Рішення

від 06.08.2008 по справі 12/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/97

06.08.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост безпеки Лтд»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»

Про                            стягнення  67 002 грн. 09 коп.

                                                                                      Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:          

Від позивача                  Іваненко Л.С. –предст. (дов. б/н від 03.07.2008 р.), Дворченко О.О. –предст. (дов. б/н від 03.07.2008 р.)

Від відповідача             Безсмертний А.В. –предст. (дов. № 080128/6 від 28.01.2008 р.)

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»про стягнення 49 355 грн. –боргу за надані послуги охорони, 8 149,24 грн. –збитків від інфляції, 1 207,55 грн. –3% річних, 6 290,30 грн. –збитків, заподіяних внаслідок дострокового припинення договірних зобов'язань та 2 000 грн. збитків у вигляді виникнення зобов'язання перед третьою особою щодо оплати наданих юридичних послуг.

Ухвалою від 25.04.2008р. суд порушив провадження у справі № 12/97 та призначив розгляд справи на 13.05.2008р.

Відповідач в засідання  суду не з'явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу суду про порушення провадження у справі  від 25.04.2008р. не виконав.

На виконання вимог суду позивач у судовому засіданні 13.05.2008р. надав довідку Головного управління статистики у м. Києві, з якої стало відомо, що відповідач знаходиться за адресою, яка відрізняється від адреси зазначеної у позовній заяві.

Ухвалою від 13.05.2008р. суд відклав розгляд справи на 23.05.2008р. з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

21.05.2008р. позивач, на підставі ст.22 ГПК України, подав заяву про уточнення підстав позовних вимог, у зв'язку з неможливістю надати договір на надання послуг охорони.

В засідання суду, призначене на 23.05.2008р. представник відповідача не з'явився та витребувані судом документи не подав. Через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю повноважного представника бути присутнім у судовому засіданні.   

Суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалою від 23.05.2008р. відклав розгляд справи на 02.07.2008р., зобов'язавши виконати ухвали Господарського суду міста Києва від 25.04.2008р. і від 13.05.2008р.

26.06.2008р. позивачем було подано через відділ діловодства суду на підставі ч.4 ст.22 ГПК України заяву про збільшення суми позовних вимог, де здійснено перерахунок індексу інфляції та 3% річних станом на 15.06.2008р.,  а також  збільшено розмір збитків у вигляді виникнення зобов'язання перед третьою особою щодо оплати наданих юридичних послуг на 600 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.07.2008р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитись з заявою позивача про збільшення позовних вимог.

Крім того, сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.

За згодою сторін у судовому засіданні 02.07.2008р., відповідно до ч.3 ст.77 ГПК України, була оголошена перерва на 29.07.2008р.

Ухвалою від 02.07.2008р. судом продовжено строк вирішення спору по справі №12/97 за заявою сторін.

29.07.2008р. представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про витребування у ТОВ «Форпост безпеки Лтд»оригіналу договору на надання послуг охорони № 11 від 25.10.2006р. для огляду та засвідчену копію для залучення до матеріалів справи.

Представники позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечили, посилаючись на те, що 21.05.2008р. через канцелярію суду було подано заяву про уточнення підстав позовних вимог, у зв'язку з неможливістю надати договір на надання послуг охорони, тому з обґрунтування позовних вимог виключено посилання на договір на надання послуг охорони № 11 від 25.10.2006р.

Судом клопотання відповідача про витребування доказів було відхилено, оскільки в засіданні суду з'ясовано про неможливість сторонами надати оригіналу договору на надання послуг охорони № 11 від 25.10.2006р. для огляду та засвідчену копію для залучення до матеріалів справи.

Представниками позивача було викладено суть позовних вимог з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову усно заперечив, але письмових пояснень і доказів в обґрунтування своїх заперечень не надав.

В судовому засіданні 29.07.08 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2006 року між ТОВ «Форпост безпеки Лтд»та ТОВ «АТЕМ»був укладений договір на надання послуг охорони №11, що визнається сторонами, але не доданий до матеріалів справи у зв'язку з неможливістю його надання, в зв'язку з чим позивач з обґрунтування позовних вимог виключив посилання на даний договір.

Згідно з наданими суду актами прийому-здачі робіт/послуг та поясненнями представників сторін ТОВ «Форпост безпеки Лтд»виконав роботи/послуги для ТОВ «АТЕМ»з охорони його об'єктів за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 6-г.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дана правова норма кореспондується з нормою, встановленою у статті 509 ЦК України.

Таким чином, відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 Господарського кодексу України, між сторонами виникли господарські відносини щодо надання послуг охорони. Відповідно до зобов'язань та на підставі бухгалтерських документів, відповідач зобов'язаний сплатити грошові кошти позивачу за надані останнім послуги.              

Згідно з вимогами ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк зобов'язання не встановлено, боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

22.02.2008р. позивач рекомендованою поштою надіслав відповідачу претензію з вимогою  сплатити кошти за надані послуги охорони з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та відшкодувати збитки, в зв'язку з достроковим припиненням господарського зобов'язання без належного завчасного повідомлення.

На день розгляду справи відповідач не перерахував позивачу кошти за надані послуги з охорони в розмірі 49 355 грн. Відповідачем сума основного боргу не оспорювалась.  

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії не переробної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.  

Згідно ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Оскільки матеріали справи не містять в собі заперечень відповідача або інших доказів, які спростовують позовні вимоги ТОВ «Форпост безпеки Лтд», тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідністю з ч.2 ст.625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, з відповідача підлягають стягненню витрати від інфляції в сумі 12984 грн. 81 коп. та три проценти річних за весь час прострочення платежу, що складають  1620 грн. 63 коп.

В той же час матеріали справи не містять доказів, які в вказували на строки оплати відповідачем по актах за виконані роботи, оскільки зазначені акти та акти звіряння розрахунків не містять вказівок на термін оплати заборгованості за цими актами. За викладених обставин суд доходить висновку, що відносини між Сторонами щодо оплати по цих актах, за умови ненадання ними судові договору № 11 від 25 жовтня 2006 року, регулюються  нормами ст. 530 ЦК України.

Згідно з ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.    

Як вбачається з позову та не заперечується відповідачем, позивач звернувся до відповідача з претензією, яка отримана відповідачем 05 березня 2008 р., в якій містилася вимога щодо погашення заборгованості за надані послуги.

За таких обставин строк прострочення платежів повинен обчислюватися  починаючи з 13 березня 2008 року (дата претензії плюс сім днів).

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимога позивача щодо  стягнення витрат від інфляції та трьох процентів річних за прострочення платежу підлягає задоволенню частково за період з 13 березня 2008 р. (дата виникнення зобов'язанні по сплаті) по 29 липня 2008 р. (дата останнього судового засідання у справі), тобто за період 138 днів. За викладених обставин, з урахуванням індексу інфляції за 2008 рік (березень –103,8%, квітень –103,1%, травень –101,3%, червень 100,8%), суд доходить висновку, що витрати від інфляції та три проценти річних за прострочення платежу підлягають стягненню в сумі 4578 грн. 32 коп. та 559 грн. 80 коп. відповідно.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, –у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наслідки порушень зобов'язань є правовою підставою, згідно із ст. 623 ЦК України та ст.224 ГК України,  для стягнення збитків.           

Таким чином, судом визнаються обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків у сумі 2600 грн., які позивач поніс, в зв'язку зі зверненням за правовою допомогою до Приватного підприємства Юридичного бюро «ЮРІКОН», оскільки матеріали справи містять докази реального понесення  цих збитків, а саме: договір від 24.03.2008р., платіжні доручення № 22 від 01.04.2008р. і № 76 від 18.06.2008р. про перерахування коштів на рахунок Юридичного бюро «ЮРІКОН». Але, при цьому не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення збитків у сумі 6290,30 грн., оскільки вони ґрунтуються на порушенні відповідачем вимог п.8.2. договору, який у вигляді єдиного підписаного сторонами документу у сторін відсутній.  

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача відносяться витрати по сплаті держмита в сумі 570 грн. 93 коп., згідно розміру пропорційно задоволених вимог, та 92 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ»(м. Київ, вул. Жилянська, 19; код ЄДРПОУ 21643937, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост безпеки Лтд»(м. Київ, пр-т Західний, 3-Д; код ЄДРПОУ 33239122) 49 355 (сорок дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. боргу, 4578 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 32 коп. –збитків від інфляції, 559 грн. (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. –3% річних, 2600 (дві тисячі шістсот) грн. –збитків,  570 (п'ятсот сімдесят) грн. 93 коп. держмита та 92 (дев'яносто дві) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині вимог в позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

             Суддя                                                                                                               Л.В.Прокопенко