Рішення

від 06.02.2009 по справі 41/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/410

06.02.09

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СТОР ЛТД»

простягнення 55 351,34 гривень

Суддя Спичак О.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача:       Теплюк В.В. –дов. № 501 від 01.12.2008 року;          

від відповідача:   Заіка В.П. –дов. № 012 від 20.01.2009 року                              

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОР ЛТД»про стягнення 55 351,34 гривень збитків.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки, монтажу та вводу товару в експлуатацію № 55/07 від 12 жовтня 2007 року на поставку, монтаж та налагодження нового, не б/в в експлуатації холодильного обладнання та матеріалів на об'єкті відповідача, однак відповідач свої зобов'язання щодо гарантійного обслуговування холодильного обладнання не виконав, чим завдав позивачу збитки на суму 55 351,34 гривень. На цій підставі позивач звернувся до суду про стягнення 55 351,34 гривень.

Ухвалою від 28.11.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.12.2008 року.

В судовому засіданні 15.12.2008 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та на виконання ухвали про порушення провадження у справі надав витребуванні судом документи.

Представник відповідача в судове засідання 15.12.2008 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.12.2008 року розгляд справи відкладено на 23.01.2009 року.

В судовому засіданні 23.01.2009 року позивач надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 23.01.2009 року проти позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Крім того, в судовому засіданні 23.01.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі, яке судом задоволено.

23.01.2009 року Господарським судом м. Києва оголошено перерву до 06.02.2009 року.

06.02.2009 року представник позивача надав суду письмові пояснення та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 06.02.2009 року проти позовних вимог заперечував.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.02.2009 року за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

          12 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Договір поставки, монтажу та вводу товару в експлуатацію № 55/07 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (відповідач) приймає на себе зобов'язання по поставці, монтажу та настройці нового, не б/в в експлуатації холодильного обладнання та матеріалів на об'єкті покупця (позивач) за адресою: м. Миколаїв, вул. Артема, 41, а покупець зобов'язаний прийняти обладнання, роботу та її результати та сплатити за них відповідну грошову суму.

          Відповідно до додатку №1 від 12.10.2007 року до Договору, відповідач зобов'язався поставити та виконати монтаж холодильного обладнання на загальну суму 1 396 937, 00 гривень (в тому числі 232 822,83 грн. ПДВ).

11 грудня 2007 року представники Позивача та Відповідача підписали Акт введення холодильного обладнання в експлуатацію (відповідно до положень п. 5.2. Договору) та 18 березня 2008 року представниками сторін був підписаний Акт № ОУ -0000029 здачі –прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 225 046,00 гривень.

Згідно з умовами п. 6.1. Договору Постачальник надав гарантію на обладнання та виконані ним монтажні роботи на строк 12 місяців з моменту підписання акту вводу обладнання в експлуатацію. На протязі гарантійного строку Постачальник зобов'язаний в строк не більше 3 днів з моменту отримання повідомлення від Покупця виправити виявлені недоліки та несправності за свій рахунок.

Пунктом 6.2. Договору сторони обумовили, що Покупець, після підписання акту вводу обладнання в експлуатацію, зобов'язаний проводити технічне обслуговування згідно з Переліком робіт по технічному обслуговуванню, який викладений в Додатку № 3, що є невід'ємною частиною Договору.

Покупець, не більше ніж семиденний строк після підписання Акту вводу обладнання в експлуатацію, зобов'язаний направити Постачальнику завірені копії Договору на технічне обслуговування холодильного  обладнання, укладеного з і спеціалізованою організацією, або завірені копії кваліфікаційного посвідчення машиніста холодильних установок та наказу про його призначення до штату Покупця на постійну роботу.

Факт технічного обслуговування обладнання повинен бути підтверджений відповідними документами (журналом, сервісною книжкою, актами виконаних робіт та ін.).

В разі порушення порядку та строків виконання робіт, які викладені в Додатку № 3, а також недодержання вимог, встановлених даним пунктом Договору, гарантійні зобов'язання анулюються.  

Як стверджує позивач, в процесі експлуатації обладнання почали виникати поломки та аварійні ситуації, у зв'язку з чим він направляв відповідачу повідомлення.

Так як відповідач на повідомлення не реагував, позивач звертався для усунення недоліків до іншої організації.

Сплачену суму коштів на усунення недоліків, позивач визначає як збитки, а її розмір обґрунтовує  рахунками-фактурами, актами виконаних робіт та платіжними дорученнями (копії в справі).

На доказ виконання умов п. 6.2 Договору, щодо укладення та направлення в семиденний строк після підписання Акту вводу обладнання в експлуатацію, завіреної копії Договору на технічне обслуговування холодильного  обладнання, укладеного з і спеціалізованою організацією, Позивач надав лист № 14/12-01 від 14.12.2007 року та копію Договору № 20/04-01 ТО на технічне обслуговування холодильного обладнання від 13 грудня 2007 року.

На підтвердження  направлення даного листа з копією Договору  на технічне обслуговування, Позивач надав опис вкладення у рекомендований лист направлений на ім'я ТОВ «СТОР ЛТД», з відміткою відділення поштового зв'язку (Київ - 62 дата 14.12.07 р. ).

Відповідно до п. 36 “Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002, належним доказом поштового відправлення є  касовий чек, який видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Позивач фіскального чеку на підтвердження направлення листа № 14/12-01 від 14.12.2007 року не надав, так само не надав їх на підтвердження направлення повідомлень про поломки, що засвідчується письмовим поясненням представника позивача від 06.02.2009 року.

Таким чином, позивач в порушення ст. 33 ГПК України не довів суду факт належного виконання зі свого боку п. 6.2 Договору, а тому в силу умов цього ж пункту Договору гарантійні зобов'язання відповідача припинились.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З припиненням гарантійних зобов'язань, позивач позбавлений права посилатись на недоліки проданого товару і відповідно на стягнення з відповідача збитків пов'язаних з їх усуненням, а тому зважаючи на встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 55 351,34 гривень задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, –

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

27.02.2009 р.