підприємство не має реальної можливості відновити свою платоспроможність та фінансовий стан підприємства характеризується як стан надкритично неплатоспроможній.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у наступному складі:

1. Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Луганська з вимогами в розмірі 170,00грн. (6 черга задоволення);

2. Ленінська міжрайонна державні податкова інспекція у м. Луганську з вимогами в розмірі 1005,89грн. (3 черга задоволення);

3. Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» з вимогами в розмірі 17072715,20грн. (з яких: 14170252,40грн - 4 черга задоволення, 2902462,80грн. - 6 черга задоволення, судовий збір в сумі 1147,00грн. - 1 черга задоволення);

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталінвест-2000» з вимогами в розмірі 89080563,54грн. (4 черга задоволення) та судовий збір 1147,00грн. (1 черга задоволення).

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Норми ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство встановлюють обставини, за яких боржник зобов'язаний звернутись із заявою про порушення справи про банкрутство. Поряд з цим, необхідність дотримання загальних умов щодо порушення справи про банкрутство, визначені ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство (безспірність кредиторських вимог, розмір цих вимог не менше 300 мінімальних заробітних плат та незадоволення цих вимог більш ніж три місяці після встановленого для їх погашення строку), зберігає свою обов'язковість і при зверненні боржника із заявою про порушення справи про банкрутство за обставин, визначених ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у даній справі повинні застосовуватись норми ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство щодо визначення безспірних вимог кредиторів та доказів, що можуть, відповідно до законодавства, підтверджувати безспірні вимоги до боржника.

Так, положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Норми ст. 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство), може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Таким чином, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Нормами ст. 1 вказаного закону грошове зобов'язання визначено, як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Тобто, грошові вимоги набувають характеру безспірних за умови підтвердженності цих вимог виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з розрахунків боржника та є підставою для визначення та включення до встановленого ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство розміру в триста мінімальних розмірів заробітних плат, якщо до цієї суми не включені суми штрафів та пені.

Як видно із матеріалів справи, після порушення справи про банкрутство ТОВ «Полі-Пак Принт» - 07.03.2013р., разом з поясненнями до заяви про визнання грошових вимог, Товариством з обмеженою відповідальністю «Порталінвести-2000» була надана постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження, за наказом №19т/5014/2561/2012 від 24.10.2012р. Також, був доданий наказ про примусове виконання рішення від 24.10.2012р., на виконання рішення від 05.09.2012р. постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юридична група «Верітас» у справі №02-28.08/2012.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ані наказ господарського суду Луганської області від 24.10.2012р. по справі №19т/5014/2561/2012(02-28.08/2012), ані постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження, за наказом №19т/5014/2561/2012 від 24.10.2012р., не завірені належним чином.

В матеріалах справи наявні лише ксерокопії, на підставі яких суд першої інстанції прийняв їх як допустимі та належні докази, що суперечить ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до вимог якої, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Проте, дослідивши вказані документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Полі-Пак Принт» порушене 04.12.2012 року, тоді як постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження датована 14.02.2013 року, тобто, після порушення провадження у справі про банкрутство, доказів його невиконання до суду надано не було, а отже у господарського суду першої інстанції станом на 04.12.13р., були відсутні підстави вважати, що вимоги обох кредиторів, і ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», і ТОВ «Порталінвест-2000», неможливо задовольнити у виконавчому провадженні та боржник є неплатоспроможній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як зазначалось, станом на момент порушення справи про банкрутство (04.12.2012р.) виконавче провадження по стягненню за вказаним виконавчим документом, було відсутнє. Сам по собі, факт наявності наказу виданого на виконання рішення постійно діючого третейського суду по справі №02-28.08/2012 від 05.09.2012р., не свідчить про їх не виконання боржником, неможливість та не спроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання по ним. Такі обставини можливо встановити лише застосувавши примусові процедури стягнення коштів у виконавчому провадженні, за наявності його порушення.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заборгованість боржника перед кредитором не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.

З наявних матеріалів справи господарський суд першої інстанції не міг дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування процедури банкрутства, а отже підстави для порушення справи про банкрутство та в подальшому визнання банкрутом чи відкриття інших процедур були відсутні.

У зв'язку із викладеним, суд апеляційної інстанції вважає, що боржником, в порушення норм ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство та ст. 32-34 ГПК України не були надані докази на підтвердження наявності безспірних кредиторських вимог до Боржника та не довів визначені нормами ч. 3 ст. 6 та частин 1-5 ст. 7 Закону про банкрутство підстави та умови для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Враховуючи те, що дотримання та підтвердженність належними доказами у справі умов, передбачених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, є обов'язком при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство, недотримання ж будь-якої із передбачених вказаною нормою вимог виключає подальше провадження у справі про банкрутство (якщо справа вже була порушена), відповідно до приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, господарський суд саме у підготовчому засіданні остаточно досліджує обставини та докази у справі, заперечення боржника та вирішує про наявність, підтвердженність вказаних підстав для порушення справи про банкрутство та, відповідно, обґрунтованість порушення провадження у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що такі докази, а саме: докази пред'явлення до виконання та невиконання наказу господарського суду Луганської області від 24.10.2012р. №195/5014/2561/2012, були витребувані судом апеляційної інстанції ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013р., проте вимоги ухвали суду виконані не були, будь-яких пояснень з цього приводу суду надано також не було.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши належним чином всі обставини, а за таких підстав здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що як видно із матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак

Принт», разом з заявою про порушення справи про банкрутство було надано попередній план санації підприємства, який посвідчений директором ТОВ «Полі-Пак Прин» - Л. Богданович.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №13б/5014/3091/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі №13б/5014/3091/2012 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.03.2013р. у справі №13б/5014/3091/2012 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі №13б/5014/3091/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт» м. Луганськ (код ЄДРПОУ 34579549) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова