35/616
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/616
04.02.09
За позовом Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Триес –плюс”
про стягнення 5 052,87 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Цимбаліст Н.В. – предст. за довір. №155/1/11-73 від 17.01.2008р.
від відповідача: не з'явились
(Симоненко В.П. –директор, був присутнім в судових засіданнях)
Рішення прийняте 04.02.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 21.01.2009р. по 28.01.2009р., з 28.01.2009р. по 04.02.2009р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Триес –плюс” про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5 052,87 грн. та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням після закінчення терміну дії договору, не сплачуючи при цьому орендну плату за фактичне користування останнім.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2008р. було порушено провадження у справі № 35/616, розгляд справи призначено на 22.12.2008р.
15.12.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.
В судовому засіданні 22.12.2008р. представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/616 від 02.12.2008р. та заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі в розмірі 7 605 грн. 82 коп. за період з 01.08.2008р. по 31.10.2008р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог так просив суд задовольнити останній в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2008р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.01.2009р.
До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов та документи на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2008р.
В судовому засіданні 21.01.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 28.01.2009р.
В судовому засіданні суд оголосив про закінчення розгляду справи по суті та оголосив перерву до 04.02.2009р., для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2006 року між Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Триес – Плюс” (надалі відповідач) було укладено Договір №01/2921 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (надалі Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору (п.1.1.) орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 №525/582 передав, а орендар прийняв в оренду нежилі приміщення, загальною площею 95,10 кв.м., в т.ч. у підвалі 95,10 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, буд. №41 літера А.
Договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами і діє з 21 грудня 2006 року по 19 грудня 2007 року (п. 9.2. Договору).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що після закінчення строку дії вказаного Договору відповідач продовжує використовувати орендоване приміщення без наявності правових підстав, не сплачуючи при цьому орендну плату за фактичне користування вказаним приміщенням.
Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання –передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання –передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Проте, відповідач не виконав зобов'язання за Договором, орендну плату за фактичне користування за період з серпня 2008 року по жовтень 2008 троку не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 7 605,82 грн.
01.10.2008 року позивачем була направлена вимога №155/1/11-4897 на адресу відповідача про сплату заборгованості (копія вимоги наявна в матеріалах справи).
Проте, вказана вимога була залишена з боку відповідача без реагування.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на те, що з 1 січня 2008 року ТОВ „Триес –Плюс” звільнило орендоване приміщення, про, що було складено акт №5 від 15.01.2008р.
Крім того, відповідач зазначив, що з січня 2008 року останній не міг використовувати орендоване приміщення, у зв'язку з зайняттям даного приміщення третьою особою, а саме ВБР „Електрик”.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання –передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання –передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Як вбачається з наведеного положення Договору, сторон6ами було погоджено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання –передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за Договором, а саме не звільнив своєчасно орендоване приміщення та не передав останнє за актом приймання –передачі позивачу.
В зв'язку з чим виникла заборгованість по орендним платежам за фактичне користування орендованим приміщенням в розмірі 7 605,82 грн. за період з серпня 2008 року по жовтень 2008року.
Посилання відповідача на те, що останнім було звільнено орендоване приміщення 01 січня 2008 року, що підтверджується актом від 15 січня 2008 року, судом не може бути прийнято до уваги з огляду на наступне.
Відповідач стверджує, що орендоване приміщення звільнив, саме 01 січня 2008 року, тоді як акт, на який останній посилається підписано лише 15 січня 2008 року.
Крім того, вказаний акт, не може бути прийнятий в якості належного доказу, оскільки останній складений та підписаний в односторонньому порядку без участі представника позивача.
Серед іншого, в матеріалах справи наявні копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідач сплачував орендній платежі, після припинення строку дії Договору, що в свою чергу спростовує твердження останнього, відносно звільнення орендованого приміщення 01 січня 2008 року.
Твердження відповідача про те, що останній був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням, у зв'язку з зайняттям даного приміщення третьою особо, а саме ВБР „Електрик”, суд вважає безпідставними, та такими, що не підтверджені належними доказами.
Також? слід зазначити, що надані відповідачем листи на ім'я начальника КП „Київжитлоспецексплуатація”, в яких повідомляється про неможливість використання відповідачем орендованого приміщення, судом не можуть бути прийняті в якості належного доказу, оскільки з останніх не вбачається, що позивач отримував вказані листи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми орендної плати в розмірі 7 605,82 грн. за фактичне користування орендованим приміщенням є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триес – плюс” (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 41; 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 41 літера А; р/р 26007030000712 в кФ АКБ „Індустріалбанк”, МФО 320962, код ЄДРПОУ 25267810) на користь Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; р/р 2600800990704 в КБ „Хрещатик” у м. Києві, МФО 300670, код ЄДРПОУ 03366500), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 7 605,82 грн. (сім тисяч шістсот п'ять гривень 82 коп.) –заборгованості по орендним платежам за фактичне користування приміщенням, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2009 |
Оприлюднено | 19.03.2009 |
Номер документу | 3141689 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні