Рішення

від 26.01.2009 по справі 53/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/10

26.01.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошина - центр»

до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про стягнення 53 640,00 грн.                                                            Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Яценко О.В. - представник по довіреності № 09/01/02 від 09.01.2009р.

Від відповідача: Гергель П.М. –представник по довіреності № 2942 від 26.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»заборгованості за поставлений товар (автомобільні шини) згідно Договору поставки № 06/08/10/01 від 10.06.2008р. в розмірі 53 640,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2008р. порушено провадження у справі № 53/10, розгляд справи призначено на 12.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2009р. у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 26.01.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та пояснив виникнення заборгованості скрутним фінансовим становищем підприємства.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.01.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.06.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 06/06/10/01 про поставку (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 2), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1. Договору про поставку товару № 06/06/10/01 від 10.06.2008р.).

Оплата за поставлений товар по даному Договору проводиться Покупцем в сумі вартості кожної поставленої партії Товару, у відповідності з розрахунком-фактурою на дану партію, обумовлену в п. 5.2 Договору, протягом 10 банківських днів після дати надходження вантажу на адресу ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»у місті Києві.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 53 640,00 грн., що  підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: видаткової накладної № РН-0000010 від 20.06.2008р., довіреності на отримання матеріальних цінностей серія ЯОШ № 794559 від 19.06.2008р., рахунку-фактури № СФ-000012 від 18.06.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію від 03.09.2008р. № 03-09/05 про оплату товару в сумі 53 640,00 грн. В підтвердження направлення вказаної вимоги відповідачу позивач долучив до позовної заяви належним чином завірену копію повідомлення про вручення від 03.09.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим

На день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача становить 53 640,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 03/12/08 від 03.12.2008р. за підписом директора позивача. Також позивач надав суду оригінал Акту звірки розрахунків від 01.12.2008р. між позивачем та відповідачем по справі, який також підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 53 640,00 грн.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  53 640,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська,74, код ЄДРПОУ 14294471 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошина - центр» (02098, м. Київ, пр.-т П. Тичини, 4, код ЄДРПОУ 35822415) основний борг в сумі 53 640 (п'ятдесят три тисячі шістсот сорок) грн.00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.