Постанова

від 20.05.2013 по справі 812/2054/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2013 року Справа № 812/2054/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Семціві О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Універсальні бізнес структури» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби про визнання незаконним висновку, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2013 року позивач - Приватне підприємство "Універсальні бізнес структури" (надалі - позивач, ПП "УБС") звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м. Лисичанську Луганської області (надалі - відповідач, ДПІ в м. Лисичанську) про визнання незаконним висновку, скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2012 № 0000452200, 0000462200.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

В період з 18.12.2012 по 21.12.2012 на підставі наказів №971 від 17.12.2012 та №986 від 20.12.2012 ДПІ в м. Лисичанську була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "УБС" під час розгляду первинної скарги по акту від 26.09.2012 №64/22-35689366 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Легал-Світ" за червень 2011 року, за результатами якої 24.12.2012 складено акт №89/22-35689366.

15.10.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000452200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1585,00 грн., та № 0000462200 на суму 7548,00 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак, рішенням ДПС України податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач не згоден з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на таке.

Перевірку відповідачем було проведено без своєчасного повідомлення про початок перевірки, фактично ПП "УБС" було проінформовано про дату початку та місце проведення такої перевірки на четвертий день після закінчення перевірки.

Також позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних породжують відсутність самого факту поставки дизельного пального, оскільки договором купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеного між ПП "УБС" та ТОВ "Легал-Світ" визначено, що доставка товару здійснюється транспортом продавця, тому ПП "УБС" не мало жодного відношення до поставки товару та не здійснювало витрат на транспортування, тому відсутність товарно-транспортних накладних у ПП "УБС" не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість.

На момент укладення договорів та постачання товару ТОВ "Легал-Світ" було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковій інспекції в якості платника податку на додану вартість, а всі правочини, укладені між ПП "УБС" та ТОВ "Легал-Світ" та іншими контрагентами є чинними. Також ПП "УБС" надавало ДПІ документи, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ТОВ "Легал-Світ" нафтопродуктів.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2011 у справі №5023/8600/11 встановлений факт існування правовідносин у період часу з 06.06.2011 по 31.08.2011 між ПП "УБС" та ТОВ "Легал-Світ", про відсутність яких відповідач безспірно зазначає у своєму акті.

Тому позивач просить суд визнати незаконним висновок відповідача в акті перевірки №89/22-35689366 від 24.12.2012, скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2012 № 0000452200, 0000462200.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, а також додатково пояснив, що факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товару у ТОВ "Легал Світ" та використання його у власній господарській діяльності підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами (податковими, видатковими накладними).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне.

Відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України між даними податкового кредиту ПП "УБС" та додаткових зобов'язань ТОВ "Легал-Світ" встановлені розбіжності по податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 23 548,33 грн.

26.09.2012 податковою інспекцією був складений акт №64/23-35389366 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "УБС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Легал-Світ" за червень 2011 року.

В акті перевірки вказано, що між ПП «Універсальні бізнес структури» (покупець) та ТОВ «Легал Світ» (продавець) був укладений договір постачання нафтопродуктів від 01 липня 2011 року №01/07. Умовами договору передбачена доставка товару транспортом продавця. З метою підтвердження виконання умов договору ПП «Універсальні бізнес структури» до перевірки були, зокрема, надані видаткові ті податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Легал Світ» на загальну суму 141290,03 грн. (у тому числі ПДВ - 23548,34 грн.) відповідно до яких здійснювалась поставка дизельного пального. Дизельне пальне отримане від ТОВ «Легал Світ» з подальшому частково було реалізовано СТОВ «Новогригорівське» відповідно до видаткової накладної від 30 червня 2011 року №РН-0000050, податкової накладної від 30 червня 2011 року №227 у кількості 10200 літрів по ціні 7,07 грн. на загальну суму 86496,00 грн. (у тому числі ПДВ 14416 грн.). У податковому обліку ПП «Універсальні бізнес структури» у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року було відображено: по операціях з СГ ТОВ «Новогригорівське» податкові зобов'язання у розмірі 14416 грн.; по операціях з ТОВ Світ» податковий кредит у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 23548 грн.

Як до перевірки, так і до розгляду первинної скарги підприємства не були надані документи, які б свідчили про час, місце та засіб здійснення доставки дизельного пального ТОВ «Легал Світ» на адресу ПП «Універсальні бізнес структури» ( товарно-транспортних накладних або інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась доставка).

Враховуючи наведене, не може визнаватися право ПП «Універсальні бізнес структури» на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом та на формування податкових зобов'язань від реалізації умовно отриманого від ТОВ «Легал Світ» дизельного пального, у зв'язку з чим не можна вважати необґрунтованими висновки акту перевірки щодо завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 7548 грн. та заниження суми податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 1584 грн.

Висновки, викладені в акті перевірки, та податкове повідомлення-рішення обґрунтовані та відповідають дійсності. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Судом установлено, що приватне підприємство "Універсальні бізнес структури" (ідентифікаційний код 35689366) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 04.03.2008 за № 1 381 102 0000 001202 та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.63-64).

26.09.2012 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "УБС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Легал-Світ" за червень 2011 року, за результатами якої був складений акт №64/23-35389366 (а.с.11-17).

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Легал Світ" за червень 2011 року у сумі 16000 грн. та завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту на суму 7548 грн.

З 18.12.2012 по 21.12.2012 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області проведено документальна позапланова виїзна перевірка ПП "УБС" під час розгляду первинної скарги по акту від 26.09.2012 №64/22-35689366 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Легал-Світ" за червень 2011 року, за результатами якої 24.12.2012 складено акт №89/22-35689366 (а.с.39-46).

Перевіркою ПП "Універсальні бізнес структури" встановлено порушення:

- п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Легал Світ» за червень 2011 у сумі 16000 грн., та завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту на 7548 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 14416 грн. по взаємовідносинам СГ ТОВ «Новогригорівське»;

- відповідно до ч. 1 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 207, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені між ПП "Універсальні бізнес структури" та ТОВ "Легал Світ", ПП "Універсальні бізнес структури" та СГ ТОВ «Новогригорівське» порушують публічний порядок,суперечать інтересам держави та суспільства. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

До цього висновку податковий орган дійшов з огляду на не надання ПП "УБС" товарно-транспортних накладнх, які б підтверджували факт постачання палива від ТОВ "Легал Світ", та наявності акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова господарської діяльності ТОВ "Легал Світ.

15.10.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000452200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1585,00 грн., та № 0000462200 на суму 7548,00 грн. (а.с.29, 30).

Позивачем до ДПІ в м. Лисичанську 03.10.2012 були надані заперечення до акту перевірки від 26.09.2012 (а.с.18-21), які рішенням від 15.10.2012 були залишені без задоволення (а.с.23--27).

02.11.2012 позивачем була направлена скарга до ДПА України в Луганській області на оскаржувані податкові повідомлення - рішення (а.с.33), яка рішенням від 28.12.2012 залишена без задоволення (а.с.47-49).

12.01.2013 позивачем на оскаржувані податкові повідомлення - рішення подана скарга до ДПА України (а.с.50-53), яка рішенням від 04.02.2013 також була залишена без задоволення (а.с.54-56).

Судом встановлено наявність господарських взаємовідносин між ПП "Універсальні бізнес структури" та ТОВ "Легал Світ", що підтверджується договором поставки № 01/07 від 01.07.2011 року (а.с.152), за умовами якого ТОВ "Легал Світ" (Продавець) продає, а ПП "Універсальні бізнес структури" (Покупець) покупає нафтопродукти в асортименті. Відповідно до п.3 зазначеного договору доставка товару провадиться транспортом Продавця.

Оскільки, відповідно до умов договору, доставка товару здійснювалась транспортом контрагента та позивач не здійснював витрати на транспортування товару, товаро - транспортні накладні виписувати не було потреби та відсутність товаро - транспортних накладних у ПП "Універсальні бізнес структури" не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що 24.12.2012 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "УБС" під час розгляду первинної скарги по акту від 26.09.2012 №64/22-35689366 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Легал-Світ" за червень 2011 року, висновком якого встановлено, що правочини, укладені між ПП "Універсальні бізнес структури" та ТОВ "Легал Світ" мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

В основу цього висновку було покладено матеріали зустрічної перевірки контрагента позивача ТОВ "Легал-Світ", в ході відпрацювання якого встановлено, що ТОВ "Легал-Світ" не має власних орендованих основних фондів, власних чи орендованих приміщень, цистерн для зберігання ПММ, транспортних засобів для переміщення ПММ у великих обсягах та наявність штату працівників, що свідчить про неможливість здійснення діяльності по оптовій торгівлі ПММ, про що зазначено в акті перевірки від 26.09.2012 (а.с.13 зворотній бік).

Проте у п.2.14 акту перевірки від 26.09.2012 зазначено, що в ході проведення даної перевірки зустрічні звірки не проводилися. Натомість в акті від 26.09.2012 відповідач посилається на матеріали щодо підтвердження взаємовідносин ТОВ "Легал-Світ" з ТОВ «Синергія-А», яке в свою чергу не здійснювало господарських операцій з ПП "Універсальні бізнес структури".

Посилання відповідача на те, що договір поставки нафтопродуктів укладений 01.07.2011, а здійснення операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Легал-Світ" відбувалося у червні 2011 року, є незмістовним, оскільки таке порушення податковим органом не було зазначено в актах перевірки, які є доказовими базами, на підстав яких приймається відповідне податкове повідомлення-рішення, та господарська операція з придбання дизельного палива у кількості 10 200 л. була фактично проведена 06.06.2011, що підтверджується податковою накладною №44 від 06.06.2011 та видатковою накладною №лс-6/2 від 06.06.2011 (а.с.149,150) та встановлено рішенням Господарсткого суду Харківської області від 07 грудня 2011 року по справі №5023/8600/11 (а.с.136-138).

Надані позивачем документи спростовують висновки відповідача про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в наслідок чого ПП "УБС" у червні 2011 року зависило податковий кредит по ПДВ у сумі 16000 грн. та зависило залишок від'ємного значення ПДВ на суму 7548 грн.

Крім того, під час судового засіданні відповідачем не було доведено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, яка визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Тобто, податковим органом не доведено, що позивач неправомірно сформував податковий кредит у червні 2011 року.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України, яка встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. З аналізу зазначеної норми вбачається, що умовою для віднесення сум податку до податкового кредути є належним чином оформленні податкові накладні або митні декларації. Відповідачем під час проведення перевірок не було зафікосвано в актах перевірок, що податкові накладні, виписані ПП "УБС", складені в порушення вимог ст.201 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином в судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки ДПІ в м. Лисичанську Луганської області ДПС про порушення позивачем ПП "УБС" норм ПК України, зазначених у акті перевірки від 24.12.2012 №89/22-35689366, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000452200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1585,00 грн., та № 0000462200 про зменшення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7548,00 грн., підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним висновку акту перевірки №89/22-35689366 від 24.12.2012 про порушення позивачем норм Податкового кодексу України суд виходить з наступного.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та, в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки акт перевірки №89/22-35689366 від 24.12.2012 та висновки в ньому не породжують для позивача певних правових наслідків, так само, як і висновки цього акту не є обов`язковими для позивача, права та обов`язки для позивача створює тільки податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків акту та також оскаржено позивачем, суд вважає вимогу позивача про незаконним висновку акту перевірки безпідставною.

Тому у задоволенні вимоги про визнання незаконним висновку акту перевірки №89/22-35689366 від 24.12.2012 слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. А відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Універсальні бізнес структури» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби про визнання незаконним висновку, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Державної податкової служби від 15 жовтня 2012 року № 0000452200, яким збільшено Приватному підприємству «Універсальні бізнес структури» податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 1584,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн., та від 15 жовтня 2012 року № 0000462200, про завищення Приватним підприємством «Універсальні бізнес структури» від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 7548,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Універсальні бізнес структури» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 57,35 грн. (п'ятдесят сім грн. 35 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 24 травня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова