Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-2093/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2093/12/2770

16.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кримекопродукт"- Костенко Ольга Миколаївна, довіреність № б/н від 02.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Перекрестов Борис Федорович, виписка № 098933 від 08.05.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 1873/9/10-0 від 14.09.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Трипус Євген Володимирович, довіреність № 419/9/10-0 від 15.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Курдіна Анастасія Вікторівна, довіреність № 425/9/10-0 від 15.02.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В. ) від 18.12.12 по справі № 2а-2093/12/2770

за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кримекопродукт" (вул. Крестовського 49, м. Севастополь, 99043)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 18.12.2012 року позовні вимоги Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кримекопродукт" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000282200 від 29 серпня 2012 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя ДПС про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додаткову вартість у загальному розмірі 472 786, 50 грн., з яких сума грошового зобов'язання - 387 033, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 85 753, 50 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 18.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції встановив фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ПП "Леас", ТОВ "Амаранта", ПП "Акура Будсервіс", ТОВ "Міара Компані" та ТОВ "Бізнес Ресурс 2011", зазначивши, що це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами підряду, постачання. Разом з тим, судом не прийнято до уваги, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а оскільки проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатись такими, навіть за наявності всіх формальних реквізитів. Відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Також апелянт зазначає, що будь-які господарські операції із ТОВ "Амаранта" взагалі не проводились, оскільки жодного майна що ремонтувалось у позивача не існує, що підтверджується даними його бухгалтерського обліку.

Представники відповідача у судовому засіданні 16.04.13 року підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі. Додатково при повторному розгляді справи представники відповідача покликались на наявність відповідей КРП "БРТІ м.Євпаторії" згідно яких за СОК "Кримекопродукт", гр.ОСОБА_3 зареєстрованого права власності на нерухоме майно на території Роздольненського, Чорноморського районів, міст Саки та Євпаторії не виявлено. Більш того, у даний час повідомлення відповідача про вчинене кримінальне правопорушення посадовими особами позивача, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 191 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість стосовно СОК "Кримекопродукт", з останнім розірвано договір оренди нерухомого майна, долучено Додаток СВ до рядка 05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 4 квартали 2011 року, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки, додаток ВЗ до рядка 06.3, додаток АВ до рядка 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що підтверджує висновки відповідача про відсутність у СОК основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, що ніби то відремонтовані ТОВ "Амаранта".

Представник позивача у судовому засіданні 16.04.2013 року категорично заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні письмові заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2012 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя ДПС складений акт №244/22-030/37096458 про результати документальної невиїзної перевірки СОК «Кримекопродукт» з питань правових відносин з платниками податків ПП «Леас» ЄДРПОУ 36868267, ТОВ «Амаранта» ЄДРПОУ 25418239, ПП «Акура Будсервис» ЄДРПОУ 35060681, ТОВ «Альянс Холдинг» ЄДРПОУ 34430873, ТОВ «Міара Компані» ЄДРПОУ 37192413, ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» ЄДРПОУ 37567122 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлені порушення:

- ч.1, ч.5 ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СОК «Кримекопродукт» з зазначенимі у акті перевірки постачальниками ПП «Леас» (ЄДРПОУ 36868267), ТОВ «Амаранта» (ЄДРПОУ 25418239), ПП «Акура Будсервіс» (ЄДРПОУ 35060681), ТОВ «Міара Компані» (ЄДРПОУ 37192413) та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (ЄДРПОУ 37567122) за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що привело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 387033 грн., у т.ч. за травень 2011 р. у сумі 20267 грн., за червень 2011 р. у сумі 23756 грн., за липень 2011 р. у сумі 1465 грн., за серпень 2011 р. у сумі 1333 грн., за вересень 2011 р. у сумі 15977 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 1750 грн., за листопад 2011 р. у сумі 1373 грн., за грудень 2011 р. у сумі 62243 грн., за січень 2012 р. у сумі 46664 грн., за лютий 2012 р. у сумі 39529 грн., за березень 2012 р. у сумі 91627 грн., за травень 2012 р. у сумі 81049 грн.

- п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України у частині неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р.

29 серпня 2012 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення №0000282200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 472786,50грн., з яких сума грошового зобов'язання - 387033,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 85753, 50грн.

Судом встановлено, що СОК «Кримекопродукт» зареєстровано 17.06.2010 в Балаклавській РДА у м. Севастополі, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.06.2010 №10751020000001112 ЄДРПОУ 37096458. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.06.2010.

Станом на дату підписання акту перебуває на обліку в ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя ДПС. Зареєстровано платником податку на додану вартість з 18.05.2011, свідоцтво платника податку на додану вартість 100337526.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2011 року між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Амаранта» укладений договір підряду №0104. Предмет договору - виконання ремонтних робіт на об'єкті: молокоприймальний пункт за адресою: с. Сріблянка, Раздольненського району АР Крим, вул. Терешкової, б. 12 А.

Також, 01.06.2011 між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Амаранта» укладений договір підряду №0106. Предмет договору - виконання ремонтних робіт на об'єкті: ремонт приміщення магазина, що знаходиться за адресою: с.Сріблянка, Раздольненський район АРК, вул. Терешкової, б. 12 А. 01.06.2011 між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Амаранта» укладений договір підряду №0106/1. Предмет договору - виконання ремонтних робіт на об'єкті: ремонт приміщення магазина, що знаходиться за адресою: с.Сріблянка, Раздольненський район АРК, вул. Терешкової, б. 12 А.

01.10.2011 між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Амаранта» укладений договір підряду №0110. Предмет договору - виконання ремонтних робіт на об'єкті: ремонт молокоприймальних пунктів за адресою: с. Червоноармійське, вул. Шкільна, д. 29 і с. Земін, вул. Гагаріна, 35.

Умови договорів підряду виконані сторонами, підрядні роботи виконані ТОВ «Амаранта» та прийняті СОК «Кримекопродукт», що підтверджується належним чином оформленими актами прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за травень 2011 р., червень 2011 р., листопад 2011 р.

Вартість підрядних робіт на час розгляду справи не оплачена позивачем, про що свідчать акт взаєморозрахунків підприємств з визначенням та визнанням суми заборгованості.

На підтвердження виконання підрядних робіт та виникнення зобов'язань на адресу позивача виписані податкові накладні: від 31.05.2011 № 184, від 13.05.2011 № 229, від 19.05.2011 № 224, від 30.11.2011 № 530.

Судова колегія звертає увагу на договір оренди від 23/10 від 09.09.2010 року, об'єктом якого є торгівельне приміщення, підпункт збору та охолодження молока. Таким чином, висновки відповідача про нікчемність та недійсність підрядних угод у зв'язку з відсутністю об'єктів договорів з ТОВ "Амаратна" спростовані матеріалами справи.

Між СОК «Кримекопродукт» та ПП «Леас» були укладені наступні договори:

Договір постачання устаткування б/н від 02.09.2011 року. Предмет договору - ПП «Леас» зобов'язується постачати устаткування - молокомір (10л), в кількості 23 шт. ціна договору - 11 740 грн.

Договір постачання устаткування б/н від 20.09.2011 року. Предмет договору - ПП «Леас» обв'язується укласти договір постачання устаткування: гранулятор mishel - 65 в кількості 1 шт., дробарка молоткаста ДМН -001 в кількості 1 шт.

Договір постачання устаткування б/н від 21.07.2011 року. Предмет договору - ПП «Леас» зобов'язується постачати устаткування - стабілізатор напруги Normik 15-0 в кількості 6 шт.

Договір постачання устаткування б/н від 09.06.2011 року. Предмет договору - ПП «Леас» зобов'язується постачати устаткування - причіп автомобільний, в кількості 1-ї шт.

Договір постачання устаткування б/н від 01.08.2011 року. Предмет договору - ПП «Леас» зобов'язується постачати устаткування - водонагрівач Ariston abc - 50, в кількості 5 шт., водонагрівач Elektroluks ewn100, в кількості 5 шт.

Умови договорів постачання виконані сторонами, постачальні роботи виконані ПП «Леас» та прийняті СОК «Кримекопродукт», що підтверджується належним чином оформленими акти здачі-прийняття робіт від 09.09.2011, від 26.08.2011, від 22.06.2011, від 01.07.2011.

Вартість підрядних робіт оплачена позивачем, про що свідчать видаткові накладні № РН - 0000107 від 09.09.2011, №РН-00573 від 07.10.2011, № РН-00401 від 29.07.2011, № РН-00571 від 26.08.2011, № РН-00402 від 19.07.2011, № РН-00572 від 09.09.2011, а також виписки з банку від 22.09.2011, від 09.09.2011, від 26.08.2011, від 05.08.2011, від 29.07.2011, від 07.07.2011, від 06.07.2011, від 22.06.2011.

На підтвердження виконання постачальних робіт та отримання коштів ПП «Леас» на адресу позивача виписані податкові накладні: від 09.09.2011 № 954, від 22.09.2011 № 956, від 07.10.2011 № 953, від 29.07.2011 № 546, від 26.08.2011 № 1046, від 29.07.2011 №545, від 22.08.2011 № 1045, від 09.09.2011 № 955, від 22.06.2011 № 424, від 01.07.2011 № 482, від 05.08.2011 № 1044, від 09.09.2011 № 1048, що було відображене в балансі підприємства.

Взаєморозрахунки були проведені у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011 р.

Між ПП «Акура-Будсервіс» та СОК «Кримекопродукт» був наданий договір постачання устаткування № 53 від 15.07.2011 року. Предмет договору - ПП «Акура-Будсервіс» зобов'язується постачати устаткування у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти вказане устаткування і сплатити за нього на умовах договору.

Умови договору постачання виконані сторонами, постачальні роботи виконані ПП «Акура-Будсервіс» та прийняті СОК «Кримекопродукт», що підтверджується належним чином оформленими актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за січень 2012 р.

На підтвердження виконання постачальних робіт та отримання коштів ПП «Акура-Будсервіс» на адресу позивача виписані податкові накладні: від 31.07.2011 № 53, від 05.12.2011 № 311, від 30.12.2012 № 314, від 05.01.2012 № 50, від 11.01.2012 № 51, від 17.01.2012 № 52, від 23.01.2012 № 53, від 27.01.2012 № 54.

Вартість робіт оплачена позивачем, про що свідчать видаткова накладні: № РН-0000035 від 27.01.2012, №РН-0000034 від 23.01.2012, № РН-0000031 від 05.01.2012; № РН-0000314 від 30.12.2011, № РН-0000311 від 05.12.2011, № РН-000053 від 31.07.2011.

Судова колегія не погоджується з твердженням відповідача про те, що будь-які основні засоби взагалі відсутні у позивача. Як вбачається з матеріалів справи наявні оборотно-сальдові відомості по рахунку 10 основні засоби, та оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 (за спірний період), фінансовий звіт позивача про наявність необоротних активів.

На підтвердження фінансово-господарських відносин між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» був наданий: договір поставки № 20/01/12 від 20.01.2012. Предмет договору - ТОВ «Бізнес-Ресурс 2011» зобов'язався передавати у власність позивача будівельні матеріали, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки постачання і оплати яких визначається у заявках.

Умови договору постачання виконані сторонами, постачальні роботи виконані ТОВ «Бізнес-Ресурс» та прийняті СОК «Кримекопродукт», що підтверджується належним чином оформленими актом взаєморозрахунків.

Вартість підрядних робіт оплачена позивачем, про що свідчать видаткова накладні: від 02.03.2012 № РН-0000254, від 27.02.2012 № РН-0000190, від 17.02.2012 № РН-0000189, від 09.02.2012 № РН-0000188, від 06.02.2012 № РН-0000187, від 03.02.2012 № РН-0000186, від 29.03.2012 № РН-0000263, від 26.03.2012 № РН-0000262, від 22.03.2012 № РН-0000261, від 19.03.2012 № РН-0000260, від 14.03.2012 № РН-0000258, від 12.03.2012 № РН-0000257, від 09.03.2012 № РН-0000256, від 06.03.2012 № РН-0000255.

На підтвердження виконання постачальних робіт та отримання коштів ТОВ «Бізнес-Ресурс» на адресу позивача виписані податкові накладні: від 02.03.2012 № 254, від 27.02.2012 № 190, від 17.02.2012 № 189, від 09.02.2012 № 188, від 06.02.2012 № 187, від 03.02.2012 № 186, від 29.03.2012 № 263, від 26.03.2012 № 262, від 22.03.2012 № 261, від 19.03.2012 № 260, від 14.03.2012 № 258, від 12.03.2012 № 257, від 09.03.2012 № 256, від 06.03.2012 № 255.

Умови договору постачання між СОК «Кримекопродукт» та ТОВ «Міарі Компані» виконані сторонами, що підтверджується належним чином оформленими актом взаєморозрахунків.

Вартість підрядних робіт оплачена позивачем, про що свідчать видаткова накладні: № РН-0000303 від 03.05.2012, № РН-0000601 від 06.05.2012, № РН-0000901 від 09.05.2012, № РН-0001201 від 12.05.2012, № РН-0001602 від 16.05.2012, № РН-0002301 від 23.05.2012, № РН-0002601 від 26.05.2012, № РН-0000601 від 19.05.2012, № РН-0000601 від 06.05.2012, № РН-0001301 від 13.05.2012.

На підтвердження виконання постачальних робіт та отримання коштів ТОВ «Міара-Компані» на адресу позивача виписані податкові накладні: № 303 від 03.05.2012, № 601 від 06.05.2012, №901 від 09.05.2012, № 1201 від 12.05.2012, № 1602 від 16.05.2012, №2301 від 23.05.2012, №2601 від 26.05.2012, №601 від 19.05.2012, №РН-00601 від 06.05.2012, №1301 від 13.05.2012.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані документи понвістю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення нікчемності господарських операцій між позивачем та ПП «Акура-Будсервіс», ТОВ «Амаранта», ТОВ «Міара Компані», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» була відсутність розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податків. На думку відповідача, документи, оформлені від імені ПП «Акура-Будсервіс», ТОВ «Амаранта», ПП «Леас» є такими, що не відповідають сутності й не несуть доказовості по змісту здійснюваної операції, тобто не є документами, які можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського й податкового обліку, та з боку СОК «Кримекопродукт» є порушення ч.1, ч.5 ст. 203, ст.. 215, ч.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СОК «Кримекопродукт» з зазначеним у акті перевірки постачальниками ПП «Леас» (ЄДРПОУ 36868267), ТОВ «Амаранта» (ЄДРПОУ 25418239), ПП «Акура Будсервіс» (ЄДРПОУ 35060681), ТОВ «Міара Компані» (ЄДРПОУ 37192413) та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» (ЄДРПОУ 37567122) за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.

Однак, на час розгляду справи по суті доказів порушення кримінальних справ та набрання законної сили вироком суду у кримінальних справах, порушених стосовно керівників підприємств-контрагентів: ПП «Леас» (ЄДРПОУ 36868267), ТОВ «Амаранта» (ЄДРПОУ 25418239), ПП «Акура Будсервіс» (ЄДРПОУ 35060681), ТОВ «Міара Компані» (ЄДРПОУ 37192413) та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» чи по факту фіктивного підприємництва суду не надано.

Згідно з наданою довідкою від 21.06.2012 року № 117/23-032/37096458 про результати зустрічної звірки СОК "Кримекопродукт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Данон Дніпро" їх реальності та повноти відображення в обліку не встановлено розбіжностей з первинними документами наданими до перевірки.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ПП «Леас», ТОВ «Амаранта», ПП «Акура Будсервіс», ТОВ «Міара Компані» та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами підряду, постачання, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, витратними накладними, банківськими квитанціями. Усі зазначені документи відповідають поняттю первинних, підписані особами, відповідальними за здійснення господарської операції, та їх підписи засвідчені печатками сторін.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містіть таких посилань, не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містіть посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентами до суду не подано.

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту (істотних умов) правочинів підряду та постачання не вбачається їх протиправна направленість, а відповідачем наявність умислу у діях сторін договорів не доведено.

В той же час, з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, виконання робіт, оплата їх вартості, використання їх у власній господарській діяльності. Так, факт отримання робіт, їх відображення у звітних документах, подальшого використання у господарській діяльності позивача підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), що набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою, такою датою вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит і формування валових витрат за правочинами, факт здійснення позивачем розрахунків за отримані роботи, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту і валових витрат за наслідками взаємовідносин із контрагентами за укладеними договорами.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ПП «Леас», ТОВ «Амаранта», ПП «Акура Будсервіс», ТОВ «Міара Компані» та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» можливо, порушують вимоги податкового законодавства.

Згідно з п.п.36.1, п.п.36.5 ст. 36, п.38.1 ст. 38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем, як суб'єктом вданих повноважень, який виконує в силу вимог Податкового кодексу України функції податкового контролю, відповідно до ст. 71 КАС України не надано доказів обґрунтованості висновків, викладених у вказаному акті перевірки, правомірності його складання за результатами проведення документальної невиїзної перевірки платника податків з питань правових відносин з платниками податків ПП «Леас» ЄДРПОУ 36868267, ТОВ «Амаранта» ЄДРПОУ 25418239, ПП «Акура Будсервис» ЄДРПОУ 35060681, ТОВ «Альянс Холдинг» ЄДРПОУ 34430873, ТОВ «Міара Компані» ЄДРПОУ 37192413, ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» ЄДРПОУ 37567122 за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 при здійсненні фінансово-господарських операції позивача з вказаними контрагентами.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані суду первинні документи є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами. З матеріалів справи вбачається, що проведені операцій вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан, а також про те, що придбані ТМЦ (роботи, послуги), використовувалися у господарській діяльності позивача. Зазначений факт відповідачем не спростований. За цих обставин Окружний адміністративний суд м. Севастополя обґрунтовано зробив висновок, що вказані первинні документи є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ.

Що стосується доводів апелянта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, то судова колегія зазначає, що перевірка позивача проведена за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, постанова прийнята 11.12.2012 року, а рішення ДПІ про анулювання від 17.07.2012 року, тобто поза межами спірних правовідносин.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. З урахуванням вищевикладеного, посилання апелянта на наявність лише кримінального провадження щодо посадових осіб позивача не є безумовною підставою для підтвердження висновків протиправності поведінки позивача при здійсненні господарської діяльності.

Зазначені вище доводи апелянта правового значення для розгляду справи не мають, оскільки не є інформацією щодо предмету доказування.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.12.12р. по справі №2а-2093/12/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.12.12р. по справі №2а-2093/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян