Ухвала

від 24.05.2013 по справі 1/0202/35/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа : № 11/774/855/2013 рік Суддя в 1 інстанції : Дружинін К.М.

Категорія: ч.3 ст.212 КК України Доповідач : суддя Литвиненко О.О.

УХВАЛА

Іменем України

21 травня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненко О.О.,

суддів: Кислого М.М., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора: Харив Н.А.,

представника цивільного позивача: ОСОБА_1

засудженої: ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженої ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, раніше не судима,

засуджена: - за ч.3 ст.212 КК України, відповідно до ч.2 ст.53 КК України, у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень, з позбавленням права займатися

підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна;

- за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1 700 гривень;

- за ч.2 ст.358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 3 400 гривень;

- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді арешту строком на шість місяців.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого основного покарання у вигляді штрафу в доход держави більш суворим покаранням у вигляді штрафу, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна, та покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.

Вдповідно до ст.72 КК України, призначене основне покарання у вигляді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Відповідно до ч.5 ст.53 КК України, зарахувано в строк відбуття призначеного основного покарання у вигляді штрафу, строк тримання під вартою з 05 грудня 2012 року по 13 лютого 2013 року включно, тобто сімдесят один день, з розрахунку один день позбавлення волі відподає восьми неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Строк відбуття призначеного основного покарання ОСОБА_2 у вигляді арешту обчислювати з 14 лютого 2013 року.

Також, цим же вироком з ОСОБА_2 стягнуто на користь держави: суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 2 442 944,18 грн. та суму заборгованості перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 471 789,96 грн..

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за скоєння злочинів за таких обставин.

ОСОБА_2, будучи згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 04.10.2007 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальною за організацію й

ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів

фізичних осіб, що входить у систему оподатковування і введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності та подачі звітності, здійснюючи в

ролі підзвітної особи зняття коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3, відкритого в ПАТ

«Універсал Банк» (МФО 322001), при відсутності відповідних документів, які підтверджують

використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих нею із зазначеного

рахунку, у період часу з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, діючи умисно, в порушення п.п.

9.10.1, п. 9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-VI від 22.05.2003 року (із змінами й доповненнями), приховала об'єкт оподатковування шляхом не

декларування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого діючи умисно, ухилилася від

сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 471 789,96 грн., а також у період часу з

01.01.2011 року по 31.12.2011 року, діючи навмисно в порушення п. 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), шляхом

відображення в податковій звітності показників фінансово-господарської діяльності від операцій

з підприємством TOB «Марін» (код 32627642), які не підтверджені документально, необгрунтовано віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 2 442 944, 18 грн., а взагалі за зазначений період ухилилася від сплати податків на загальну

суму 2 914 734, 14 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на

вищезазначену суму, що в 6 194 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, а також

підробила документи й використала завідомо підроблені документи за наступних обставин.

У своїй діяльності ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, податковий агент, а також платник податку на додану вартість, зобов'язана керуватись:

1. Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року зі змінами й доповненнями:

- стаття 9 «Обов'язки платників податків і зборів»: вести бухгалтерський облік, вести звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її схоронність у строки встановленні законом; надавати в державні податкові органи й інші державні органи відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи й відомості пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати відповідні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін;

- стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) при порушенні податкових законів: відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподатковуванні несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

2. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року:

- ч.1 ст.3 роз. 1 - метою ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й достовірної інформації про фінансовий стан, результати діяльності;

- ч.2 ст.8 роз. 3 - питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві знаходиться в компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно дo законодавства й установчих документів;

- ч.3 ст.8 роз. 3 - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або вповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів;

- ч.5 ст.9 роз. 3 - господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

- ч.8 ст.9 роз. 3 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й неправдивості відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи;

- ч.1 ст.11 роз. 4 - На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.

3. «Положеннями про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» №

88 від 24.05.1995 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №

168/704:

- підпунктом 2.12 пункту 2 - керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були зроблені, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами й працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення й подачі для обліку відомостей і документів;

- підпунктом 2.14 пункту 2 - відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, зазначених у документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи;

- підпунктом 2.16 пункту 2 - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку прийняття, зберігання й використання коштів, товарно-матеріальних цінностей і іншого майна, порушують договірну й фінансову дисципліну, заподіюють збиток державі, власникам, іншим юридичним і фізичною особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтерові підприємства, організації для ухвалення рішення;

- підпунктом 2.17 пункту 2 - первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключає можливість їхнього повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відбиток штампа оператора, відповідального за їхню обробку.

4. «Положеннями про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637

від 15.12.2004 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №

40/10320:

- підпунктом 2.1 пункту 2 - підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки по своїх грошових зобов'язаннях, які виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням діючих обмежень) у порядку, установленому законодавством України;

- підпунктом 2.2 пункту 2 - підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою та з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу, як за рахунок наявного виторгу, так і за рахунок коштів, отриманих з банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переведення готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку;

- підпунктом 2.11 пункту 2 - видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день одержання готівкових коштів під звіт.

5. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року:

- пунктом 1.15 статті 1 - податковий агент - юридична особа (його філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа або представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їхнього організаційно-правового статусу й способу оподатковування іншими податками зобов'язано нараховувати, утримувати й платити податок з доходів фізичних осіб у бюджет від імені й за рахунок платника податків, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно закону, а також відповідати за порушення норм цього Закону;

- пунктом 3.4 статті 3 - об'єкт оподатковування для сум надмірно витрачених коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк визначається як вартість такого нарахування, певне за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується по такій формулі: ДО = 100 : (100 - Сп), де ДО - коефіцієнт; Сп - ставка податку, установлена для таких доходів на момент такого нарахування. Величина такого нарахування визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, що здійснює таке нарахування, є платником податків на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар;

- підпунктом 4.3 пункту 4.3 статті 4 - доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу - сума коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону;

- пунктом 9.10 статті 9 - особливості нарахування й сплати окремих видів доходів оподатковування сум надмірно витрачених коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк;

- підпунктом 9.10.1 пунктом 9.10 статті 9 - податковим агентом платника податків при оподатковуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податків протягом установленого підпунктом 9.10.3 строку, є особа, що надала такі суми, а саме: під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податків на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподатковування) платника податків за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо платник податків припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податків за результатами звітного податкового року;

- підпунктом 9.10.2 пунктом 9.10 статті 9 - звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, установленої центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, що випливає за день, у якому платник податків: завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що надало кошти під звіт. При наявності надмірно витрачених коштів їхня сума повертається платником податків у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту;

- підпунктом 20.3.1 пункту 3.4 статті 3 - особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання й сплату (перерахування) податку в бюджет відповідно до норм цього Закону, є така особа - податковий агент;

- підпунктом 20.3.2 пункту 3.4 статті 3 - у випадку якщо податковий агент до або під час

виплати доходу на користь платника податків не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

6. Податковим кодексом України № 2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями).

Тобто, ОСОБА_2 достовірно знала, що вона є податковим агентом - платником податку з доходів фізичних осіб, і відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна достовірно й вчасно визначати суми податку з доходів фізичних осіб, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Разом з тим, ОСОБА_2 будучи фізичною особою-підприємцем, тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальним за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, діючи умисно, в порушення вимог п.п. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року (зі змінами й доповненнями), відповідно до якого передбачено оподатковування готівкових коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт з розрахункового рахунку підприємства і не повернутих у встановлений строк без надання підтверджуючих документів про їхнє використання, у період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, одержала шляхом зняття зі свого рахунку готівкові кошти в сумі 3 145 266, 96 грн., які в касі підприємства не оприбуткувала, і будучи зобов'язаною обчислити по ставці 15 %, від суми отриманого доходу, відобразити отримані суми в «Декларації про доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року» і здійснити перерахування податку з доходів фізичних осіб, маючи умисел на ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб не обчислила, а також у встановлений законом строк не сплатила до державного бюджету зазначений податок, що дозволило ОСОБА_2 умисно ухилитись від сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що входить в систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, і призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів у сумі 471 789, 96 грн.

З метою приховання факту умисного ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, ФОП ОСОБА_2, 04.02.2011 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, склала «Декларацію про доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року», що є офіційним документом, у яку внесла завідомо неправдиві відомості про суму нарахованого й утриманого податку, після чогo її власноручно підписала та надала в Лівобережну МДПІ у м.Дніпропетровську, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй ухилитись від сплати податків, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 достовірно було відомо, що вона є платником податку на додану вартість і відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна правильно та вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх до бюджету держави.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_2, будучи обізнаною про результати своєї фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, а також, у встановлений законом строк не сплатила в державний бюджет зазначений податок, а саме: за січень 2011 року в сумі 209 258 грн.; за лютий 2011 року в сумі 303 998 грн.; за березень 2011 року в сумі 305 700 грн.; за квітень 2011 року в сумі 122 777 грн.; за травень 2011 року в сумі 148 169 грн.; за червень 2011 року в сумі 122 563 грн.; за липень 2011 року в сумі 338 182 грн.; за серпень 2011 року в сумі 142 763 грн.; за вересень 2011 року в сумі 33 861 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 14 000 грн.; за листопад 2011 року в сумі 277 993 грн.; за грудень 2011 року в сумі 423 680 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет держави на суму 2 442 994 грн.

Так, будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за січень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за січень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 209 258 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 15.02.2011 року та 12.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за січень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 15.02.2011 року та 12.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 209 258 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за січень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 209 258 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за лютий 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 303 998 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 21.03.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 21.03.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 303 998 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 303 998 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за березень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 305 700 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 26.04.2011 року, у денний час перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2. 26.04.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 305 700 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за березень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 305 700 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за квітень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за квітень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 122 777 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 10.05.2011 року та 10.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: м.Дніпропетровськ,

АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за квітень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 10.05.2011 року та 10.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 122 777 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 122 777 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за травень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 148 169 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 20.06.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 20.06.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 148 169 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за травень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 148 169 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за червень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за червень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 122 563 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 20.07.2011 року та 08.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за червень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 20.07.2011 року та 08.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 122 563 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за червень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 122 563 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за липень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за липень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 338 182 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 07.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за липень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 07.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 338 182 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за липень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 338 182 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за серпень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 142 763 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 10.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 10.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 142 763 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану

вартість за серпень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 142 763 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за вересень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 33 861 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 14.10.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 14.10.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 33 861 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 33 861 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за жовтень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 14 000 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 26.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) по податку на додану вартість за жовтень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 26.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 14 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 14 000 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за листопад 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на сумму 277 993 грн..

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість,

27.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) по податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і

податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП

ОСОБА_2, 27.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 277 993 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за листопад 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 277 993 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за грудень 2011 року, ФОП ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за грудень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 423 680 грн.

ОСОБА_2, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 12.12.2011 року та 03.03.2012 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за грудень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, 12.12.2011 року та 03.03.2012 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська, розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95-а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 423 680 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за грудень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 423 680 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2, будучи фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського обліку і звітності, за нарахування й сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності та подачі звітності, здійснюючи в ролі підзвітної особи зняття коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), при відсутності відповідних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих нею із зазначеного рахунку, у період часу з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, діючи умисно, в порушення п. 9.10.1, п. 9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-VI від 22.05.2003 року (зі змінами й доповненнями), приховала об'єкт оподатковування шляхом не декларування податку з доходів фізичних осіб, у результаті чого умисно ухилилась від сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 471 789, 96 грн., а також у період часу з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, діючи умисно в порушення п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), шляхом відображення в податковій звітності показників фінансово-господарської діяльності від операцій з підприємством TOB «Марін» (код 32627642), які не підтверджені документально, необгрунтовано віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 2 442 944, 18 грн., а в загальному в зазначений період ухилилась від сплати податків на загальну суму 2 914 734, 14 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на зазначену суму, що в 6 194 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду змінити, в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, виключити з вироку обтяжуючу покарання обставину - «тяжкі наслідки завдані злочином» та призначити засудженій покарання: за ч.3 ст.212 КК України, відповідно до ч.2 ст.53 КК України, у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна; - за ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1 700 гривень; - за ч.2 ст.358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 3 400 гривень; - за ч.4 ст.358 КК України у вигляді арешту строком на шість місяців. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого основного покарання у вигляді штрафу в доход держави більш суворим покаранням у вигляді штрафу, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна, та покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців. Покарання у вигляді арешту обчислювати з 05.12 2012 року.

В апеляції та доповнені до апеляції засуджена ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, та закрити кримінальну справу, в зв'язку з відсутністю в її діянні складу злочину, при цьому ОСОБА_2 просить скасувати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 914 734,14 грн..

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, засуджену ОСОБА_2, яка також підтримала свою апеляцію, її виступ в дебатах та з останнім словом, представника цивільного позивача, який заперечував проти задоволення апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженої не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю грунтуються на розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказах.

Як випливає з матеріалів кримінальної справи і протоколу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи.

Порушень у ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані по справі, є допустимими, достатніми і достовірними.

При слуханні справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 свою провину у скоєні злочинів не визнала, вказуючи на те, що пред'явлене їй обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а в матеріалах кримінальної справи відсутні правові підстави для її звинувачення в несплаті податків та підробленні і використанні підроблених документів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості засудженої у вчиненні інкримінованих злочинів, оскільки її винність підтверджується як суб'єктивними, так і об'єктивними доказами, перевіреними судом в судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта № 152/36 від 17.08.2012 року (т.7 а.с.8-34), а також пояснень експерта Кудіної О.О. в судовому засіданні суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року по фінансово-господарським відносинам з підприємством TOB «Марин», в порушення п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 442 944,18 грн, та не сплатила податок на додану вартість в зазначеній сумі за вказаний період. ФОП ОСОБА_2 в своїй підприємницькій діяльності повинна була вести книгу розходів та доходів, яку підтверджувати первинними бухгалтерськими документами. ФОП ОСОБА_2 не підтвердила свої господарські відносини з підприємством TOB «Марін» податковими накладними. Відповідно до вимог п.9.10, п.п.9.10.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, податковий агент ФОП ОСОБА_2 повинна була утримати суму податку на доходи фізичних осіб у підзвітної особи ОСОБА_2, яка складає 471 789,96 грн., та сплатити суму такого податку в бюджет. На ФОП ОСОБА_2 розповсюджується дія Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки підсудна є самозайнятою особою і повинна платити податок з особистих доходів. Порушення ОСОБА_2 вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010 року, та п.9.10, п.п.9.10.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року, сприяли несплаті податків до бюджету держави.

Підстав сумніватися в вище вказанних висновках експерта колегія суддів не вбачає.

Стосовно доводів апеляції прокурора про зміну вироку суду в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, то колегія суддів вважає їх безпідставними і такими що не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні покарання засудженій, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України об'єктивно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані які характеризують особу винної, а також сукупність всіх обставин у справі, та призначив покарання ОСОБА_2 такеж як просив прокурор в своїй апеляції.

З урахуванням вище наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженї ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2013 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без змін.

Судді: