Рішення

від 15.05.2013 по справі 5015/3635/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.13 Справа № 5015/3635/12

За позовом : Лопатинського споживчого товариства, смт.Лопатин Радехівського району Львівської області

До відповідача 1 :Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, с.Хмільно Радехівського району Львівської області

До відповідача 2 :.Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, с.Хмільно Радехівського району Львівської області

Третя особа без самостійних вимог: Державне комунальне підприємство Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, м.Червоноград Львівської області

про : визнання права власності

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Солоп Г.С. - в.о. голови правління Лопатинського споживчого товариства ( постанова №3 від 11.04.12р.);

від відповідача 1 : Патан В.С. - сільський голова

від відповідача 2 : не з»явився

від третьої особи : не з»явився.

присутня від позивача (без довіреності на представництво інтересів товариства в суді) - Харчун М.Б. - бухгалтер товариства.

Права та обов»язки , згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України судом роз»яснено представникам сторін, присутнім у судових засіданнях. Заяви про відвід судді не надходили до суду . Із заявами про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних звукозаписувальних пристроїв сторони, третя особа до суду не звертались.

Суть спору: Позовну заяву подано Лопатинським споживчим товариством с.м.т.Лопатин Радехівського району Львівської області , до відповідача 1, Хмільнівської сільської ради, с.Хмільно Радехівського району Львівської області, до відповідача 2, Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору , Державного комунального підприємства Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, м.Червоноград Львівської області, про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.08.2012 року у справі №5015/3635/12 господарський суд повернув без розгляду позовну заяву Лопатинському споживчому товариству та додані до неї документи, згідно п.3 ст.63 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року ухвалу господарського суду Львівської області від 31.08.2012 року у справі № 5015/3635/12 скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Львівської області. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку не оскаржувалась.

З апеляційної інстанції справа поступила до господарського суду Львівської області 16.10.2012 р (вх.№2260).

Ухвалою від 18.10.2012 року господарським судом Львівської області порушено провадження у справі,і прийнято позовну заяву до розгляду. Судове засідання по розгляду справи призначено на 13.11.2012 року. Вимоги до сторін, третьої особи по підготовці справи до розгляду у судовому засіданні висвітлені в ухвалі суду від 18.10.12 р.

13.11.12 р за вх.№25661/12 у канцелярії суду зареєстровано подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням по адміністративній справі №1317/1703/2012 (провадження №2-а/1317/56/2012), яка розглядається Радехівським районним судом Львівської області. Своє клопотання позивач мотивував тим, що підставою для подання позову до господарського суду Львівської області було те, що відповідачі не визнають права власності Лопатинського споживчого товариства на нежитловий будинок (магазин) за адресою : вул.Центральна,12, село Хмільно, Радехівського району Львівської області, зокрема шляхом прийняття рішення №11 від 20 січня 2012 року Х11-ої сесії У1-го демократичного скликання Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області «Про визнання будинку (магазину) , власністю громади с.Хмільно» та рішення Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області №11 від 14 лютого 2012 року «Про оформлення права власності на нежитловий будинок (магазин) в селі Хмільно». Вказаними вище рішеннями було визнано право власності на спірний нежитловий будинок (магазин) за адресою : вул.Центральна,12, село Хмільно Радехівського району Львівської області за територіальною громадою с.Хмільно в особі Хмільнівської сільської ради.

Ухвалою від 13.11.2012 року господарський суд Львівської області зупинив провадження у справі №5015/3635/12 до вирішення по суті та набрання законної сили рішенням Радехівського районного суду у справі №1317/1703/2012 (провадження №2-а-1317/56/2012) за позовом Лопатинського споживчого товариства до Хмільнівської сільської ради Радехівського райолну Львівської області , до Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа - Державне комунальне підприємство Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання протиправними та скасування рішення №11 від 20 січня 2012 року Х11-ої сесії У1-го демократичного скликання Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області «Про визнання будинку (магазину) , власністю громади с.Хмільно» та скасування рішення виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області №11 від 14 лютого 2012 року «Про оформлення права власності на нежитловий будинок (магазин) в селі Хмільно».

Ухвала про зупинення провадження у справі не оскаржувалась, набрала законної сили.

22.02.20132 року за вх.№5108/13 у канцелярії суду зареєстровано подане позивачем клопотання про поновлення провадження у справі №5015/3635/12, оскільки обставини, які обумовили зупинення провадження у справі, усунені. Так, 13.11.2012 року, Радехівський районний суд Львівської області своєю Постановою по адміністративній справі №1317/1703/2012 ( провадження №2-а/1317/56/2012) визнав протиправними та скасував рішення №11 від 20 січня 2012 року Х11-ої сесії У1-го демократичного скликання Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області «Про визнання будинку (магазину) , власністю громади с.Хмільно» та Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області №11 від 14 лютого 2012 року «Про оформлення права власності на нежитловий будинок (магазин) в селі Хмільно». Відповідно до відомостей зі штампу Радехівського районного суду Львівської області на тексті самої Постанови від 13.11.2012 року по справі №1317/1703/2012 ( провадження №2-а/1317/56/2012),- « рішення набрало законної сили 04.12.2012 року».

У зв»язку із перебуванням судді Кітаєвої С.Б., у провадженні якої перебувала справа № 5015/3635/12, у відпустці, зазначене клопотання передано судді для розгляду 21.03.13 р.Ухвалою від 25.03.13р господарський суд Львівської області поновив провадження у справі №5015/3635/12; судове засідання по розгляду справи було призначено на 11.04.2013 року. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 11.04.13 р, від 25.04.13 р ,30.04.13 р ( даною ухвалою строки вирішення спору продовжено на п»ятнадцять днів за клопотанням позивача), від 14.05.13 р.

В ході розгляду від сторін до справи поступили наступні документи :

13.11.12 р (вх.№25694/12) відзив Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 12.11.12 р №350 з документами.

22.02.13 р (вх.№5108/13) клопотання позивача про поновлення провадження у справі , в додаток до якого подано копію Постанови Радехівського районного суду Львівської області від 13.11.2012 року по справі №1317/1703/2012 (провадження №2-а/1317/56/2012) з відміткою суду про набрання постановою законної сили 04.12.2012 року.

08.04.13р (вх.№11053/13) лист №997 від 05.04.13 р КП Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», у якому повідомляється третьою особою, що право власності на нежитлову будівлю (магазин) №12 по вул.Центральній в с.Хмільно Радехівського району Львівської області не оформлялось, реєстраційна справа не формувалась.

10.04.13р (вх.№11808/13) відзив Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.04.2013 р №133 з документами ( Відзив за змістом ідентичний відзову від 12.11.12 р №350) .

11.04.13 р ( вх.№11991/13) клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи , зокрема, Довідки Серія АЖ №968796 про включення до ЄДРПОУ Лопатинського споживчого товариства; Довідки Серія АЖ №968797 про включення до ЄДРПОУ Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області. Довідка АБ №642951 з відомостями про відповідача 1, видана Відділом статистики у Радехівському районі Головного управління статистики у Львівській області, подана відповідачем 1 в судовому засіданні 11.04.13 р.

25.04.13у р ( вх.№14553/13) клопотання відповідача 1 про долучення до матеріалів справи перелічених у клопотанні документів.

25.04.13 р (вх.№14551/13) клопотання позивача про долучення до матеріалів справи , перелічених у клопотанні документів.

25.04.13 р ( вх.№14550/13) письмові пояснення позивача по справі.

26.04.13 р ( вх.№14741/13) лист №1566 від 23.04.13 р КП Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», у якому повідомляється третьою особою у справі, що право власності на нежитлову будівлю (магазин) №12 по вул.Центральній в с.Хмільно Радехівського району Львівської області не оформлялось, реєстраційна справа не формувалась, тому оригінали реєстраційної справи по нежитловій будівлі відсутні. Судові засідання просить проводити без участі представника третьої особи.

30.04.13 р (вх.№15407/13) клопотання позивача про долучення до матеріалів справи перелічених у клопотанні документів.

14.05.13 р ( вх.№16412/13) клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі. В додаток до клопотання долучена Довідка Серія АЖ №968881 , якою підтверджується, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій по Виконавчому комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області не знайдено.

14.05.13 р ( вх.№16232/13) клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи перелічених у клопотанні документів.

В судовому засіданні 15.05.13 р взяла участь в.о. голови правління Лопатинського споживчого товариства Солоп Г.С. ( присутня в засіданні без довіреності на представництво інтересів позивача в суді ,- бухгалтер товариства Харчун М.Б.).

З підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду поясненнях представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просить задоволити. В обгрунтування позовних вимог сторона позивача посилається, зокрема на те, що приміщення магазину є власністю Лопатинського споживчого товариства, знаходяться на його балансі, Лопатинське споживче товариство орендує землю, яка прилягає до приміщення магазину. Крім того, сам відповідач ( тут виконавч)визнавав факт належності на праві власності приміщення магазину Лопатинському споживчому товариству, що стверджується відповідними довідками та перебуванням на балансі Лопатинського споживчого товариства спірного майна.

В судовому засіданні 15.05.13 р від відповідача 1 , Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області, взяв участь сільський голова Патан В.С. З підстав, наведених у відзовах та наданих суду поясненнях відповідач 1 позовні вимоги заперечує , просить у задоволенні позову відмовити; стверджує, що приміщення магазину було побудоване до 1939 році на кошти жителів с.Хмільно, а тому воно має бути власністю сільської громади.

Третя особа явку повноважного представника не забезпечили, однак свої пояснення по справі висвітлила у надісланих до суду листах.

У відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , створивши у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України сторонам , та іншим особам , задіяним до розгляду справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства , суд встановив наступне.

Позивач просить визнати за ним право власності на нежитловий будинок (магазин) по вул.Центральній ,12 в селі Хмільно Радехівського району Львівської області.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно із ст.392 ЦК України , власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач, Хмільнівська сільська рада не визнає за позивачем право власності на спірне майно, стверджує, що таке є власністю територіальної громади с.Хмільно.

Відтак, згідно ст.392 ЦК України господарському суду підвідомча дана справа про визнання права власності, оскільки має місце випадок, що право не визнається іншою особою .

Докази невизнання права власності позивача на спірне майно наведені у позовній заяві, додані до матеріалів справи, були об»єктом дослідження в інших судових справах.

Такими доказами є, зокрема, прийняте на XII сесії V1 демократичного скликання Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області рішення №11 від 20 січня 2012 року «Про визнання будинку (магазину), власністю громади с. Хмільно», яким будинок (магазин), розташований за адресою є. Хмільно, вул. Центральна. 12, вважати власністю територіальної громади с. Хмільно ( копія Рішення Хмільнівської сільської ради № 11 від 20 січня 2012 року додається). Після цього, виконавчим комітетом Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області було прийнято рішення №11 від 14 лютого 2012 року «Про оформлення права власності па нежитловий будинок (магазин) в селі Хмільно» яким було оформлено право власності на територіальну громаду є. Хмільно в особі Хмільнівської сільської ради на нежитловий будинок (магазин), розташований за адресою: вул. Центральна. 12. с. Хмільно Радехівського району Львівської област (копія рішення виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району .Львівської області №11 від 14 лютого 2012 року).

Приймаючи вище зазначені рішення Хмільнівська сільська рада, виконавчий комітет тим самим підтвердили не визнання права власності Лопатинського споживчого товариства на будівлю магазину в селі Хмільно, Радехівського району Львівської області по вулиці Центральній, 12. Позивач вважає таке неприпустимим, оскільки, вказана будівля належить йому ще з 1939 року. Із зазначеного року, Лопатинське споживче товариство вказану будівлю використовує виключно, як магазин, обслуговує її, ремонтує, охороняє, майно перебуває на балансі позивача.

В підтвердження того, що Лопатинське споживче товариство є власником вище зазначеного магазину, позивач посилається на наступне.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради депутатів трудящих Радехівського району Львівської області від 26 червня 1971 року «будинок в селі Хмільно - Радехівського району побудований 1939 році, цегельний, критий залізом являється власністю Лопатинського споживчого товариства і на балансі сільської Ради не обліковується.( копія Довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради від 26 червня 1971 року у справі). З довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради від 30 травня 1994 року вбачається, що «будинок побудований в 1939 році, цегляний з дерев'яним перекриттям являється власністю Лопатинського споживчого товариства і на балансі сільської ради не обліковується.( копія довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради від 30 травня 1994 року додається).

За кошти райспоживспілки у 1963 році проводилась реконструкція магазину в с. Хмільно.(копія «сметы на реконструкцию сельмага в селе Хмильно» додається»).

Окрім наведеного, для обслуговування магазину Лопатинським споживчим товариством було укладено з Хмільнівською сільською радою договори оренди землі (копія Договору оренди землі під 1 серпня 2011 року, договору оренди землі під 1 серпня 2010 року додаються).

Відповідно до довідки, виданої Лопатинським споживчим товариством, вбачається, що нежитлова будівля (магазин) в с. Хмільно, по вул. Центральній, 12, інвентарний номер 26, рік вводу в експлуатацію 1939, знаходиться на балансі споживчою товариства. Станом на 01.04.2012 р. її вартість становить 1316 грн.( копії довідки від 05 квітня 2012 року №12, довідки від 22 грудня 2011 року №101 додаються).

Відповідно до рішення Хмільнівської сільської ради Лопатинського району Львівської області від 10 січня 1960 року, будинок цегляний, побудований в 1939 році для сільського споживчого товариства. З 1939 року по сьогоднішній день (зазначено в рішенні) цей будинок переданий для кооперації с.Хмільно №7( копія рішення в справі).

Відповідно до Розрахунку амортизаційних відрахувань по основних засобах Лопатинського ССТ на 1 січня 1964 року під порядковим номером 5 у переліку основних засобів рахується крамниця №7 с.Хмільно ( копія розрахунку додається).

Довідка №164 від 29.04.2013 року , видана виконкомом Хмільнівської сільської ради правлінню Лопатинського СТ про те, що нумерацію нежитлового будинку (магазину) по вул.Центральній,12 присвоєно згідно «Схеми-плану с.Хмільно Радехівського району Львівської області.» вид.Червоноградським МБТІ 19.05.1987 року.

Актом від 02.01.1977 р приймання в експлуатацію газопроводу (дворового), складеного між замовником , Головою Лопатинського СТ, представником газового господарства та представником будівельно-монтажної організації проведено оцінку готовності до вводу в експлуатацію газопроводу, побудованого по вул.Центральній, магазин с.Хмільно. Монтаж газопроводу виконаний на замовлення Лопатинського СТ. Окрім копії зазначеного Акту, до справи долучено копії Схеми газифікації магазину с.Хмільно за 12.11.1976 р, копію Договору про постачання електричної енергії між позивачем і ВАТ «Обленерго» на постачання електричної енергії до об»єктів позивача, у т.ч. й до магазину в с.Хмільно. До договору долучено копії однолінійної електричної схеми Акту №101306 про опломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них; документи, які свідчать про проведення розрахунків позивачем за використану електроенергію .

10.02.2012 року КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» проведено первинну інвентаризацію нерухомого майна - магазину та виготовлена технічна документація для Лопатинського споживчого товариства.

КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» перевірило наявність зареєстрованої приватної власності на нерухомість у громадян за результатами перевірки встановлено, що приватної власності на будинок за адресою Радехівський район, Хмільне, вул..Центральна,12 не зареєстровано ( копія Повідомлення №855 від 15.03.2012р додається Хмільнівською сільською радою до справи).

Копії бухгалтерських документів позивача підтверджують матеріальні затрати по ремонту магазину в с.Хмільно , зокрема станом на листопад 1999 року; Відомість перерахунку балансової вартості основних фондів по Лопатинському СТ містить відомості про балансову вартість магазину станом на 1991 рік.

Платіжними дорученнями , копії яких у справі підтверджується сплата позивачем земельного податку ( отримувач коштів : ВДК у Радехівському районі с.Хмільно).

Відповідно до Статуту споживчого товариства ( кооперативу), затвердженого Х11 з»їздом споживчої кооперації СРСР 22 березня 1989 року (копію якого подано позивачем до справи з архівних документів), у відповідності до закону СРСР «Про кооперацію в СРСР у сфері обігу і пров»язаних з цією сферою виробництвом товарів і наданням послуг діють споживчі кооперативи (споживчі товариства), які можуть об»єднуватися на добровільних засадах у спілки в районах, областях, краях, автономних і союзних республіках і в країні в цілому, утворюючи систему споживчої кооперації. Основним завданням системи споживчої кооперації є: створення і розвиток в селах і містах мережі підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування, забезпечення поряд з державними торговими підприємствами і організаціями своїх пайовиків, обслуговуючого населення продовольчими і непродовольчими товарами власного виробництва, закуповуваними у виробничих кооперативів, державних підприємств і громадян, а також товарами, отримуваними із державних ринкових фондів, надання населенню різноманітних видів послуг виробничого і побутового характеру, тощо.

Споживче товариство є основною ланкою системи споживчої кооперації. Його діяльність основується на принципах добровільності вступу в споживче товариство і безперешкодного виходу із нього, поєднання особистих, колективних і державних інтересів , господарської самостійності, матеріальної зацікавленості, соціальної справедливості, безпосередньої участі членів споживчого товариства в управлінні його справами на основі кооперативної демократії і соціалістичної законності.

Керуючись законом СРСР «Про кооперацію в СРСР» і законодавчими актами, які видаються у відповідності до нього, споживче товариство самостійно розробляє і затверджує свій статут. У Статуті зазначено, що споживче товариство є добровільним об»єднанням громадян, які проживають або працюють в Лопатині, Кустині, Березівці, Хмільні і інших населених пунктах. Споживче товариство є юридичною особою, користується правами і виконує обов»язки, пов»язані з його діяльністю, має самостійний баланс.

Власністю споживчого товариства є належні йому основні фонди і інше майно необхідне для здійснення статутних завдань, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, грошові кошти і інше майно.

Як зазначеному у Статуті, власність споживчого товариства недоторкана, знаходиться під захистом держави. Майно споживчого товариства може бути передане державним, кооперативним, іншим громадським організаціям і громадянам за кошти або безкоштовно тільки за рішенням загальних зборів його членів /зборів у повноважених/. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори , які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання його діяльності.

Хмільнівська сільська рада заперечує право Лопатинського споживчого товариства на спірне майно, стверджує, що таке є власністю територіальної громади с.Хмільно.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності , суд при прийнятті рішення виходив із наступного.

Відповідно до сі. 328 Цивільного кодексу України: «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом».

Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України: «Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом».

Відповідно до ч. 2 сг. 331 Цивільного кодексу України: «Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з момент) завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації».

Відповідно до сг. 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, па території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення удрукованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за напувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу».

Стаття 1 Закону України «Про кооперацію» від 10 квітня 1992 року N 2265-ХП визначає: «Споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.»

Стаття 1 Закону України «Про кооперацію» від 10 квітня 1992 року N 2265-ХП визначає: «(споживча кооперація незалежна у своїй діяльності від органів державної влади, політичних партій та громадських організації.

Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.».

Відповідно до ст. 9 Закону України«Про споживчу кооперацію», власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації Здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини. товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків. одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Власність спілок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. їх частка у власності визначається взаємними угодами.

Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами».

Поряд з цим, сам факт набуття Лопатинським споживчим товариством магазину слід, як вірно зазначив позивач, розглядати в контексті Рішення конституційного суду України від І І листопада 2004 року справа №1-30/2004, де вказується: «Конституція (Основний Закон) Української РСР 1978 року за політико-економічною природою та соціальною спрямованістю власність на засоби виробництва за суб'єктами права власності поділяла на державну (загальнонародну), власність колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань, а також майно профспілкових та інших громадських організацій (статті 10, II, частина перша статті 12. статті 14, 15). При цьому кооперативні організації були суб'єктами права власності на засоби виробництва та інше майно і мали право на власність, відокремлену від державної.

Аналіз чинного у 1987 році законодавства (Цивільного кодексу Української РСР, Постанови Ради Міністрів Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28 квітня 1980 року N 285, прийнятої на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року N 940. якою було затверджено однойменне положення) свідчить про те, що держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. Передача державного майна організаціям споживчої кооперації мала здійснюватися на той час на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Передача колгоспних ринків із залишенням їх у державній власності не породжувала 6 обов'язку кооператорів самостійно та за рахунок своїх коштів безвідплатно відновлювати, реконструйовувати, оснащувати, розвивати колгоспні ринки, оскільки це призводило б до порушення конституційного принципу, згідно з яким державне керівництво економікою здійснювалося з активним використанням господарського розрахунку, прибутку, собівартості, інших економічних підойм і стимулів (частина друга статті 16 Конституції (Основного Закону) Української РСР 1978 року.

Примусове відчуження майнових ринкових комплексів може здійснюватися лише на загальних підставах, установлених частиною п'ятою статті 41 Конституції України.

Таким чином, положення частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію", пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" щодо недоторканності власності кооперації та споживчої кооперації слід розуміти як встановлення правових засобів захисту права власності відповідних кооперативних організацій від протиправних дій з боку будь-кого, зокрема юридичних чи фізичних осіб.

На підставі конституційного звернення Конституційним судом України було вирішено: «В аспекті конституційного звернення положення пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію" в контексті частини четвертої статті 1З, частини четвертої статті 41 Конституції України і в системному зв'язку із статтею 48 Закону України "Про власність", статтею 328 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що:

- власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

- недоторканність власності, споживчої кооперації передбачає забезпечення здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника. Примусове відчуження об'єктів власності може бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією та «конами України;

- гарантії недоторканності власності споживчої кооперації реалізуються шляхом державною захисту її права власності, передусім визначенням правових засобів захисту права власності від будь-яких протиправних дій, зокрема, з боку фізичних чи юридичних осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності;

- право власності споживчої кооперації, набуте незалежно від часу і на не заборонених законом підставах, охороняється законом і підлягає державному захист) нарівні травами інших суб'єктів права власності». Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Власність спілок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. їх частка у власності визначається взаємними угодами.

Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.».

Стаття 10 Закону України «Про кооперацію» від 10 квітня 1992 року N 2265-ХІІ визначає: « 1. Власність споживчої кооперації с недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.

(Офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 10 в Рішенні Конституційного Суду №16-рп/2004 (v016р710-04 ) від 11.11.2004 )

Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференції/ та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

Отже, Хмільнівська сільська рада, виконавчий комітет неправомірно в супереч вище зазначеним статям Закону України «Про кооперацію» від 10 квітня 1992 року не визнають, перешкоджають Позивачу володіти, розпоряджатися та використовувати належне йому майно, намагаються його оформити в комунальну власність.

Окрім того, 13 листопада 2012 року Радехівський районний суд Львівської області своєю Постановою по адміністративній справі № 1317/1703/2012 (провадження № 2-а/1317/56/2012) визнав протиправними та скасував рішення N11 від 20 січня 2012 року XII сесії VI демократичного скликання Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області «Про визнання будинку (магазину), власністю громади с. Хмільно» та виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області №11 від 14 лютого 2012 року «Про оформлення права власності на нежитловий будинок (магазин) в селі Хмільно, (надалі «Рішення від 13 листопада2012 року»).

Як вбачається із штампу Радехівського районного суду Львівської області на тексті самої Постанови від 13.11.2012 року по справі № 1317/1703/2012 (провадження № 2-а/1317/56/2012) «Рішення набрало законної сили 04.12.2012 року».

В Рішенні від 13 листопада 2012 року суд встановив: «З пояснень свідків Кривич С.О.,Кривич В.С. в судовому засіданні та оголошених пояснень Мороз Т.Т. вбачається, що приміщення спірного магазину було збудоване на кошти громади сели, азприходом радянської влади будинок під примусом був переданий споживчій кооперації, іншого магазину споживчої кооперації на території села не було, депутати проти того, щоб магазин передати у власність Лопатинського СТ, а свідок Кривич В.С. пояснила, що магазин на балансі сільсько ради не перебував і не перебуває».

Безпідставне посилання Відповідачів на п. 5 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вона стосується розпорядження майном комунальної власності. З матеріалів же справи встановлено, що спірна будівля (магазин) статусу об'єкта права комунальної власності не набув.

Безпідставним є і посилання представника відповідачів на ст., 328, 331 ЦК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що спірне приміщення є на балансі Лопатинського споживчого товариства і є його власністю, хоча і не оформлене право власності відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно і діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою».

Отже, в Рішенні від 13 листопада 2012 року чітко встановлено, що власником спірної будівлі є Лопатинське споживче товариство.

Чи є рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, обов»язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору з господарської справи, Вищий господарський суд України роз»яснив у інформаційному листі від 12.03.2009 року №01-08/163 «Про деякі питання , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» наступне :» За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов»язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлено судом і мають значення для вирішення спору,- з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи ( частина четверта статті 35 ГПК). Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало».

Як вже зазначено вище, про те, що власником будівлі магазину є Лопатинське споживче товариство підтверджує і сам Відповідач в своїх довідках.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради депутатів трудящих Радехівського району Львівської області від 26 червня 1971 року «будинок в селі Хмільно Радехівського району побудований 1939 році, цегельний, критий залізом являється власністю Лопатинського споживчого товариства і на балансі сільської Ради не обліковується.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради від 30 травня 1994 року вбачається, що «будинок побудований в 1939 році, цегляний з дерев"яним перекриттям під черепицею являється власністю Лопатинського споживчого товариства і на балансі сільської ради не обліковується.

Отже, ще з 1971 років Відповідачі визнавали те, що будинок є власністю Лопатинського споживчого товариства.

В процесі розгляду справи не встановлено, що спірне майно належить до комунальної власності чи є приватною власність певних осіб; не встановлено, що позивач набув спірне майно неправомірно. Таких доказів суду не надала Хмільнівська сільська рада, виконавчий комітет, третя особа.

Виходячи із вищенаведеного суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на нежитловий будинок (магазин) площею забудови 128,2 м.кв., загальною площею 104,9 м.кв., об»ємом будинку - 468 м.куб. за адресою : вул.Центральна,12, село Хмільно, Радехівського району Львівської області ( відомості по об»єкту відповідають даним технічної документації , виготовленої позивачу ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації») є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Поряд з цим, відповідно до вимог ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб"єкта підприємницької діяльності ( далі - підприємства та організації). У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб"єктами підприємницької діяльності. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред"явлено позовну вимогу.

В силу ст.ст.1,10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, є сільські, селищні, міські ради - представницькі органи місцевого самоврядування. Представницькі органи місцевого самоврядування , сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначається Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Згідно з ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі комітети є виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад входить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Довідкою з ЄДРПОУ ( серія АЖ №968881) не підтверджується включення Виконавчого комітету Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області в статусі юридичної особи до ЄДР. Таким статусом , що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ (серія АЖ №968326 наділена Хмільнівська сільська рада.

Із врахуванням встановлених обставин, положень ст.ст.1,21 ГПК України, Виконавчий комітет Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області не може бути стороною у судовому процесі в господарському суді ( відповідачем у справі).

Відтак, в частині вимог до відповідача 2 провадження у справі підлягає припиненню, згідно п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. В частині вимог до відповідача 1 позов підлягає до задоволення повністю.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак, наявність підстав для відмови у позові в частині вимог до відповідача, Хмільнівської сільської ради, не була доведена суду у встановленому порядку належними доказами.

Відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати покладаються на Хмільнівську сільську раду.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.1,2,12,21,22,32,33,34,36,43,49,75,80,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати право власності Лопатинського споживчого товариства

(вул.Січових Стрільців,17, смт.Лопатин, Радехівського району Львівської області 80261, код ЄДРПОУ 01757863) на нежитловий будинок (магазин) площею забудови 128,2 м.кв., загальною площею 104,9 м.кв., об»ємом будинку - 468 м.куб. за адресою : вул.Центральна,12, село Хмільно, Радехівського району Львівської області.

Позивач - Лопатинське споживче товариство (вул.Січових Стрільців,17, смт.Лопатин, Радехівського району Львівської області 80261, код ЄДРПОУ 01757863).

Відповідач - Хмільнівська сільська рада Радехівського району Львівської області (вул.Центральна,1, с.Хмільно, Радехівський район, Львівська область, 80243, код ЄДРПОУ 04369995).

3. Припинити провадження в частині вимог до Виконавчого комітету

Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської області.

4. Стягнути з Хмільнівської сільської ради Радехівського району Львівської

області вул.Центральна,1,с.Хмільно, Радехівський район, Львівська область, 80243, код ЄДРПОУ 04369995) на користь Лопатинське споживче товариство (вул.Січових Стрільців,17, смт.Лопатин, Радехівського району Львівської області 80261, код ЄДРПОУ 0175786) 1641,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 15.05.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів, складено 21.05.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.