Рішення

від 23.05.2013 по справі 918/500/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа № 918/500/13

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши позов приватного підприємства "Стадіо" до публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції

Представники сторін:

від позивача: Павлюк В.В. (дов. № б/н від 08.04.13 р.)

від відповідача: Шевчук Г. Є. (дов. № 1 від 29.12.12 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Стадіо" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції на підставі рішення комісії ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 02.04.13 р. № 219.

Ухвалою господарського суду від 11 квітня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/500/13 розгляд якої призначено на 23 квітня 2013 р.

17 квітня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23 квітня 2013 року розгляд справи розпочато по суті. Ухвалою від 23 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 травня 2013 року.

16 травня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зміну найменування відповідача, у зв'язку із прийнятим 29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів про зміну найменування відповідача з ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" на ПАТ "Рівнеобленерго", яку судом задоволено.

16 травня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про невизнання позову, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 16 травня 2013 року судом оголошено перерву до 23 травня 2013 року.

22 травня 2013 року через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

22 травня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо правомірності нарахування оперативно-господарської санкції, а також клопотання про призначення комплексної експертизи. Судом у задоволенні клопотання відмовлено.

В судовому засіданні 23 травня 2013 року позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, Відповідач проти позовних вимог заперечив.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

2 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 3322 (далі - Договір), за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Із службової записки відповідача від 29.03.2012 р. (а. с. 107) вбачається, що при контрольному огляді лічильника (знатті показників) ПП «Стадіо» в м. Рівне, по вул. Соборна 205, 28.03.2012 р. працівником ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" Ковальчук А.О. було висловлено припущення, про несправність лічильника (а.с. 107).

29 березня 2012 року відповідачем складено акт про недопущення представників енергопостачання до об'єкта електроенергетики.

30 березня 2012 року працівниками ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" було перевірено електричний лічильник ПП «Стадіо» НІК2301АП1 № 0155891 та виявлено порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), внаслідок чого складено акт про порушення № Р002379 (далі - Акт, а. с. 13).

В Акті зазначено, що позивач порушив ПКЕЕ, а також констатовано пошкодження електролічильника, пошкодження та повторне використання пломби енергопостачальника № 1825253, відсутність пломб держспоживстандарту та ОТК і встановлення на їх місце пломб невідомого зразка.

На підставі Акту комісією по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією відповідача (далі - комісія) 2 квітня 2013 року вирішено провести нарахування позивачу за період 01.10.2011 р. по 30.03.2012 р. згідно з пп. 2 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика). Комісією визначено обсяг необлікованої електроенергії - 105 770 кВт год. вартістю - 112 247, 21 грн. Рішення комісії оформлене протоколом № 219.

З наведеного вбачається, що комісією проведено нарахування за не обліковану електроенергію, а саме за таке порушення правил: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів (пп. 2. п. 2.1 Методики).

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування , або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

За змістом абзаців 1 та 2, 4 пункту 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Відповідно до п. 3.32 ПКЕЕ при пломбуванні оформляється акт про пломбування . У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Крім того, відповідно до 2.1 Методики Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ , або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Однак, в матеріалах справи відсутній такий акт пломбування лічильника встановлений позивачу відповідачем в квітні 2009 року. Відповідачем в судових засіданнях було надано пояснення, з яких вбачається, що такий акт у Відповідача відсутній, не складався. Наряд відповідача на встановлення лічильника від 14.04.2009 року не є актом в розумінні ПКЕЕ та його підписання керівником позивача заперечується останнім (а.с. 106). Крім того, вказаний наряд не містить даних щодо факту пломбування, місця встановлення кожної пломби, сторону, яка її встановила, сторону, відповідальну за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

З наведеного вбачається, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) на позивача не покладалася, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Стосовно висновку спеціаліста про проведення експертизи пломби Держповірки та пломби ОТК НІК від 29.01.2013 року № 622, слід зазначити наступне. У своєму відзиві Відповідач зазначає, що висновком спеціаліста Управління МВС України у Волинській області Науково-дослідного криміналістичного центру Гончаровим І. В. підтверджено факт підробки пломб державної повірки та ОТК на лічильнику НІК2301 АК1 №0155891 та вказано, що пломба енергопостачальної організації має механічні пошкодження і повторно використовувалася (а.с. 38-45, 78-81).

Однак, слід зазначити, що висновком спеціаліста Управління МВС України у Волинській області Науково-дослідного криміналістичного центру дійсно зазначено, що пломба відповідача має механічні, термічні пошкодження і повторно використовувалася (п. 2 висновку, а. с. 40). Відповідно до п. 1 резолютивної частити висновку, сукупність виявлених розбіжностей дають підстави для висновку про те, що відтиски на пломбах 2, 3 знятих з лічильника №0155891 типу НІК2301 АК1 та пломби, що надані як порівняльний зразок, залишені робочими частинами плашок різних пломбувальних лещат.

Однак, даний висновок не дає підстав стверджувати факт заміни позивачем пломб та їх використання. Відповідач зазначає, що Акт № 409 про проведення експертизи лічильника електроенергії від 17.08.2012 року (а.с.118) є також актом в розумінні п. 3.32 ПКЕЕ, однак суд враховуючи вказані вище вимоги до форми акту про опломбування зазначає, що даний доказ не є належним в розумінні приписів ГПК України та не є актом в розумінні п. 3.3.2 ПКЕЕ.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про призначення комплексної експертизи слід зазначити наступне.

В клопотанні відповідач просить суд призначити комплексну трасологічну та пожежно-технічну експертизу приладу обліку НІК2301 АК1 №0155891 і просить поставити експертам наступні питання:

- Яка причина загоряння лічильника НІК2301 АК1 №0155891, та де був осередок загоряння?

- Чи наявні на зовнішній поверхні лічильника НІК2301 АК1 №0155891 пошкодження та чим вони зумовлені?

- Чи наявні пошкодження всередині приладу обліку НІК2301 АК1 №0155891 та який механізм їх утворення?

Однак, судом відмовлено в проведенні даної експертизи з тих підстав, що оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом від 02.04.13 р. № 219, прийнято на підставі порушення позивачем пп. 2 п. 2.1, а саме з підстав пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Наведені в клопотанні відповідача питання не стосуються підстави, за якою Позивачу було проведено донарахування вартості необлікованої електричної енергій на суму 112 247 грн. 21 коп. Єдиною підставою для донарахування вказаної суми в рішенні комісії зазначено пп. 2 п.2.1. Методики, а саме пошкодження або відсутності пломб, що також відображено в резолютивній частині протоколу, а тому, запропоновані на розгляд експерту питання щодо характеру пошкодження всього електролічильника відношення до предмета позову не мають.

В пункті 6.41 ПКЕЕ зазначено, зокрема, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

З Акту вбачається, що відповідачем не було дотримано всіх вимог п. 6.41 ПКЕЕ при оформленні акту, а саме, в Акті відсутні посилання на пункти Правил, які було порушено позивачем та не зазначено й будь-яких інших даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Порядок складення акту про порушення також передбачений Методикою.

Так, згідно положень 4 розділу Методики факт виявлених представниками енергопостачальника порушень споживачем вимог Правил оформлюється актом про порушення.

Відповідно до п. 4.6. Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; переріз та матеріал всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Крім того, з розрахунку проведених нарахувань від 2 квітня 2013 року (а.с. 130), який складений на підставі рішення комісії вбачається, що відповідачем проведено нарахування за період з 01.10.2011 р. по 30.03.2011 р.

Згідно Методики перерахунок має здійснюватися від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а оскільки останній контрольний огляд було проведено 28.03.2012 р., як вказує відповідач в доповідній записці за 29.03.2012 року, а сам факт порушення виявлено 30.03.2012 р., що відображено в Акті, - нарахування за період з 01.10.2011 р. по 30.03.2011 р. є безпідставним.

Відповідачем у підтвердження проведення останнього контрольного огляду 23.09.2011 року надано суду його довідку від 22.05.2013 року додану до пояснень від тієї ж дати та крім того акт огляду засобів обліку електричної енергії у підтвердження проведення контрольного огляду і 30.03.2013 року в день виявлення порушення. Вказана довідка відповідача не є належним доказом проведення контрольного огляду лічильника та зняття його показників 23.09.2011 року в розумінні ПКЕЕ.

Згідно п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Згідно визначення наведеного в ПКЕЕ контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

В службовій записці працівника відповідача Ковальчук А.О. від 29.03.2012 р. вказано лише припущення щодо порушення, однак сам факт порушення зафіксовано 30.03.2011 р., тоді як показники засобів обліку знято 28.03.2013 року.

Оскільки оскаржуване рішення комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, як і акт про порушення № Р002379 на підставі якого прийнято оскаржуване рішення не відповідає вимогам п. 6.41 ПКЕЕ, та з урахуванням того, що відповідачем не надано належних доказів покладення на позивача відповідальності за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення про донарахування позивачу вартості електричної енергії в сумі 112 247, 21 грн. начебто не облікованої споживачем-позивачем у даній справі.

Висновок спеціаліста також не підтверджує будь-якого факту підробки позивачем пломб та їх повторного використання. Крім того, даний висновок не підтверджує й факт повторного використання позивачем пломб проставлених саме при встановленні лічильника позивачу.

За вказаних вище обставин справи, суд дійшов висновку про те, що нарахована відповідачем оперативно-господарська санкція застосована без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим, заявлені позивачем вимоги, підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом умов п. 4.2.3 Договору Позивач сплачує Відповідачу вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струноприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням таких дій Позивача, як, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електроенергії поза засобами обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції, заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Стаття 236 ГК України містить перелік видів оперативно-господарських санкцій, однак частиною другою цієї статі зазначено, що цей перелік не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Таким чином, за своєю юридичною природою санкція, передбачена умовою пп. 4.2.3 договору, є оперативно-господарською санкцією та відповідає вимогам закону.

Вказана позиція висловлена й в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.11 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", в п. 11 якого зазначено, що у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією , у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною, а згідно з ч. 2 наведеної норми порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення позивача, враховуючи докази надані позивачем на підтвердження заявлених вимог та відповідачем на їх спростування, - вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (частина 1 вищезазначеної статті).

Оскільки позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції носить немайновий характер, позивач на підставі вищезазначеної статті Закону правомірно сплатив судовий збір у розмірі 1 147 грн. 00 коп., який згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення комісії публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про застосування оперативно-господарської санкції, оформлене протоколом від 02.04.13 р. № 219, щодо нарахування приватному підприємству "Садіо" 105 770 кВт год. не облікованої електроенергії вартістю 112 247, 21 грн.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) на користь приватного підприємства «Стадіо» (33022, м. Рівне, вул. О. Дундича, 30, код ЄДРПОУ 35953707) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення підписано 24.05.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.