Рішення

від 26.02.2009 по справі 7/85-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/85-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 лютого 2009 р.                                                                                                      Справа 7/85-08

за позовом: Приватного підприємства "Ястреб", м. Київ.   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька підшипникова компанія", м. Вінниця.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Вінницький підшипник"", м.Вінниця  

про стягнення 289 940,58 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :    Кушнір О.А. - представник, довіреність № 2 від 01.08.2008 року.

          відповідачів : не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з ТОВ "Вінницький підшипникова компанія" на користь ПП "Ястреб" 289 940,58 грн., в тому рахунку 288 239,50 грн. боргу та 1 701,08 грн. пені, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків по договору про надання охоронних послуг від 01.09.2004 року № 290 в частині своєчасності оплати.

Ухвалою суду від 15.12.2008 року було порушено провадження у справі № 7/85-08 та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.01.2009 року.

20.01.2009 року сторони в судове засідання не з'явились, не виконали вимог суду щодо надання доказів. В зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 09.02.2009 року.

В судове засідання 09.02.2009 року сторони повторно не з'явились, хоча про час та місце судового засідання повідомлялись ухвалою про відкладення розгляду справи від 20.01.2009 року, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією. За таких обставин розгляд справи було відкладено на 26.02.2009 року.

Слід вказати, що 27.01.2009 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник" в якості іншого відповідача (а.с.31-32, т.1). Вказане клопотання мотивоване укладенням 03.07.2008 року між ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"" (Поручитель) та ПП "Ястреб" (Кредитор) договору поруки, згідно п.1.1 якого Поручитель зобов'язувався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Боржника по договору № 290 про надання охоронних послуг від 01.09.2004 року (а.с.33-34, т.1).

Вказане клопотання було задоволено судом та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"".

Однак, в судове засідання призначене на 26.02.2009 року ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" та ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"" не з'явились, відзиву та витребуваних ухвалою від 09.02.2009 року документів не надали.

При цьому суд відзначає, що відповідачі про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, оскільки ухвали від 15.12.2008 року, від 20.01.2009 року та від 09.02.2009 року надсилались рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві (м. Вінниця, вул. Тарногродського, 46, 21022) та клопотанні про залучення іншого відповідача (провулок Станіславського, 16, м.Вінниця, 21022).

Крім того судом встановлено, що ухвалу про порушення провадження від 15.12.2008 року ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" отримана, що підтверджується поштовим повідомленням  № 1682851 від 22.12.2008 року (а.с.25, т.1).

Разом з цим ухвала від 09.02.2009 року, яка надсилалась ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"" повернулась до суду 16.02.2009 року з відміткою відділення поштового зв'язку - "організація переїхала".

Однак, суд для з'ясування місцезнаходження відповідачів вимагав від позивача довідку про включення до ЄДРПОУ ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" та ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"".

26.02.2009 року позивачем надано довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 07.02.2009 року № 21-10/764-2 та від 24.02.2009 року                              № 21-10/1185-2 з яких вбачається, що місцезнаходження відповідачів зазначене в позовній заяві та клопотанні про залучення іншого відповідача співпадає з відомостями, які вказані в  цих довідках.

В зв'язку з тим, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того суд звертає увагу на п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в якому наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин справу, із врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.09.2004 року ПП "Ястреб" та ТОВ "Вінницька підшипникова компанія" укладено договір № 290 про надання охоронних послуг (а.с.9-12, т.1).

Згідно п. 1.1 даного договору Замовник (ВАТ "Вінницька підшипникова компанія") передає, а охорона (ПП "Ястреб") приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору охорона здійснюється 9 цілодобовими та 2 денними постами. При цьому вартість одного цілодобового поста становить 3300,00 грн. щомісяця з урахуванням ПДВ, а вартість одного денного поста становить 2400,00 грн. щомісяця з урахуванням ПДВ. Вказані суми Замовник зобов'язувався оплачувати щомісячно до 5 числа місяця, слідуючого за звітним, за безготівковим розрахунком, що передбачено п.п. 7.1, 7.2 Договору.

01.09.2008 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 290 від 01.09.2004 року згідно якої було підвищено вартість одного цілодобового поста охорони до 6000,00 грн.. У цій же угоді кількість цілодобових постів було збільшено до 15, а кількість денних постів було зменшено до 1, щомісячна вартість якого складає 4700 грн. Всього місячна вартість послуг постів за даним договором погоджена сторонами в розмірі 94 700,00 грн. (а.с.15, т.1).

01.11.2008 року  за взаємною згодою сторін дія договору № 290 була припинена згідно угоди про припинення дії договору № 290 від 01.09.2004 року про надання охоронних послуг, тоді ж було знято пости охорони, що підтверджується актом про зняття постів охорони від 01.11.2008 року (а.с.13-14, т.1).

Позивачем на підтвердження факту надання послуг відповідачу було надано всі акти здачі-прийняття послуг з 2005 року по жовтень 2008 року. Відсутність актів за 2004 рік позивач пояснив їх знищенням на підтвердження чого надав акт № 2 від 09.09.2008 року про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

В зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався за надані послуги охорони за липень - жовтень 2008 року, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, згідно актів-приймання робіт № ОУ-0001079 за липень, № ОУ-0001231 за серпень, № ОУ-0001410 за вересень та № ОУ-0001587 за жовтень 2008 року позивач надав відповідачу охоронних послуг на загальну суму 378800,00 грн. (94700 * 4).

Відповідач лише частково розрахувався за охоронні послуги надані у липні на суму 90560,50 грн..

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем складає 288 239,50 грн. (378800-90560,50).

При цьому суд звертає увагу на те, що в підтвердження розрахунків проведених відповідачем  позивач надав виписки банківських установ, договір про переведення боргу    № 29/6.8 від 07.08.2008 року на 70 560,50 грн., а сума боргу в розмірі 288 239,50 грн. зафіксована також в акті звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року (а.с.38, т.1).

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню охоронних послуг по зазначеним вище актах здачі-прийняття робіт та дії  відповідача по прийняттю вказаних послуг, за визначеною в актах ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі               288 239,50 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, а також те, що вона відображена в обопільно підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків від 31.10.2008 року суд вважає суму боргу в розмірі 288 239,50 грн. доведеною позивачем.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 15.12.2008 року, від 20.01.2009 року та 09.02.2009 року відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 288 239,50 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 288 239,50 грн. доведені позивачем,  позов в цій  частині підлягає задоволенню.

Також суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1701,08 грн. пені з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В п. 8.5. договору № 290 від 01.09.2004 року сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату коштів за надані охоронні послуги відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Таким чином заявлена до стягнення сума  пені є обґрунтованою, оскільки відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору.

Оскільки при перевірці обрахунку позивачем суми пені судом не виявлено помилок, пеня у розмірі 1701,08 грн. також підлягає стягненню з відповідача.

При задоволенні вимог про стягнення пені суд враховує, що остання заявлена в межах строку позовної давності встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та нарахована у відповідності до вимог встановлених ч.6 ст.232 ГК України.

Крім того, як уже зазначалось 27.01.2009 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник" в якості іншого відповідача. Вказане клопотання мотивоване укладенням 03.07.2008 року між ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"" (Поручитель) та ПП "Ястреб" (Кредитор) договору поруки, згідно п.1.1 якого Поручитель зобов'язувався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Боржника по договору № 290 про надання охоронних послуг від 01.09.2004 року.

Вказане клопотання було задоволено судом з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Як наголошено в п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.

При задоволенні даного клопотання судом також враховано норми матеріального права, зокрема ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про солідарне стягнення з ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник" та  ТОВ "Вінницький підшипникова компанія" боргу у розмірі 289940,58 грн. з урахуванням пені на користь позивача.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача у справі 26.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 6, 11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ч.ч. 1, 2 ст. 543, ч.1 ст.546, ст.549, ч.1 ст.550, ч. 1 ст. 554, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.612, ч.1 ст. 625, ст.ст. 627, 628, 629, ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 24, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький підшипник"", вул. Тарногродського, 46, м. Вінниця, 21022 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 33088946, р/р - 260013016266 в Вінницькому центральному відділені "Промінвестбанк", м. Вінниця МФО - 302571) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Вінницький підшипник", провулок Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31615877, р/р - 26003949 в ВАТ "Кредитпромбанк", м. Вінниця МФО - 302623) на користь Приватного підприємства "Ястреб", проспект Героїв Сталінграду, 10А, корпус 7, м. Київ, 04211 - (інформація про реквізити - р/р - 26007301539 в філії АКБ "Меркурій" в м. Київ, МФО-300755, ідентифікаційний код - 31520728) - 288 239 грн. 50 коп. боргу (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять дев'ять грн. 50 коп.), 1 701 грн. 08 коп. пені (одна тисяча сімсот одна грн. 08. коп.), 2 899 грн. 41 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 41 коп.) та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.   

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  02 березня 2009 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ПП "Ястреб", проспект Г.Сталінграду, 10А, м. Київ, 04211.

3 - відповідачу - ТОВ "Вінницька підшипникова компанія", вул. Тарногродського, 46, м. Вінниця, 21022.

4 - відповідачу - ТОВ "Торговий Дім "Вінницький підшипник"", пров.Станіславського, 16, м.Вінниця, 21022.

вул. Тарногродського, 46, м. Вінниця, 21022.