Рішення

від 21.05.2013 по справі 908/835/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.13 Справа № 908/835/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т)

до Товариства с обмеженою відповідальністю "Південно-Східна мастильна компанія" (69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А)

про вилучення предмету лізингу та стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Машлятін О.А. - довіреність № 170 від 25.01.2013 р.

від відповідача: Шонія М.В. - довіреність б/н від 26.04.2013 р.,

Балабасова К.П. - довіреність б/н від 26.04.2013 р.,

Черкашин І.І. - довіреність б/н від 21.05.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про вилучення предмету лізингу-автомобіля TOYOTA Camry 2007 р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ та про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 070410-06/ФЛ-Ю-А від 10.04.2007 р. в розмірі 19559,82 грн., з яких 8771, 36 грн. сума основного боргу та 10788,46 грн. сума штрафних санкцій.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на порушення з боку відповідача умов договору, щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів. Позивач стверджує, що за період з 12.01.2012 р. по 13.03.2012 р. заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів становить 8771,36грн. Оскільки відповідач належним чином не сплачував лізингові платежі та прострочення сплати становило понад 30 днів, позивачем 27.03.2012 р. було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору та вилучення майна. За невиконання умов договору щодо обов'язкового інформування позивача про стан та місцезнаходження майна (автомобіля), відповідачу нараховано штраф в сумі 10788,46 грн.

Посилаючись на приписи норм ст. ст. 214, 509, 525, 526, 621, 623, 625, 651, 782, 785, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 226 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 10, 12 Закону України «Про фінансовий лізинг», позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2013 р. порушено провадження у справі № 908/835/13-г, розгляд якої призначено на 26.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.04.2013 р.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15-ть днів, розгляд справи відкладено на 21.05.2013 р. об 09 год. 30 хв. В судовому засіданні 21.05.2013р., яке відбулось об 09. год. 30хв. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 21.05.2013р. на 14 год. 00 хв. з метою надання можливості відповідачу додатково підготувати заперечення проти позову із урахуванням наданої позивачем додаткової угоди від 20.10.2008 р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві в повному обсязі. Крім того, надав додаткове письмове пояснення до позовної заяви, в якому зазначив, що під час підготовки позовної заяви позивачем була залишена поза увагою укладена між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та первісним Лізингоодержувачем (ТОВ «Актуал-Сервіс») Додаткова угода від 20.10.2008 р. до Договору фінансового лізингу, в якій було викладено в новій редакції п. 3.4.1 Договору лізингу щодо порядку розрахунків лізингових платежів. У зв'язку з чим, за підрахунками позивача, заборгованість відповідача станом на 14.03.2012 р. за Графіком № 1 складала 17553,54 грн. (а не 15870,05 грн., як зазначено в позовній заяві) та за Графіком № 2 в сумі 2540,49 грн., всього в сумі 20094,03 грн. З урахуванням часткової оплати в сумі 9639,18грн., залишок боргу на даний час складає 10454,85 грн., проте позивач не наполягає на стягненні всієї суми основного боргу, та просить суд стягнути лише 8771,36грн.

Відповідач - проти позову заперечив. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві. Наголосив на відсутності заборгованості перед позивачем. Більш того, вказав, що станом на 12.04.2013 р. у відповідача наявна переплата за договором в сумі 33718,26 грн. Зауважив, що про наявність Додаткової угоди від 20.10.2008 р., укладеної між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та первісним Лізингоодержувачем (ТОВ «Актуал-Сервіс»), він не був обізнаний. Крім того, відповідач письмово заявив про застосування строку позовної давності за вимогою про стягнення штрафних санкцій в сумі 10788,46грн. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.05.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 10.04.2007 р. між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (Лізингодавцем, позивачем у справі) та ТОВ «Актуал-Сервіс» (Лізингоодержувачем) був укладений договір № 070410-06/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (надалі - Договір лізингу).

Предметом Договору лізингу стало надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу (автомобіль TOYOTA Camry 2007 р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (п.1.1 Договору лізингу).

Згідно із п. 1.2 Договору лізингу майно є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії даного Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору лізингу в разі дострокового розірвання цього Договору або в разі закінчення строку користування предметом лізингу та інших випадках дострокового повернення Майна, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Майно Лізингодавцю, а Лізингодавець зобов'язаний прийняти Майно у Лізингоодержувача.

В пункті 3.1 Договору лізингу передбачено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини варості Майна; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг Майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 Договору.

Згідно із п. 3.4.1 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.10.2008 р. до Договору лізингу) Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Сума Sn, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином: Sn = Sо * Kn : Ko

де Kn - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), збільшений на 1,5%. Лізингодавець має право самостійно прийняти рішення про використання в якості Kn курсу гривні до долару США (кількість гривень, що сплачувалась за одиницю долару США), за яким ВАТ «ВіЕйБі Банк» (далі-«Банк Лізингодавця») здійснював купівлю (конвертування гривні у долари США) долару США на міжбанківському валютному ринку для клієнтів-юридичних осіб, станом на робочій день, що передує даті сплати лізингового платежу відповідно до умов цього Договору. Сторони досягли згоди про те. що про розмір Kn щомісячно не пізніше дня настання кожного чергового лізингового платежу, Лізингодавець інформує Лізингоодержувача. Таке інформування здійснюється шляхом зазначення розміру Kn у відповідному рахунку на сплату чергових лізингових платежів або направленням Лізингоодержувачу листа (рахунки або листи направляються факсом або електронною поштою) або в інший спосіб за вибором Лізингодавця. Достатнім доказом належного інформування Лізингоодержувача про розмір Kn є витяг з реєстру вихідної кореспонденції або реєстру рахунків Лізингоодержувача. Лізингоодержувач, не частіше одного разу на три місяці, має право звернутися до Лізингодавця з проханням надати копію документу, завіреного Банком Лізингодавця, завірену печаткою Лізингодавця. який підтверджує розмір Kn.

Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого під заставу Майна (надалі - «Банківська Установа»). Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) визначається за даними Банківської Установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі - «Довідка Банківської Установи»). Лізингодавець письмово інформує Лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською Установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської Установи. До моменту отримання Довідки Банківської Установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього Договору. У випадках коли за даними Довідки Банківської Установи, розмір Ко (кількість гривень отримана від продажу одного долару США) буде меншим за курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату укладання цього Договору, здійснюється перерахунок лізингових платежів сплачених із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього Договору. У цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом двох робочих днів з дати отримання Довідки Банківської Установи та виставлення Лізингодавцем відповідного рахунку. Лізингодавець має право самостійно прийняти рішення про використання в якості Ко курсу гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким Банк Лізингодавця здійснював продаж (конвертування у гривню) доларів США на міжбанківському валютному ринку для клієнтів-юридичних осіб на дату фактичної сплати вартості Майна Продавцю, підтвердженого довідкою (ами) Банку Лізингодавця. Якщо сплата загальної вартості Предмету лізингу Продавцю здійснювалась в декілька етапів, розраховується середньозважений курс. При розрахунку середньозваженого курсу не враховується сплата частини вартості Майна, яка сплачена Продавцю за рахунок авансового лізингового платежу Лізингоодержувача в частині відшкодування вартості Предмета лізингу.

Sо - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Якщо Kn є меншим за Ко, Sn дорівнює Sо.

У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США (кількість гривень, що сплачувалась за одиницю

долару США), за яким Банк Лізингодавця здійснював купівлю (конвертування гривні у долару США) долару США на міжбанківському валютному

ринку для клієнтів-юридичних осіб, перевищуватиме такий курс станом на робочий день, що передує даті сплати лізингового платежу відповідно до

умов цього, Лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою, використавши в якості Kn курс гривні до

долару США (кількість гривень, що сплачувалась за одиницю долару США), за яким Банк Лізингодавця здійснював купівлю (конвертування гривні

у долару США) долару США на міжбанківському валютному ринку для клієнтів-юридичних осіб на дату фактичної сплати лізингового платежу,

Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу Лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих

днів з моменту виставлення Лізингодавцем відповідного рахунку.

Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору лізингу приймання Лізингоодержувачем Майна в лізинг оформлюється шляхом складання Акту приймання-передачі Майна.

Згідно із п. 8.2.1 Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток № 3 до цього Договору).

За використання Майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та Інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно п. 8.2.1 цього Договору, порушення умов п. 14.7 цього Договору - Лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 1% загальної вартості Майна на момент укладання цього Договору за кожен випадок такого порушення (п. 11.2.3 Договору лізингу).

Пунктами 16.1, 16.3, 16.3.2 Договору лізингу передбачено, що на вимогу Лізингодавця цей Договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30-ти днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

На виконання умов Договору лізингу позивач передав, а ТОВ «Актуал-Сервіс» прийняв предмет лізингу, про що свідчить акт прийому-передачі від 19.04.2007 р.

Додатковою угодою № 1 від 20.10.2008 р. до Договору фінансового лізингу Сторони (ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та ТОВ «Актуал-Сервіс») виклали у новій редакції, зокрема, п. 3.4.1 Договору лізингу та Графік сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору лізингу.

22.05.2009 р. між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (Кредитором, позивачем у справі), ТОВ «Актуал-Сервіс» (Первісним боржником) та Постоноговим О.В. (Новим боржником) був укладений договір № 090522-16/І про передання прав та обов'язків (надалі - Договір передання № 090522-16/І) , за умовами якого, Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, що витікає з умов Договору фінансового лізингу № 070410-06/ФЛ-Ю-А від 10.04.2007 р., укладеного між Кредитором та Первісним боржником, а Новий боржник приймає на себе зазначений борг Первісного боржника за Договором фінансового лізингу.

Відповідно до п. 3 Договору передання № 090522-16/І з моменту підписання Сторонами цього Договору, до Нового боржника переходять у повному обсязі усі права та обов'язки Лізингоодержувача за договором фінансового лізингу.

Згідно із п. 6 Договору передання № 090522-16/І з моменту підписання Сторонами цього Договору Новий боржник зобов'язується виконувати всі умови Договору фінансового лізингу, які мав би виконати Первісний боржник з моменту їх укладання до повного виконання всіх передбачених ними зобов'язань.

На виконання умов Договору передання № 090522-16/І Первісний боржник передав, а Новий боржник прийняв предмет лізингу, про що свідчить акт прийому-передачі Майна від 22.05.2009 р.

12.08.2009 р. між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (Кредитором, позивачем у справі), ТОВ Постоноговим О.В. (Первісним боржником) та ТОВ «Південно-Східна мастильна компанія» (Новим боржником, відповідачем у справі) був укладений договір № 090810-30/І про передання прав та обов'язків (надалі - Договір передання № 090810-30/І).

За умовами п. 1 Договору передання № 090810-30/І Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, що витікає з умов Договору № 090522-16/1 про передання прав та обов'язків від 22 травня 2009 року, укладеним Первісним Боржником з Кредитором та ТОВ "Актуал-Сервіс", на підставі договору фінансового лізингу № 070410-06/ФЛ-Ю-А від 10 квітня 2007 року, укладеного між Кредитором і ТОВ "Актуал-Сервіс" та додаткової угоди до нього, укладеної між Первісним боржником та Кредитором 22 травня 2009 року, а Новий боржник приймає на себе зазначені борги Первісного боржника за Договором фінансового лізингу.

З моменту підписання Сторонами цього Договору, до Нового боржника переходять у повному обсязі усі права та обов'язки Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу (п. 3 Договору передання № 090810-30/І) .

В пункті 5 Договору передання № 090810-30/І зазначено, що Новий боржник повідомлений про вимоги, права та обов'язки сторін за Договором фінансового лізингу між Первісним боржником і Кредитором.

З моменту підписання Сторонами цього Договору Новий боржник зобов'язується виконувати всі умови Договору фінансового лізингу, які мав би виконати Первісний боржник з моменту їх укладення до повного виконання всіх передбачених ними зобов'язань (п. 6 Договору передання № 090810-30/І) .

Відповідно до п. 7 Договору передання № 090810-30/І Первісний боржник станом на 12 серпня 2009 року визнає свою заборгованість перед Кредитором за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за Договором фінансового лізингу в розмірі 32 283,09 (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят три грн. дев'ять коп.) гривень, в тому числі заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 898,74 гривень. Первісний боржник зобов'язується погасити заборгованість по штрафним санкціям за Договором фінансового лізингу шляхом перерахування Кредитору протягом 2 (двох) робочих днів з моменту підписання цього Договору. Новий боржник бере на себе зобов'язання по сплаті заборгованості перед Кредитором за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за Договором фінансового лізингу згідно Графіку сплати лізингових платежів № 2 (Додаток № 1 до Договору фінансово лізингу), викладеного в Додатковій угоді від 12.08.2009 р. до Договору фінансового лізингу.

На виконання умов Договору передання № 090810-30/І Первісний боржник передав, а Новий боржник прийняв предмет лізингу, про що свідчить акт прийому-передачі Майна від 12.08.2009 р.

12.08.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору фінансового лізингу та узгоджено нові графіки сплати лізингових платежів (Графік № 1 та Графік № 2).

Також, 27.11.2009 р. між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та ТОВ «Південно-Східна мастильна компанія» було укладено Додаткову угоду до Договору фінансового лізингу в якій сторони виклали розділ 7 Договору лізингу (страхування) в іншій редакції та домовились викласти в іншій редакції «Графік сплати лізингових платежів № 1» Договору, зазначений в Додатку № 1 до Додаткової угоди від 12.08.2009 р. до Договору. При цьому, сторонами було узгоджено, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) з наступним корегуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу), при цьому визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті за Договором здійснюється з урахуванням положень пунктів 3.4.1-3.4.5 цього Договору.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював лізингові платежі за Договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за Договором.

У зв'язку з порушеннями умов Договору щодо своєчасності сплати лізингових платежів, позивачем на адресу відповідача направлено Повідомлення (вих. № 778 від 26.03.2012 р.) про розірвання (відмову від) Договору, укладеного між ТОВ «Південно-Східна мастильна компанія» та ТОВ "ВіЕйБі Лізинг". При цьому, позивач вимагав в строк до 02.03.2012 р. включно повернути ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" отримане за Договором майно - предмет лізингу, а саме: автомобіль TOYOTA Camry 2007 р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ.

Проте, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем за лізинговими платежами та не повернув предмет лізингу.

Позовні вимоги про вилучення предмету лізингу-автомобіля TOYOTA Camry 2007р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ та про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 070410-06/ФЛ-Ю-А від 10.04.2007 р. в розмірі 19559,82 грн., з яких 8771, 36 грн. сума основного боргу та 10788,46 грн. сума штрафних санкцій, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Спеціальним нормативним актом, який безпосередньо регулює відносини лізингу, є Закон України «Про фінансовий лізинг». Відповідно до ст. 2 цього Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цим законом встановлюється порядок нарахування та сплати за договором (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних та залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч. 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингоодержувач) передає або зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 3.1 Договору лізингу визначено, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору.

З досліджених судом обставин справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором щодо передачі автотранспортного засобу у лізинг відповідачу виконав. Факт передачі предмету лізингу за Договором підтверджується актом прийому-передачі Майна від 12.08.2009 року, за яким лізингоодержувач (відповідач) прийняв у користування предмет лізингу - автомобіль TOYOTA Camry 2007р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ.

Відповідач, в свою чергу, прийняв предмет лізингу, при цьому оплата за користування автотранспортним засобом проводилась не своєчасно та не в повному обсязі. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується ані позивачем ані відповідачем, що всього за Договором відповідачем сплачено лізингових платежів на суму 254361,61 грн. У зв'язку із неналежним виконанням договірних зобов'язань, у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 10454,85 грн. (за період з 12.01.2012р. по 13.03.2012р.).

При цьому, обставини справи свідчать, що починаючи з 12.01.2012 р. по 13.03.2012р. відповідач належним чином не сплатив лізингові платежі, тобто не сплачував лізингові платежі понад два місяці ( більше 30 днів). За розрахунками позивача, станом на 14.03.2012 р. відповідач мав заборгованість по сплаті платежів за Графіком сплати № 1 в розмірі 17553,54 грн. та за Графіком № 2 у розмірі 2540,49 грн., всього на суму 20094,03 грн. Разом з тим, 23.03.2012 р. відповідачем було перераховано позивачу 9639,18 грн.

З огляду на узгоджений порядок погашення заборгованості перед Лізингодавцем, викладений в п. 9 Додаткової угоди від 12.08.2009 р. до Договору фінансового лізингу, платіж відповідача на суму 9639,18 грн. було спрямовано позивачем на погашення боргу за Графіком № 2 (в сумі 2540,49 грн.) та частково (в сумі 7098,69 грн.) на погашення боргу за Графіком № 1. Залишок боргу (за період з 12.01.2012 р. по 13.03.2012 р.) становить 10454,85 грн. Проте, виходячи з предмету позову, позивач просить стягнути з відповідача лише суму 8771,36 грн. заборгованості.

Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості перед позивачем у зв'язку із наявною за даними відповідача переплатою в сумі 33718,26 грн., судом відхиляються з огляду на те, що при сплаті лізингових платежів відповідачем не були враховані вимоги пунктів 3.4.1-3.4.4 Договору лізингу, якими передбачено обов'язкове здійснення Лізингоодержувачем платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Тобто, відповідач сплачував лізингові платежі виключно по Графікам сплати без врахування коригування, передбаченого пунктами 3.4.1-3.4.4 Договору лізингу.

Як вже зазначалось вище, Додатковою угодою від 20.10.2008 р. було викладено в новій редакції п. 3.4.1 Договору лізингу. Сторонами визначено порядок розрахунку лізингових платежів, а саме:

Сума Sn, що підлягає сплаті на користь Лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:

Sо * Кп

Sп =

Ко

де Кп - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентній одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору). Лізингодавець має право самостійно прийняти рішення про використання в якості Кп курсу гривні до долару США на кількість гривень, що сплачувалась за одиницю долару США), за яким ВАТ «ВіЕйБі Банк» (далі - «Банк Лізингодавця») здійснював купівлю (конвертування гривні у долари США) долару США , на міжбанківському валютному ринку для клієнтів-юридичних осіб, станом на робочий день, що передує даті сплати лізингового платежу відповідно до умов цього Договору.

При цьому, Сторони досягли згоди про те, що про розмір Кп щомісячно не пізніше дня настання кожного чергового лізингового платежу Лізингодавець інформує Лізингоодержувача. Таке інформування здійснюється шляхом зазначення розміру Кп у відповідному рахунку на сплату чергових лізингових платежів або направлення Лізингоодержувачу листа (рахунки або листи направляються факсом або електронною поштою) або у інший спосіб за вибором Лізингодавця. Достатнім доказом належного інформування Лізингоодержувача про розмір Кп є витяг з реєстру вихідної кореспонденції або реєстру рахунків Лізингоодержувача.

Тобто, при укладанні Додаткової угоди від 20.10.2008 р. до Договору лізингу Сторони домовились про особливий порядок надсилання рахунків на сплату лізингових платежів, а саме, що Лізингодавець направляє рахунки факсом або електронною поштою, або в інший спосіб за вибором Лізингодавця, при цьому розмір курсу Кп зазначається в цих рахунках.

В даному випадку в матеріалах справи наявні копії рахунків фактур № СФ-0000361 від 12.01.2012 р., № СФ-0000357 від 12.01.2012 р. № СФ-0001850 від 10.02.2012 р., №СФ-0001973 від 10.02.2012 р., № СФ-002926 від 12.03.2012 р.,№ СФ-002974 від 12.03.2012 р., № СФ-02995 від 14.03.2012 р., які містять розмір курсу Кп . В якості доказу направлення відповідачу вказаних рахунків, позивачем надано Витяг з реєстру рахунків.

Заперечення відповідача проти існування Додаткової угоди від 20.10.2008 р. до Договору лізингу, оцінюється судом критично.

Так, копія Додаткової угоди від 20.10.2008 р. до Договору фінансового лізингу укладеної між ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" та первісним Лізингоодержувачем (ТОВ «Актуал-Сервіс») надана позивачем до матеріалів справи. Її оригінал оглянуто судом у судовому засіданні.

При цьому, суд зважає на приписи статті 204 ЦК України, в силу яких, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно.

До того ж, у встановленому законом порядку вказаний правочин неукладеним ( недійсним) не визнано.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що сума основного боргу за Договором є доведеною та обґрунтованою, а тому задовольняє позовну вимогу у заявленому позмірі (8771,36 грн.).

Крім того, враховуючи п. п. 16.3, 10.1.1 Договору фінансового лізингу, задоволенню підлягають і вимоги про вилучення предмету лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Судом встановлено, що умовами Договору лізингу (п.п. 16.3.2 п. 16.3 Договору) також передбачено, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг"" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Умовами п.п. 10.1.1 п. 10.1 Договору встановлено, що лізингодавець має право вилучити майно, зокрема, в таких випадках: лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).

Відповідно п. 10.2 договору, у випадку виникнення будь - якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1. - 10.1.5 даного договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом 7 робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що відповідач (лізингоодержувач) не виконав належним чином умов Договору фінансового лізингу та прострочив сплату лізингових платежів на строк більше 30 днів з дня настання строку платежу. Матеріали справи свідчать, що у відповідності з п.п. 16.3.2 п. 16.3 Договору - у березні 2012 р. позивач направив відповідачу повідомлення № 778, в якому повідомляв про одностороннє розірвання договору і вимагав в строк до 02.03.2012 р. включно повернути позивачу предмет лізингу. Однак, лізингоодержувач не здійснив повний розрахунок з лізингодавцем за лізинговими платежами та не повернув предмет лізингу (майно).

Отже, враховуючи вищенаведені умови Договору лізингу (п.п. 10.1, 10.2, 16.3., 16.3.2), норми чинного законодавства (ч.ч. 2, 3 ст. 7, ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг"), якими закріплено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів, суд відзначає обґрунтованість та правомірність заявленої позивачем вимоги про вилучення та передачу позивачу предмету лізингу, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Разом з тим, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача суми 10788,46 грн. штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу, залишається судом без задоволення з огляду на наступні обставини.

В даному випадку, вимога про стягнення штрафу заявлена на підставі п. 11.2.3 Договору лізингу, яким передбачено, що за використання Майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та Інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно п. 8.2.1 цього Договору, порушення умов п. 14.7 цього Договору - відповідач сплачує штраф у розмірі 1% загальної вартості Майна на момент укладання цього Договору за кожен випадок такого порушення.

В позовній заяві (у якості підстави позову) зазначено, що протягом 4-х кварталів 2011 року умови п. 11.2.3 Договору лізингу (щодо необхідності обов'язкового подання позивачу інформації про стан та місцезнаходження Майна) відповідачем було порушено. У зв'язку з чим, позивачем нараховано штраф в сумі 10788,46 грн.

Згідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного прав або інтересу.

За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу положень ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Пунктом 8.2.1 договору відповідач прийняв зобов'язання щоквартально письмово інформувати Лізингодавця (позивача) про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі встановленій сторонами (Додаток 3 до договору).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не надавав інформації позивачу про стан та місцезнаходження майна (автомобіля) протягом 1, 2, 3, 4 кварталів 2011року. Про вказану обставину позивач зазначив і у підставі заявленого позову.

Таким чином, відповідно, до 01 числа наступного за звітним кварталом місяця 2011року, позивач вже знав про порушення свого права на отримання інформації про стан та місцезнаходження майна.

Тобто, спеціальний (скорочений) строк позовної давності щодо стягнення штрафу, навіть за останній - 4 й квартал 2011року, збіг станом на 01.01.2013р.

Наслідки спливу позовної давності визначені ст. 267 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 3 ст 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач із позовом звернувся до господарського суду в березні 2013року, тобто після спливу строку позовної давності. Про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення 10788,46грн. штрафу відповідачем письмово було заявлено до винесення судом рішення у справі.

За таких обставин, у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 10788,46грн. слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" м. Київ задовольнити частково.

Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Східна мастильна компанія" (69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А, код ЄДР 35802472) та передати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДР 33880354) предмет лізингу: автомобіль TOYOTA Camry 2007 р. випуску, номер кузову JTNBK40K703023569, реєстраційний номер АА5055СВ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Східна мастильна компанія" (69013, м. Запоріжжя, пров. Архангельський, буд. 20-А, код ЄДР 35802472, рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДР 33880354, р/рахунок 26002262400276 у ПАТ «ВіЕйБі Банк» м.Київ, МФО 380537) суму 8771 (вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 36 коп. основного боргу та суму 1671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 28 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 24.05. 2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко