Рішення

від 20.05.2013 по справі 925/576/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року Справа № 925/576/13

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

представники сторін:

від позивача - Голубець С.В., за довіреністю,

від відповідача - Драченко В.С., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Малого приватного підприємства Фірми "Тайфун" м.Сміла

до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" м.Черкаси

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 84 307 грн. 36 коп., в тому числі 69 762 грн. основного боргу, 8 790 грн. втрат внаслідок інфляції, 5 755 грн. 36 коп. - 3% річних за невиконання грошових зобов'язань по договору №3 поставки товару від 29.04.2010, а також судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити з тих мотивів, що він відповідно до умов договору передав відповідачу товарно-матеріальні цінності - бітум дорожній БНД 90/130 в кількості 15,1 т на суму 69 762 грн., а відповідач у визначений договором строк з ним не розрахувався. Направлені відповідачу претензії не задоволені і гроші не перераховані.

Відповідач у відзиві на позов не подав та його представник в судовому засіданні факт отримання структурним підрозділом відповідача бітуму не оспорював.

Проте, вимоги позивача про стягнення коштів не визнав, як передчасні, посилаючись на таке:

Відповідно п. 4.1. Договору оплата Товару Покупцем здійснюється за ціною, визначеною у п.1.2 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше тридцяти - денного терміну з моменту отриманого Товару та передачі супровідних документів, зазначених у п.6.1. Договору.

Згідно п.6.1. Договору поставки Постачальник передає Покупцю Товару, що постачається, наступні супровідні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну (при умові, що продавець платник ПДВ); товаротранспортну накладну; документи, що засвідчують якість товару.

Тобто, підставою для оплати коштів за поставлений товар є видані позивачем та отримані ДП «Черкаський облавтодор» документи, зазначені у п.6.1. Договору поставки, зокрема, товаротранспортні накладні; документи, що засвідчують якість товару.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано відповідачеві товаротранспортні накладні та документи, що підтверджують якість товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, наявний цілий ряд правових норм, які дозволяють сторонам у договорі встановити свої відносини на власний розсуд, у т. ч. встановити момент виконання обов 'язку з оплати товару, зокрема:

- ч. 4 ст. 179 ГК України, згідно з якою при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- ч. З ст. 6 ЦК України, якою передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд;

- ст. 627 ЦК України, в якій зазначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

- ч. 1 ст. 651 ЦК України, яка передбачає, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач посилаючись на правові позиції ВГСУ вважає, що юридичного обов'язку щодо оплати товару, за відсутності товарно-транспортних накладних та документів про якість поставленого бітуму, у нашого підприємства не виникло.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

29.04.2010 Мале приватне підприємство Фірма "Тайфун" та філія «Золотоніський райавтодор» Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" уклали договір № 3 поставки товару (далі - договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити на умовах договору та передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) - прийняти і оплатити товар - бітум з доставкою на загальну суму: згідно рахунків-фактур (а.с.7).

Відповідач договір не оспорює.

П.3.2, п.3.3, п.4.1, п.6.1, п.9.1 договору сторони передбачили, що постачання товару здійснюється протягом строку дії даного договору. Конкретні терміни, обсяги, найменування та місце відвантаження товару визначається покупцем (відповідачем) у специфікації/заявці/ на поставку товару та погоджується сторонами шляхом обміну листами-повідомленнями, зокрема факсовими.

Поставка товару здійснюється транспортом постачальника (позивача).

Оплата товару покупцем (відповідачем) здійснюється за ціною, визначеною у п.1.2 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача) не пізніше 30-денного терміну з моменту отриманого товару та передачі супровідних документів, зазначених у п.6.1 договору.

Постачальник (позивач) передає покупцю (відповідачу) товару, що постачається, наступні супровідні документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну (при умові якщо продавець платник ПДВ); товаротранспортну накладну; документи, що засвідчують якість товару.

Договір набирає чинності в день його підписання сторонами та діє до 31.12.2010.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він передав відповідачу товар - бітум дорожній БНД 90/130 в кількості 15,1 тонн відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів:

- видаткової накладної №РН-0000004 від 29.04.2010 на суму 69762 грн. (а.с.9);

- довіреністю №48 від 29.04.2010, виданою на ім'я Цигарник І.М. (а.с.10);

- рахунком-фактурою №СФ-0000006 від 29.04.2010 на суму 69762 грн. (а.с.8).

На думку позивача, відповідач безпідставно не розрахувався з позивачем за отриманий товар.

Оцінюючи доводи сторін щодо виконання ними своїх зобов?язань при проведенні розрахунків за вищевказаним договором, суд приходить до наступного.

Правилами перевезень вантажів в Україні (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363) визначено, що товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Позивач пояснив, що доставляв бітум він.

В судовому засіданні позивач не оспорював закріплених у договорі своїх обов?язків надати спочатку товарно-транспортну накладну та сертифікат якості, а потім вимагати оплату. Але вважає, що відповідач повинен йому сплатити гроші і без товарно-транспортної накладної та сертифіката якості, оскільки вони не є обов?язковими первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу претензії від 25.07.2011 за вих. №06 та від 09.08.2011 за вих. №07 про сплату боргу.

Доказів передачі позивачу товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості позивач суду не надав.

Зобов'язання у відповідності з ст.526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - «відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів».

Крім того, положеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначено, що відповідальність за своєчасне і якісне складання первинних документів, а також за достовірність даних, наведених у таких документах, несуть особи, які їх склали і підписали.

Таким чином, згідно положень діючого законодавства України забезпечити дотримання вимог щодо порядку оформлення первинних документів, а також організацію і ведення бухгалтерського обліку зобов'язаний позивач (або уповноважена ним посадова особа).

Відповідальність за своєчасне і якісне складання первинних документів, а також за достовірність даних, наведених у таких документах, несуть особи, які їх склали і підписали.

Так, зокрема ст. 9 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» визначено, що «первинні документи, для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа».

Суд враховує, що відповідач є державним підприємством, для якого чинним законодавством передбачено спеціальний правовий режим витрачання бюджетних коштів.

Відтак, суд приходить до висновку, що перерахування відповідачем коштів за відсутності у відповідача всіх визначених договором первинних фінансових та товарно-супровідних документів буде безпідставним і приведе до порушення бюджетної дисципліни з відповідними наслідками.

Суд приходить до висновку, що позивач всупереч вимог ст. 193 ГК України, не виконав свої зобов?язання за договором від 29.04.2010 визначених у п.2.1, п.4.1 та п.6.1 щодо передачі відповідачу документів, а тому у відповідача не настав строк виконання грошових зобов?язань.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Єфіменко

Повне рішення складено та

підписано 24.05.2013.