Рішення

від 16.12.2008 по справі 32/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/530

16.12.08

За позовом         Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК ЛЮТіЧ»

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Експрес»

про                       стягнення 299 942,18 грн.

Суддя   Хрипун О.О.

Представники сторін:   

Від Позивача         Юзік В.В. –предст.,

Від Відповідача     Рудюк Є.І. –предст.,

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Експрес»            286 730,88 грн. основного боргу, 11 743,38 грн. пені, 1 467,92 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, 491,84 грн. інфляційних витрат за весь час прострочення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції № 240308/ПЭ в частині оплати поставленої Позивачем продукції.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважний представник Відповідача у судовому засіданні, призначеному на 16.12.2008, позов визнав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 березня  2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТК ЛЮТіЧ»(далі –ТОВ «СТК ЛЮТіЧ», Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прінт-Експрес»(далі –ТОВ «Прінт-Експрес», Покупець) укладено договір поставки продукції № 240308/ПЭ, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець -  прийняти та оплатити папір та картон (надалі –продукція), в кількості, асортименті  та по цінах, вказаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (далі –Договір).

За своєю правовою природою договір № 240308/ПЭ від 24.03.2008 є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Кількість та асортимент партій поставленої продукції повинні відповідати кількості та асортименту, що вказані продавцем у супровідних документах (видаткова накладна)               (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору ТОВ «СТК ЛЮТіЧ» поставило ТОВ «Прінт-Експрес»продукцію на загальну суму 287 730 грн. 90 коп., що підтверджується  видатковими накладними № ЛЮ-2640 від 21.08.2008 на суму 61 597 грн. 80 коп., № ЛЮ-2641 від 22.08.2008 на суму 30 985 грн. 56 коп.,  № ЛЮ-2853 від 08.09.2008 на суму 26 599 грн. 02 коп., № ЛЮ-2858 від 09.09.2008 на суму 55 998 грн. 00 коп., № ЛЮ-3187 від 30.09.2008 на суму 37 590 грн. 48 коп., № ЛЮ-3229 від 02.10.2008 на суму 74 960 грн. 04 коп.

Пунктом  4.4 договору передбачено, що перехід права власності на продукцію відбувається з моменту оформлення  видаткової  накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Прінт-Експрес»отримало продукцію за вищевказаними накладними  на підставі виданих ТОВ «Прінт-Експрес»довіреностей: серія НБИ № 721263 від 19.08.2008, серія НБИ № 721296 від 05.09.2008, серія НБИ                  № 721300 від 08.09.2008, № 47 від 30.09.2008, № 54 від 02.10.2008 на ім'я Панова П.О.

Жодних претензій та зауважень щодо кількості, асортименту поставленої позивачем продукції від відповідача на адресу позивача не надходило.

Умовами договору сторони погодили, що оплату продукції Покупець здійснює протягом 20-ти календарних  днів з моменту відвантаження продукції. Сума, яка підлягає оплаті за даним договором перераховується Покупцем на рахунок продавця. Датою оплати  вважається день надходження суми платежу на рахунок Продавця (п. 3.2 та 3.3 Договору).   

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором поставки продукції № 240308/ПЭ від 24.03.2008, кошти за поставлену продукцію не перерахував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов'язання належним чином з Позивачем не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 286 730,88 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, Позивач також просить суд стягнути з Відповідача                11 743,38 грн. пені та 1 467,92 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Укладаючи Договір поставки продукції № 240308/ПЭ від 24.03.2008, сторони передбачили, що при порушенні строків здійснення платежів, згідно з п. 3.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки (п. 7.2 Договору).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно з Постановою Правління НБУ від 21 квітня 2008 року № 107 облікова ставка НБУ з 30.04.2008 становить 12% річних.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені є обґрунтованими та підлягають стягненню в розмірі 11 743,38 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми 3% річних від суми заборгованості за Договором № 240308/ПЭ від 24.03.2008 заявленим Позивачем та вважає його обґрунтованим.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених Позивачем до суду не надав, вимоги Позивача не заперечив.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються сторонам пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прінт-Експрес»(01033,               м. Київ, вул. С.Сосніних, 9, рахунок № 26005001000528 у «БТА Банку»в м. Києві, МФО 321723, код ЄДРПОУ 31169944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК ЛЮТіЧ»(02660, м. Київ, вул.  Магнітогорська, 1, рахунок № 26009169320001, філія «Розр. Центр»ПриватБанк, м. Київ, МФО 320649, код ЄДРПОУ 25386934) 286 730 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять) грн. 88 коп. основного боргу, 11 743 (одинадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 38 коп. пені,  1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 92 коп. трьох відсотків річних, 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн.              42 коп.  державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.12.2008