Рішення

від 15.12.2008 по справі 51/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/282

15.12.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мяу-Гау»

до  Приватного підприємства «Сталдом Профіль Україна»

простягнення 48262,72 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача       не з'явились

від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 48262,72 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням договором підряду № 1 від 30.01.08р. Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивач відповідно до умов зазначеного договору перерахував відповідачу 54233,72 грн., а останній неналежно виконав свої зобов'язання і виконав роботи лише на 5971,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.10.08р. за участю представників сторін, яких зобов`язано надати суду певні документи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.10.08 р. та від 24.11.08р. розгляд справи відкладався.

15.12.08р. позивач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи через   хворобу свого представника.

Приймаючи строк розгляду спору, встановлений ст. 69 ГПК України, враховуючи, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін, суд відмовив у задоволенні поданої заяви.

Представник відповідача на виклик суду у жодне засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час проведення даного судового засідання, суд вважає, що його неявка не є перешкодою для розгляду справи і вважає за можливе розглянути її відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.12.08р. судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

30.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мяу-Гау»та Приватним підприємством «Сталдом Профіль Україна»було укладено договір № 1, згідно якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався на власний ризик виконати монтаж гіпсокартонного перестінку по вул. Празькій № 3, супермаркет Ням-Ням, у відповідності до умов даного договору, а позивач – прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно п. 6.1. договору загальна вартість робіт складає 11301,13 грн.

Спір по справі виник внаслідок того, що позивач, виконуючи покладені на нього зобов'язання, перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 54 233,72 грн., в той час, як сума виконаних відповідачем робіт склала лише 5971,00 грн. Позивач вважає, що вказаними діями відповідач спричинив йому збитки у розмірі 48 262 грн. 72 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  не підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.   

З огляду на зміст укладеного договору № 1 від 30.01.2008 року він є договором підряду, який відповідає вимогам статті 837 ЦК України.

Факт виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором підтверджується підписаним у двосторонньому порядку та завіреним відповідними печатками актом здачі –приймання  виконаних робіт на суму 5971 грн. 00 коп., належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи. Зазначений факт також не спростовується позивачем.

Судом не приймаються в якості доказів перерахування відповідачу 54 233 грн. 72 коп. грошових коштів за договором № 1 від 30.01.2008 року, надані  позивачем копії платіжних доручень № 172 від 27.02.2008 року на суму 11 559 грн. 72 коп., № 352 від 13.02.2008 року на суму 9 000 грн. 00 коп., № 448 від 24.03.2008 року на суму 9000 грн. 00 коп., № 426 від 28.03.20008 року на суму 4000 грн. 00 коп., № 471 від 03.04.08 на суму 5000 грн. 00коп., № 528 від 08.04.08р. на суму 4000 грн. 00 коп.. № 537 від 09.04.08р. на суму 3000 грн. 00 коп. та копії  видаткових ордерів № 72 від 21.01.08р. на суму 1400 грн. 00 коп., № 71 від 21.02.08р. на суму 1262 грн. 00 коп., № 75 від 22.02.08р. на суму 250 грн. 00 коп., № 74 від 22.02.08р. на суму 1262 грн. 00 коп., № 78 від 26.02.08р. на суму 350 грн. 00 коп., № 89 від 06.03.08р. на суму 350 грн. 00 коп., № 107 від 19.03.08р. на суму 1750 грн. 00 коп., № 44 від 08.03.08р. на суму 1500 грн. 00 коп., №  109 від 20.03.08р. на суму 200 грн. 00 коп., № 110 від 20.03.08р. на суму 350 грн. 00 коп., оскільки  з графи  “призначення платежу” вказаних платіжних документів вбачається існування інших договірних відносин між сторонами, а саме - договору № 2 від 26.02.2008 року.

Також суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження перегляду договірної вартості, передбаченої договором № 1 або укладання будь-якої додаткової угоди чи складання кошторису, що унеможливлює встановити навіть обставини та підстави для перерахування позивачем відповідачу суми значно більшої ніж передбачена договором.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч зазначених норм права, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження оплати відповідачу грошових коштів згідно договору №1. Подані позивачем усі платіжні доручення та видаткові касові ордери свідчать про сплату ним грошових коштів на виконання договору № 2 від 26.02.08р., тобто іншого договору.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За своєю правовою природою збитки є об'єктивним зменшенням майнових благ кредитора, які проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання наступає незалежно від волевиявлення кредитора, як наслідок невиконання боржником зобов'язання.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у певних  витратах.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідний обов'язок позивача доказувати розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, випливає  з огляду на положення ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення ним витрат при виконанні покладених на нього зобов'язань за договором № 1 від 30.01.2008 року, а також беручи до уваги й те, що позивачем не доведено, що понесені ним витрати в розмірі 48 262 грн. 72 коп. є об'єктивним зменшенням його майнових благ, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

      Суддя                                                                                               Пригунова А.Б.

          Дата підписання рішення  23.01.09р.