Ухвала

від 20.05.2013 по справі 2-501/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-501/13 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є. Провадження № 22-ц/780/2277/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М. Категорія 4 20.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 в січні 2013 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини земельної ділянки розміром 1,4645 га (державний акт серії ЯЛ № 102896, кадастровий номер 3221888000:22:016:0460), що розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, після смерті її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. В зв'язку з тим, що право власності на зазначену земельну ділянку не зареєстровано, порушує питання про визнання за нею права власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яки задовольнити її позов.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивичивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивачки ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку розміром 1,4645 га (державний акт серії ЯЛ № 102896, кадастровий номер 3221888000:22:016:0460), що розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Про зазначене йдеться у відомостях копії державного акту на земельну діяльну серії ЯЛ №102896, кадастровий номер 3221888000:22:016:0460, що розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виданого на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 2598 від 08 грудня 2009 року.

Державний акт на земельну ділянку розміром 1,4645 га (державний акт серії ЯЛ № 102896, кадастровий номер 3221888000:22:016:0460) видано після смерті спадкодавця 24 грудня 2010 року.Позивачка є дружиною померлого і спадкоємцем першої черги, відповідно до ст. 1261 ЦК України, яка у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно відповіді державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори від 02 листопада 2012 року № 1141/02-14 видача свідоцтва про право власності на спадщину є неможливою в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (земельну ділянку).

Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом першої інстанції також було встановлено, що на підставі Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 08 грудня 2009 року № 2598 на ім'я ОСОБА_3 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,465 га для ведення особистого селянського господарства на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221888000:22:016:0460.

Проте, даний акт не зареєстровано і за життя ОСОБА_3 не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, тобто, фактично спадкодавець не набув права власності на вказану земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим нотаріусом і відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оформлення державного акта і його реєстрація при спадкуванні права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст. 1299 ЦК України та ст. 125 ЗК України, є обов'язковою процедурою для набуття права власності на цю земельну ділянку.

Оскільки ОСОБА_3 за життя не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на передану йому земельну ділянку, то дана земельна ділянка не може входити до складу спадкового майна, і це право не може належати і його спадкоємцям.

За таких обставин порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивачки, які підлягали захистові, в цій справі судом першої інстанції не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та суперечать вимогам Закону, а тому підстав для задоволення позову судом не встановлено.

Підстав для скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України апелянт не надала, підстав для задоволення позову не встановлено також.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді