Справа № 145/929/13-ц
У Х В А Л А
16.05.2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
Суддя Ратушняк І. О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тиврівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
ОСОБА_1 вказує, що 18 лютого 2009 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фіат», рухаючись по автодорозі Вінниця - Шпиків - Комаргород, порушивши вимоги п. 12.1 ПДР України, не вибравши безпечну швидкість та не врахувавши дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Ауді» під його керуванням.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2012 року було встановлено, що відповідач вчинив з необережності злочин, передбачений ч.І ст. 286 КК України, при цьому суд ухвалив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності звільнити на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», а справу щодо нього закрити.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про амністію в 2011», амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області від 19.01.2011 року № 225 розмір матеріального збитку завданого йому як власнику автомобіля НОМЕР_1, 1992 року випуску в результаті його пошкодження становить 58850, 40 грн.
За полісом обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6333967 ним було отримано страхове відшкодування в розмірі 25500 грн. Розмір невідшкодованого йому збитку, становить 33350,40 грн.
Крім того, своїми діями ОСОБА_2 заподіяв йому моральну шкоду, яку він оцінює в 20000 грн., та відшкодувати яку добровільно він відмовляється.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки його позов до ОСОБА_2 носить майновий характер і спрямований на відшкодування завданої шкоди, вважає, що вона може бути відшкодована як грошовими коштами, так і за рахунок майна ОСОБА_2
ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_2, номер кузова ZFА22300005652873, 2008 року випуску.
Вважає, що в разі задоволення його позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на його користь, остання може бути відшкодована за рахунок його майна, а саме зазначеного автомобіля.
Разом з тим, автомобіль, як транспортний засіб, є джерелом підвищеної небезпеки, і в процесі його експлуатації може бути пошкодженим або знищеним. Крім того, з метою ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення його позовних вимог про стягнення завданої шкоди, автомобіль може бути відчужений його власником або розібраний по вузлах та агрегатах з метою приведення його в непридатний для експлуатації стан, що значно знизить його ринкову вартість, або взагалі унеможливить використання корисних властивостей речі.
Вважає, що позов слід забезпечити шляхом накладення арешту та передачі вказаного автомобіля на зберігання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 10565», яке проводить діяльність у сфері автотранспорту, відтак має можливість та засоби по забезпеченню належного зберігання автомобіля.
Просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме - автомобіль НОМЕР_3, номер кузова ZFА22300005652873, 2008 року випуску, та передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП 10565», код ЄДРПОУ 33528928, місцезнаходження: Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Леніна, 98.
Відповідно до п.1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, крам того відповідно до п. 7 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечено передачею речі, яка є предметом спору на зберігання іншим особам.
Дослідивши подані матеріали, вважаю, що заява підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, автомобіль є майном відповідача та у разі задоволення позову шкода може бути відшкодована за рахунок майна відповідача, а саме зазначеного автомобіля, а тому вважаю за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, -
ухвалив :
Заяву задоволити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме - автомобіль НОМЕР_3, номер кузова ZFА22300005652873, 2008 року випуску, та передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП 10565», код ЄДРПОУ 33528928, місцезнаходження: Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Леніна, 98.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом п’яти днів з дня її отримання.
Суддя Ратушняк І. О.
Суд | Тиврівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2013 |
Оприлюднено | 23.01.2014 |
Номер документу | 31388888 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні