Ухвала

від 13.05.2013 по справі 2а-16439/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. Київ К/9991/62476/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012

у справі № 2а-16439/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ-СКС"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 відмовлено у задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292333 від 29.07.2011.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 № 0000292333 в частині штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ в сумі 17 751,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ФПГ «Сквош» за жовтень 2010 року, складено акт перевірки від 20.07.2011 № 3854/23-621-37118319, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.2.3. п. 7.2., пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що полягало у безпідставному, на думку податкового органу, віднесенні до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року суми 118 340,00 грн. Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності господарських операцій з ТОВ «ФПГ «Сквош», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 №0000292333, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 147 925,00 грн., у тому числі: основний платіж - 118340,00 грн. та 29585,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що договір між позивачем та ТОВ «Азенергострой» укладений внаслідок підприємницької діяльності ОСОБА_4 Також, судом зазначено, що позивачем до валових доходів у декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2007 року не включені відсотки банків, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства на загальну суму 78970,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи свідчення ОСОБА_5 про те, що господарські операції з виконання робіт (поставки товарів) фактично не вчинялись, а також те, що позивачем не доведено належними доказами та не підтверджено реальність вказаних господарських операцій, відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», тобто, документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині основного платежу в сумі 118430,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом невірно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України із розрахунку 25 % від суми визначеного податкового зобов'язання, тоді, як спірні правовідносини мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України і були виявлені податковим органом до 6 серпня 2011 року (тобто до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України).

Отже, у разі виявлення податковим органом порушення до набрання чинності Податковим кодексом України, розмір штрафних санкцій за вчинення цього порушення визначається за нормами законодавства, чинного на момент застосування таких санкцій, але не більше ніж було передбачено на момент вчинення протиправного діяння.

Як було вірно встановлено апеляційним судом, на момент вчинення позивачем порушення, відповідальність платників податків визначалася Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до пп.17.1.3. п. 17.3. ст. 17 якого, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17751,00 грн., оскільки податковим органом неправомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції з розрахунку 25%, а не 10%.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль