Постанова

від 24.05.2013 по справі 826/4807/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2013 року № 826/4807/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «Юрсала» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.12.2012 № 00007015571 та від 19.03.2013 № 0003415522.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 21.05.2013 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.10.2012 за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ фірма «Юрсала» у податковій звітності з податку на додану вартість ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено Акт № 240/15-575/24485597, яким встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України, пп.пп. 4.6.2-4.6.6 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та, як наслідок, завищення значення рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за жовтень 2012 року на суму у розмірі 799478 грн.

28.12.2012 на підставі вказаного акту перевірки від 05.10.2012 № 240/15-575/24485597 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 00007015571, яким у зв'язку з порушенням п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 799478 грн.

В подальшому, на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ фірма «Юрсала» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за січень, лютий, квітень-червень, серпень, вересень 2009 року, за результатами якої 27.02.2013 складено Акт № 54/15.6-27, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 687997 грн.

15.03.2013 ДПС у м. Києві за результатами розгляду первинної скарги ТОВ фірма «Юрсала» на податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 00007015571 прийнято рішення № 2500/10/12-4-09, яким скасовано вказане рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 111481 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 00007015571 слід вважати відкликаним, у зв'язку з чим, вказане рішення не є предметом спору через відсутність правовідносин за ним, а відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.10.2012 у справі № К/9991/49701/12.

19.03.2013 на підставі вищенаведеного рішення ДПС у м. Києві від 15.03.2013 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0003415522, яким у зв'язку з порушенням п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 111481 грн.

Водночас, як видно з матеріалів справи, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0003415522 податковим органом допущено технічну помилку, у зв'язку з чим суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111481 грн. за таким рішенням необхідно правильно читати як « 687997 грн.», що підтверджується листом відповідача від 18.04.2013 № 3830/10/15.5-53 з відповідним розрахунком розміру зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням на суму у розмірі 687997 грн. за тими самими датою та номером.

За таких обставин, предметом розгляду у даній справі є податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.03.2013 № 0003415522 на суму у розмірі 687997 грн.

При цьому, з аналізу вищевказаних Актів перевірки та рішення ДПС у м. Києві видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України та, як наслідок, завищення значення рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового період» декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму у розмірі 687997 грн. стало не використання позивачем протягом 1095 днів залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з посиланням на п. 102.5 ст. 102 ПК України та ст. 257 ЦК України.

Згідно пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування може включатися до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд зауважує, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Водночас, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За висновком суду, дані норми не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та не порушені позивачем, оскільки, по-перше, за податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ, а положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем не використано протягом 1095 днів залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 687997 грн., є безпідставними, по-друге, вказана норма регулює строки давності лише у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, при цьому в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування, по-третє, в силу вимог ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Таким чином, ПК України не містить норм, які передбачають втрату платником податків права на податковий кредит у зв'язку зі збігом строку позовної давності. Така правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 30.10.2012 у справі № К/9991/47835/12.

Також судом не приймається до уваги твердження податкового органу у вищевказаних Актів перевірки та рішення ДПС у м. Києві про те, що діяльність ТОВ фірма «Юрсала» була неприбутковою та не направлена на отримання доходу, з огляду на те, що чинним законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості. Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що статут суб'єкта господарювання обов'язково повинен містити відомості про порядок розподілу збитків. Отже, Господарський кодекс України передбачає, що від ведення господарської діяльності можна отримати не лише прибуток, але і збитки, і від цього господарська діяльність не перестає бути господарською. Одержання прибутку не є неодмінним результатом і визначальною ознакою господарської діяльності, а є її метою, яка може бути як досягнутою, так і не бути досягнутою, при цьому жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що низькорентабельна господарська діяльність, не є господарською. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.12.2009 у справі № К-22218/08 та від 15.02.2011 у справі № К-12274/09.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що ПК України не містить норм, які обмежують у часі право позивача на перенесення останнім залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність висновку відповідача про порушення ТОВ фірма «Юрсала» п. 200.4 ст. 200 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0003415522 є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Юрсала» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, літ. А, поверх 4, оф. 22, код ЄДРПОУ 24485597) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0003415522, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. У решті позовних відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко