Рішення

від 30.12.2008 по справі 50/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/408

30.12.08

За позовом     приватного підприємства "С.М.ІК"

до                     товариства з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт"

про                  стягнення 20 226,64 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Козацький О.М.(дов.б/н від 20.11.2008)

                                    Іщенко С.М. (дов. б/н від 20.11.2008)  

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості через неналежне виконання умов договору №2-08 від 12.02.2008 у розмірі 20 226,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2008 порушено провадження у справі №50/408 та призначено до розгляду на 21.11.2008.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представник позивача дав пояснення по суті спору, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 30.12.2008.

30.12.2008 представник відповідача  вдруге не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомлений, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.11.2008 не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті і розміру  у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача, на виконання вимог ухвали  суду надав документи для залучення  до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2008 між приватним підприємством "С.М.ІК" (позивач, замовник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт" (відповідач, виконавець за договором) укладено договір № 2-08 (далі договір).

Відповідно до п. 2. договору виконавець зобов'язався виготовити коробки замовнику, а замовник зобов'язався своєчасно оплатити виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору вартість робіт, що виконуються, зазначається в Специфікаціях, які додаються до даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що замовник перераховує грошові кошти у розмірі 50% від вартості послуг на поточний рахунок виконавця на умовах попередньої оплати, після підписання даного договору та відповідно до специфікації.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 17 520,00 грн., як передоплату по договору, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 21.02.2008 на суму 6 000,00 грн. та платіжним дорученням № 1 від 18.02.2008 на суму 11 520,00 грн.

Договором не було передбачено строк його виконання.

Додатковою угодою № 1 до договору № 2-08 від 12.02.2008(далі додаткова угода) було викладено ст. 6 п. 6.1. договору в новій редакції, а саме відповідно до п. 1.2. додаткової угоди строком надання(передачі) послуг виконавцем замовнику є 16.05.2008, переніс строків надання(передачі) послуг виконавцем забороняється.

Відповідно до п. 1.6. додаткової угоди дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 2-08 від 12.02.2008.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором і станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача становить 17 520,00 грн.

У зв'язку з невиконанням умов договору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 12.06.2008 № 5 з вимогою сплатити заборгованість за договором у сумі 17 520,00 грн. та пеню в розмірі 315,36 грн. Проте, відповіді на претензію отримано не було, а борг не сплачено.

Таким чином, на момент розгляду справи основна заборгованість відповідача становить 17 520,00 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статтях 638 та 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки договір укладений сторонами має ознаки договору підряду, то до нього повинні застосовуватись норми, що регулюють даний вид договорів.

Відповідно до п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням   вимог  ЦК України,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Відповідачем доказів виконання своїх зобов'язань за договором суду не надано.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі

17 502,00  грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до п. 8.3. договору за порушення термінів виготовлення продукції виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не виготовленої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обгрунтованими та вчиненими з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов'язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обгрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі:

пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення  - 1900,80 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 560,64 грн. інфляційних витрат та 245,20 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Акварель-прінт" (адреса: вул. Світлицього, буд. 24-А, м. Київ, 04215; р/р № 26008053105637 в КРУ КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 321842, код ЄДРПОУ 31514646) на користь приватного підприємства "С.М.ІК" (адреса: вул. С.Стальського, 26, оф. 21, м. Київ, 02139, код ЄДРПОУ 35646558, р/р 2600889549 в Київській РД «Райфайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) 17 520(сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. суми основної заборгованості, 1900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 80 коп. пені, 245(двісті сорок п'ять) грн. 20 коп. 3% річних, 560(п'ятсот шістдесят) грн. 64 коп. інфляційних втрат, а також 202 (двісті дві) грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяГоловатюк Л.Д.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення – 15.01.2009