Рішення

від 16.01.2009 по справі 50/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/413

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/413

16.01.09

За позовом     товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма

                        «Спецгідромеханізація»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтрансгруп»

про                  стягнення 30 146,64 грн.          

Суддя  Головатюк Л.Д.

Представники:

        від позивача      Калніболоцька О.О. (дов. від 10.04.2008)

        від відповідача  не з'явились

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Спецгідромеханізація»до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтрансгруп»про стягнення 30 146,64 грн. за неналежне виконання договору про надання послуг механізмами від 22.01.2008 № 22/01/08.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2008 порушено провадження у справі № 50/413 та призначено її до розгляду на 26.11.2008.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.2008 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 29.12.2008.

Представники сторін в судове засідання 29.12.2008 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином. Розгляд справи було відкладено на 16.01.2009.

16.01.2009 в судовому засіданні позивач надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Спецгідромеханізація»(далі - позивач, підрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудтрансгруп» (далі-відповідач, замовник за договором)  було укладено договір про надання послуг механізмами № 22/01/08 (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України та укладеного договору.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник надає послуги по роботі механізмів на об'єкті замовника, а замовник повинен прийняти та оплатити надані підрядником послуги.

В положеннях пункту 4.1. договору зазначено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється щомісячно в останній день місяця актом здачі-прийняття робіт, в якому фіксується об'єм виконаних основних  та додаткових робіт (за їх наявності), строки та вартість виконаних робіт.

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях розділу 2 договору, відповідно до якого замовник зобов'язався своєчасно, на протязі 4 (чотирьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, здійснити оплату за фактично відпрацьований час роботи транспорту та механізмів.

Згідно умов, викладених в додатках № 1 та № 2 до договору, сторони визначили вартість роботи екскаватора Caterpillar-317 за вісім годин у розмірі 2 500 грн., екскаватора Caterpillar-317 -  3 500 грн. та доставки техніки на об'єкт – 2 500 грн.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Спецгідромеханізація»виконало свої зобов'язання за договором повністю та у строк, шляхом надання послуг механізмами, що підтверджується актом прийняття виконаних робіт від 01.02.2008 на суму 63 000,00 грн., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково в розмірі 42 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками Філії «Харківського відділення Промінвестбанку в м. Київ»від 23.01.2008 на  суму 5 000,00 грн., 05.02.2008 на суму 10 000,00 грн. та від 15.04.2008 на суму 27 000,00 грн. Тобто на момент подачі позову сума основної заборгованості складала 21 000,00грн.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 21 000,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 21 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,  позивач просить суд стягнути з відповідача  на свою користь пеню в сумі 3 028,53грн. за період  прострочення.

Відповідно до п.4.1. договору про надання послуг механізмами від 22.01.2008              № 22/01/08 у разі порушення строку оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки. Але відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п.5.1.) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача в сумі 3 028,53 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі             428,11 грн. та індекс інфляції в розмірі 5 690,00грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 428,11грн. та індексу інфляції  в сумі 5 690,00грн.підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 22.01.2008 № 22/01/08 у розмірі 30 146,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись  Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтрансгруп»(04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41; код ЄДРПОУ 35253463) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Спецгідромеханізація»(02140, вул.. Гмирі, 17, м. Київ; код ЄДРПОУ 34342709) основний борг в сумі 21 000 (двадцять одну тисячу)грн. 00 коп., пеню у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн. 53коп.; 3 % річних в сумі 428( чотириста двадцять вісім)грн. 11коп.; 5 690(п'ять тисяч шістсот девяносто)грн. 00 коп.- інфляційної складової боргу., витрати по сплаті державного мита в сумі 301 (триста одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

          3. Видати наказ.

          4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 21.01.2009