Постанова

від 21.05.2013 по справі 5002-11/675-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 5002-11/675-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - Веренчанський Олексій Миколайович, довіреність №1.23-23 від 07 лютого 2011 року (Державне підприємство обслуговування повітряного руху України);

позивача - Бондаренко Владислав Михайлович, довіреність №19.20/16-767 від 20 травня 2013 року (Регіональний структурний підрозділ "Кримаерорух" державного підприємства обслуговування повітряного руху України);

відповідача - Черников Владислав Володимирович, довіреність №5 від 20 травня 2013 року (Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень");

прокурора - Бубнова Юлія Юріївна, посвідчення №015148 від 12 лютого 2013 року (Кримська транспортна прокуратура);

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 10 жовтня 2012 року у справі № 5002-11/675-2011

за позовом державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307)

в особі Регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Євпаторійське шосе, 11 км, с. Укромне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97536)

до публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" (вул. Вузлова, 18, м. Сімферополь, 95047),

за участю Кримської транспортної прокуратури (вул. Привокзальна, 6, м. Сімферополь, 95006),

про стягнення 154910,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу „Кримаерорух" державного підприємства обслуговування повітряного руху України звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 154910,61 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 193, 230 Господарського кодексу України та статті 526, 530 Цивільного кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №86 від 18 грудня 2009 року в частині своєчасного виконання та здачі підрядних робіт.

22 березня 2011 року від Кримської транспортної прокуратури надійшло клопотання про вступ Кримського транспортного прокурора у справу (том 1, арк. с. 64).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року у справі №5002-15/675-2011 (том 3, арк. с. 91-96), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2011 року (том 3, арк. с. 149-158), у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем не доведено факту порушення публічним акціонерним товариством "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" строків здачі робіт згідно договору, оскільки, підрядник вчасно закінчив роботи по договору, а дані роботи по договору підряду прийняті замовником у повному обсязі з урахуванням дефектних актів.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 липня 2012 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року у справі №5002-15/675-2011 скасовано, справу передано на новий розгляду до суду першої інстанції (том 4, арк. с. 55-59).

У своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, що судами не було з'ясовано чи були підрядником станом на 30 серпня 2011 року закінчені усі роботи передбачені календарним графіком та чи відповідали виконані підрядником роботи проектній документації, а також не дано правової оцінки підставам виконання підрядником робіт, які зазначені в актах за жовтень-грудень 2011 року, зокрема, виконувались роботи, зазначені в проектній документації, чи тільки виконувались роботи по усуненню недоліків.

При новому розгляді справи їй присвоєний номер 5002-11/675-2011.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року позов задоволено (том 5, арк. с. 73-82).

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" на користь державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" державного підприємства обслуговування повітряного руху України 154910,61 грн. штрафних санкцій, 1549,11 грн. судових витрат, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги зауваження Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 25 липня 2012 року, та проігноровані всі заперечення відповідача, що є грубим порушенням його прав.

Так, відповідач вказує на те, що роботи за Договором після 30 серпня 2010 року не виконувались, акти виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3 корегувались лише в частині їх оформлення, висновок акту будівельної готовності „об'єкт готовий до введення в експлуатацію після усунення недоліків" помилково був трактований судом як „неможливість прийняття об'єкту та введення його в експлуатацію".

Також господарським судом в основу висновку взяті документи, які, на думку відповідача, не мають правової підстави, а саме: акт будівельної готовності об'єкта №2 від 24 вересня 2010 року та дефектний акт №2, який за своєю природою не може бути навіть документом, оскільки не містить в собі ознак такого (не підписаний та не містить печатки ні однієї із сторін).

Крім того, апелянт вказує на те, що строк виконання робіт та приймання-передачі робіт не є тотожними поняттями. Умовами договору, укладеного між сторонами, визначена дата кінцевого терміну виконання робіт. Ні чинним законодавством, ні умовами договору не встановлено, що акт приймання-передачі робіт саме форми КБ-2в та КБ-3 має бути єдиним документом, який підтверджує завершення виконання робіт.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Дмитрієв В.Є.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 20 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Видашенко Т.С. замінена на суддю Борисову Ю.В.

20 листопада 2012 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, мотивоване тим, що для з'ясування питань, чи підрядником станом на 30 серпня 2010 року закінчені усі роботи, передбачені календарним графіком та чи відповідали виконані підрядником роботи проектній документації, а також чи виконувались наведені в актах за жовтень-грудень 2010 року підрядні роботи відповідно до проектної документації, чи тільки виконувались роботи по усуненню недоліків, необхідними є спеціальні знання у галузі будівництва та техніки.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2012 року вирішення питання про призначення судової інженерно-технічної експертизи та розгляд апеляційної скарги відкладені, зобов'язано позивача надати проектну документацію на виконання підрядних робіт, журнал виконання робіт та авторського нагляду.

03 грудня 2012 року до канцелярії суду від позивача надійшли витребувані документи.

04 грудня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 06 грудня 2012 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року у справі № 5002-11/675-2011 призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження по справі зупинено. Проведення експертизи доручено судовому експерту ТОВ „Судова експертна палата" Костур Світлані Вікторівні.

23 квітня 2013 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №317-24/12 та матеріали справи № 5002-11/675-2011 (том 6, арк. с. 221-240).

За розпорядженням секретаря судової палати від 23 квітня 2013 року у зв'язку з хворобою суддя Борисова Ю.В. замінена на суддю Видашенко Т.С.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2013 року провадження по справі поновлено, зобов'язано сторони надати пояснення по суті спору з урахуванням висновків експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити, а також заявив усне клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи, мотивуючи його тим, що відповідач не був присутній при проведенні експертизи, а експерт не зміг, на його думку, дати вірної відповіді на поставлені йому питання.

Представники позивача та прокурор в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, проти клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи заперечували як безпідставного, яке спрямоване лише на затягування вирішення спору.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

18 грудня 2009 року між державним підприємством обслуговування повітряного руху України в особі директора Регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" (замовник) та відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" (правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень") (підрядник) був укладений договір підряду № 86 (далі - Договір, том 1, арк. с. 11-15).

Відповідно до пункту 1.1. Договору підрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, виробів та обладнання, а замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу: Реконструкцію ремонтної майстерні за робочим проектом "Інженерне забезпечення та благоустрій території Сімферопольською Центру керування повітряним рухом".

Згідно з пунктом 1.2. Договору обсяг і вартість робіт, передбачені пунктом 1.1. цього договору визначаються на підставі договірної ціни згідно додатку №1 до договору, погодженому сторонами, який є невід'ємною частиною договору.

Між сторонами Договору укладені додаткові угоди №1 від 17 травня 2010 року (том 1, арк. с. 17-18) та №2 від 08 липня 2010 року (том 1, арк. с. 19).

Додатком №1 до Договору сторони погодили розмір договірної ціни за виконання робіт по договору в розмірі 660889,20 грн. (том 1, арк. с. 16).

Загальна вартість цього Договору складає 660889,20 грн. у тому числі: 634323,60 грн. - вартість будівельно-монтажних робіт; 26565,60 грн. - вартість закупівлі устаткування (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору договірна ціна, визначена у пункті 2.1. цього Договору визначається згідно ДБН Д.1.1-1-2000, є динамічною, але може бути вищою, ніж ціна Договору. Остаточна договірна ціна визначається за проектно-кошторисною документацією, що надається підрядником замовнику.

Пунктом 3.1. Договору сторонами погоджено, що оплата за цим Договором провадиться замовником авансовим платежем після отримання рахунку у розмірі 20% від ціни договору, що складає 132177,84 грн., протягом 15 банківських днів.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору (з урахуванням додаткових угод) підрядник виконує роботи, визначені у пункті 1.1. Договору, протягом строку, який розраховується з дати отримання передоплати до 30 серпня 2010 року, кінцевий термін виконання робіт не може бути пізніший ніж 30 серпня 2010 року. Підрядник виконує об'єми робіт відповідно до узгодженого замовником календарного графіку робіт. Усі роботи, передбачені календарним графіком, повинні бути закінчені та здані підрядником у стані, що відповідає проектній документації не пізніше 30 серпня 2010 року.

Згідно з пунктом 5.1.6. Договору підрядник зобов'язаний в 5-тиденний строк з моменту завершення виконання робіт, визначених в пункті 1.1. Договору, подати замовникові на підписання акт здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3).

Відповідно до пункту 5.1.9. Договору недоробки, обумовлені діяльністю підрядника, усуваються ним за свій рахунок і в передбачені дефектним актом терміни. Дефектний акт з переліком недоробок, допущених підрядником, підписується обома сторонами.

Замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи та підписати акт здачі-приймання виконаних робіт, за умови належного виконання таких робіт підрядником протягом двох тижнів з дати одержання названого акта від підрядника (пункт 5.2.4. Договору).

Пунктом 6.3. Договору (з урахуванням додаткових угод) погоджено, що у випадку недотримання підрядником терміну виконання робіт, зазначеного в пункті 4.1. Договору, підрядник сплачує замовнику штраф, який нараховується у формі 20% від вартості суми договору, вказаної в пункті 2.1. Договору та пеню від цієї ж суми Договору за кожний день затримки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь період затримки виконання робіт.

Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2010 року прийняті роботи на суму 87763,20 грн. (том 1, арк. с. 89-93).

Актом приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2010 року прийняті роботи на суму 350565,02 грн. (том 1, арк. с. 95-108).

Листом від 30 серпня 2010 року ПАТ "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" повідомив РСП "Кримаерорух" про закінчення виконання робіт по договору та просив направити представників для приймання виконаних робіт (том 1, арк. с. 44).

Наказом РСП "Кримаерорух" №482 від 31 серпня 2010 року створена комісія по прийманню робіт по договору № 86 від 18 грудня 2009 року (том 2, арк. с. 40).

Актом будівельної готовності об'єкта від 03 вересня 2010 року РСП "Кримаерорух" здійснені наступні висновки: об'єкт готовий для введення в експлуатацію після усунення недоліків, вказаних в дефектному акті; акти приймання виконаних робіт представити 06 вересня 2010 року; підряднику усунути недоліки до 16 вересня 2010 року (том 1, арк. с. 33-36).

Листом від 06 вересня 2010 року ПАТ "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" направив РСП "Кримаерорух" акти виконаних робіт за вересень 2010 року (том 1, арк. с. 74).

РСП "Кримаерорух" листом від 10 вересня 2010 року повернув ПАТ "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" з перевірки акт виконаних робіт із зауваженнями, вказаними у листі (том 1, арк. с. 50-51).

В акті будівельної готовності об'єкта від 24 вересня 2010 року РСП "Кримаерорух" вказано, що підрядником не дотримані строки здачі об'єкта та не усунені недоліки (дефектний акт додається, том 1, арк. с. 29-32).

Актом приймання виконаних будівельних робіт №3 за жовтень 2010 року прийняті роботи на суму 200038,00 грн. (том 1, арк. с. 110-127).

Актом приймання виконаних будівельних робіт №4 за жовтень 2010 року прийняті роботи на суму 2678,60 грн. (том 1, арк. с. 129-131).

Актом №1 від 31 грудня 2010 року визначено, що на об'єкті встановлено змонтоване обладнання на загальну суму 6298,58 грн. (том 1, арк. с. 132-133).

Неналежне виконання відповідачем, на думку позивача, умов договору підряду №86 від 18 грудня 2009 року в частині своєчасного виконання та здачі підрядних робіт стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору підряду, та які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України (Підряд), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого Договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдання другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Спеціальна норма, що регулює зобов'язання, що виникають з договору підряду, також визначає, що строки виконання робіт або окремих етапів встановлюються у договорі (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2. Договору (з урахуванням додаткових угод) підрядник виконує об'єми робіт відповідно до узгодженого замовником календарного графіку робіт. Усі роботи, передбачені календарним графіком, повинні бути закінчені та здані підрядником у стані, що відповідає проектній документації не пізніше 30 серпня 2010 року.

Отже, сторонами було встановлено у Договорі граничний термін виконання усіх будівельно-підрядних робіт до 30 серпня 2010 року.

Статтею 323 Господарського кодексу України визначено, що договори підряду на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативним документом є Постанова Кабінету Міністрів України №668 від 01 серпня 2005 року „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (надалі Постанова КМУ №668), яка є обов'язковою для виконання сторонами у капітальному будівництві незалежно від джерела фінансування та форми власності сторін договору.

Абзац 15 та 7 пункту 3 вищезазначеної Постанови КМУ №668 чітко встановлює визначення терміну „проектна документація" та „закінчені роботи", а саме:

„Проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також: кошториси об'єкта будівництва;

„Закінчені роботи - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду проектної та кошторисної документації".

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що строк виконання робіт та приймання-передачі робіт не є тотожними поняттями. Умовами договору, укладеного між сторонами, визначена дата кінцевого терміну виконання робіт. Ні чинним законодавством, ні умовами договору не встановлено, що акт приймання-передачі робіт саме форми КБ-2в та КБ-3 має бути єдиним документом, який підтверджує завершення виконання робіт.

Судова колегія відхиляє такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Постанова КМУ №668 чітко встановлює визначення дати закінчення виконання робіт та їх прийом-передачу замовником, а саме:

- строки виконання робіт (будівництва об'єкту) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення (пункт 17);

- датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником (пункт 18);

- передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи (пункт 91).

Частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України встановлює вимоги щодо процедури передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником, згідно якої приймання-передавання виконаних робіт оформляється актом, який підписується обома сторонами.

Таким чином, законодавство України чітко визначає момент (дату) яким визначається закінчення виконання підрядних робіт за Договором та процедуру їх прийняття замовником.

Крім цього, сторонами у Договорі підряду також було визначено, що приймання виконаних робіт та їх оплата повинна здійснюватись на підставі Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в та КБ-3).

Проте, відповідач, в порушення умов Договору та законодавства, фактично закінчив виконувати підрядні роботи за Договором та приступив до передавання остаточно виконаних підрядних робіт лише у жовтні 2010, про що свідчать Акти №3 та №4 форми КБ-2в та КБ-3 №3 про приймання виконаних робіт за жовтень 2010 (підписано 19 листопада 2010 року) та Акт змонтованого обладнання №1 від 31 грудня 2010 року. Вказані акти встановлюють момент, згідно якого визначається закінчення виконання підрядних робіт відповідачем за Договором підряду.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору та проектно-кошторисної документації негайно заявити про них підряднику.

Для фіксування та викладення допущених у роботі відступів від умов договору та проектно-кошторисної документації було складено вищезазначений Акт будівельної готовності № 1 та Дефектний акт (що є додатком до цього Акту), в якому на 3-х аркушах викладено перелік невиконаних робіт, не змонтованого обладнання, не проведених пусконалагоджувальних робіт та перелік не наданої виконавчої документації тощо.

Вказаний перелік невиконаних робіт було підтверджено представниками публічного акціонерного товариства „Сімферопольський завод монтажних заготовлень", про що свідчить їх підпис на вищевказаному Акті. Таким чином, Акт будівельної готовності № 1 та Дефектний акт (що є додатком до цього Акту) свідчать про невиконання зі сторони відповідача повного обсягу підрядних робіт, які повинні відповідати проектній документації, у термін, передбачений пунктами 4.1. та 4.2. Договору підряду, а саме - до 30 серпня 2010 року, а також про неможливість прийняття об'єкту та вводу його в експлуатацію у зв'язку з не завершенням підрядних робіт у повному обсязі.

Твердження відповідача про те, що господарським судом в основу висновку взяті документи, які не мають правової підстави, а саме: акт будівельної готовності об'єкта №2 від 24 вересня 2010 року та дефектний акт №2, який за своєю природою не може бути навіть документом, оскільки не містить в собі ознак такого (не підписаний та не містить печатки ні однієї із сторін), є безпідставними, оскільки дефектний акт є додатком до акту будівельної готовності об'єкта, який підписаний представниками сторін у встановленому порядку.

Також, позивачем під час повторного розгляду справи в суді першої інстанції була надана проектно-кошторисна документація до Договору, на підставі якої суд встановив перелік невиконаних підрядних робіт станом на 03 вересня 2010 року та дійшов висновку, що підрядником станом на 30 серпня 2011 року не закінчені всі роботи, передбачені календарним графіком та частина виконаних підрядником робіт не відповідає проектній документації.

Відповідач, заперечуючи проти таких висновків суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи заявив клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, мотивоване тим, що для з'ясування питань, чи підрядником станом на 30 серпня 2010 року закінчені усі роботи, передбачені календарним графіком та чи відповідали виконані підрядником роботи проектній документації, а також чи виконувались наведені в актах за жовтень-грудень 2010 року підрядні роботи відповідно до проектної документації, чи тільки виконувались роботи по усуненню недоліків, необхідними є спеціальні знання у галузі будівництва та техніки.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2012 року у справі № 5002-11/675-2011 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1)Чи були станом на 30 серпня 2010 року підрядником - публічним акціонерним товариством "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" закінчені усі роботи, передбачені календарним графіком та чи відповідали виконані підрядником роботи проектній документації за договором підряду №86 від 18 грудня 2009 року?

2) Які існували підстави для виконання підрядником - публічним акціонерним товариством "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" робіт, які зазначені в актах за жовтень-грудень 2010 року, зокрема - виконувались роботи, зазначені у проектній документації чи тільки виконувались роботи по усуненню недоліків?

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №317-24/12 станом на 30 серпня 2010 року підрядником - публічним акціонерним товариством "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" не були закінчені усі роботи, передбачені календарним графіком та виконані підрядником роботи не відповідали проектній документації за договором підряду №86 від 18 грудня 2009 року.

Друге питання експертом не вирішувалося, так як не входить до переліку питань, що вирішуються експертом будівельником.

Неналежні, на думку відповідача, висновки експертизи, стали підставою для подання ним клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що клопотання представника відповідача про призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Призначення експертизи повинно бути обумовлено необхідністю роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних пізнань (частина перша статті 41 Господарського процесуального кодексу України), відповідно до частини третьої статті 42 того ж Кодексу призначення експертизи на вимогу учасників процесу є правом суду, а не його обов'язком.

Положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України до засобів встановлення фактичних даних у справі віднесені письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частинами першою та другою статті 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з частиною п'ятою статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Експертиза була призначена за клопотанням відповідача, предметом її дослідження було виконання договору підряду, укладеного між сторонами у справі, тобто правовідносини сторін відповідно до законодавства повинні бути оформлені документально. Для проведення експертизи судом були витребувані всі необхідні документи (проектна, проектно-кошторисна та виконавча документація, в тому числі виконавчі схеми, журнали авторського нагляду та інші), а тому присутність представника відповідача при проведенні огляду об'єкту експертом не мала потреби, оскільки експертиза фактично носила документальний характер. По результатам розгляду справи колегія вважає, що висновків експертизи від 19.04.2013 в проведеному обсязі було достатньо для вирішення спору по суті.

На думку судової колегії, питань, що потребували б додаткових роз'яснень експертним шляхом під час розгляду справи апеляційним судом, у справі не має.

На підставі викладеного, судова колегія відмовила в задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи.

Враховуючи наведене, а також підтвердження висновків суду, викладених в рішенні від 10.10.2012 р. проведеною за призначенням апеляційної інстанції судовою будівельно-технічною експертизою, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 154910,61 грн.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Крім того, судова колегія зазначає, що 23 квітня 2013 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи №317-24/12 надійшло клопотання експерта про відшкодування судових витрат в розмірі 16060,60 грн., пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

Оскільки експертиза сторонами оплачена не була, колегія суддів вважає, що відшкодування її вартості слід покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року у справі № 5002-11/675-2011 залишити без змін.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод монтажних заготовлень" (вул. Вузлова, 18, м. Сімферополь, 95047; код ЄДРПОУ 01412644, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Судова експертна палата" (вул. Леніна, 12, офіс 6, м. Сімферополь, 95001, код ЄДРПОУ 37860012; п/р 26006060922412 в ПАТ КБ „Приватбанк" у м. Сімферополі, МФО 384436) витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, в розмірі 16060,60 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України

(Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307)

2. Регіональний структурний підрозділ "Кримаерорух" державного підприємства обслуговування повітряного руху України

(Євпаторійське шосе, 11 км, с. Укромне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97536)

3. Кримська транспортна прокуратура

(вул. Привокзальна, 6, м. Сімферополь, 95006)

4. Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський завод монтажних заготовлень"

(вул. Вузлова, 18, м. Сімферополь, 95047)