Рішення

від 21.01.2008 по справі 36/21-35/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/21-35/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/21

21.01.08

За позовом   Комунального підприємства «Оренда»

до                   Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

про                 звільнення нежитлового приміщення  

                                                                                  Суддя     Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача          Таран О.С. –по дов. № 1044 від  18.09.2007р.   

Від відповідача      не з»явились

Обставини справи:

           Комунальне підприємство «Оренда»звернулося з позовом про виселення Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»з нежилого приміщення площею 55,5 кв.м. в будинку №32 по вул. Межигірській   в м. Києві та повернення вказаного приміщення Комунальному підприємству «Оренда»по акту прийому –передачі.

         Свої позовні вимоги мотивує тим, що  між сторонами 26.09.2006 року був укладений договір №2152/06 оренди спірного приміщення термін якого встановлений  до 24.09.2007 року. Після закінчення терміну дії договору відповідач орендоване ним приміщення не звільнив, нового договору оренди не уклав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 17.12.2007р.,                не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України  справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника  позивача, суд -

Встановив:

        26.09.2006 року між  Комунальним підприємством «Оренда»(далі позивач) та   Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі відповідач) був укладений договір №2152/06  оренди нежилого приміщення площею 55,5  кв.м. в будинку №32 по вул. Межигірській в м. Києві.

       Строк дії вищевказаного договору був встановлений  з  26 вересня   2006 року по 24 вересня 2007року ( п. 6.2 договору).

       Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

            Листом  №223р від 02.10.2007 року  позивач повідомив відповідача про припинення  дії договору оренди №2152/06 від 26.09.2006р. і просив  передати  спірне приміщення його орендодавцю по акту приймання –передачі.

          Відповідно до п.6.3 договору оренди  №2152/06 від 26.09.2006 року сторони  передбачили, що укладення нового договору оренди на  вказане приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (розпорядження Подільської райдержадміністрації м. Києва).

            Відповідач доказів прийняття Подільською райдержадміністрацією м. Києва розпорядження  про продовження або укладення нового договору  на спірне приміщення суду не надав.  

            Як вбачається з матеріалів справи відповідач  після  закінчення терміну дії договору орендоване приміщення не звільнив, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, таким чином відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення.

            Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

           Зазначене кореспондується з нормами ст. 291 Господарського кодексу України, відповідно до якої договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

        Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

         Відповідач належних доказів звільнення  або  правомірності користування спірним приміщенням суду не надав.

         Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

             Державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 203 грн.

             Враховуючи наведене, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд –

ВИРІШИВ:

             Позовні вимоги задовольнити повністю.

                        Виселити Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 4 Б, код 03346331) з нежилого приміщення  площею 55,5 кв.м. в будинку №32 по вул. Межигірській в м. Києві передавши вказане приміщення Комунальному підприємству «Оренда»(м. Київ,  вул. Костянтинівська, 2/1, код 31840749) по акту приймання –передачі.  

             Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 4 Б, код 03346331) на користь Комунального підприємства «Оренда»(м. Київ,  вул. Костянтинівська, 2/1, код 31840749) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

             Після набрання рішенням законної сили видати накази.    

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.