Рішення

від 29.01.2009 по справі 47/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/12

29.01.09

За позовомПриватного підприємства “Промоутерський центр “Пересвіт”

ДоВідкритого акціонерного товариства “Трест “Київмісьбуд № 6”

Простягнення 11 613,96 грн.                       Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:Від позивача:Від відповідача:

Росохатий М.В. –предст. (дов. від 03.11.2008)Колотій А.Ю. –предст. (дов. у справі)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 613,96 грн. основного боргу, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.12.2008 через канцелярію господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.12.2008 судом порушено провадження у справі № 47/12 розгляд якої призначено на 14.01.2009.

Ухвалою від 14.01.2009 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.01.2009.

У судовому засіданні 29.01.2009 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач всупереч умов усної заявки не здійснив у повному обсязі оплату за передану позивачем у власність відповідача фанеру ФОФ у кількості 30 листів, яка останнім була прийнята належним чином та стосовно якої зауважень з боку відповідача не виникало, у зв”язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11 613,96 грн.

29.01.2009 представник відповідача у судове засідання не з”явився, однак подав через канцелярію господарського суду міста Києва клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 14.01.2009 представник відповідача підтвердив факт поставки позивачем товару.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008 відповідно до видаткової накладної №РН –0000678 згідно усної домовленості сторін Відкритим акціонерним товариством “Трест “Київмісьбуд № 6” (відповідач) отримало від Приватного підприємства “Промоутерський центр “Пересвіт” (позивач) фанеру ФОФ 1250х2500х21 мм лам. у кількості 30 листів на загальну суму 11 613,96 грн.

Вказаний товар був одержаний представником відповідача відповідно до довіреності серії НБК №458181 від 15.09.2008.

Також, позивачем було надано відповідачу для оплати рахунок - фактуру № СФ-0001034 від 15.09.2008.

19.11.2008 року позивачем на адресу відповідача був надісланий лист за вих. № 19/11-08 від 19.11.2008 з вимогою про оплату отриманого відповідачем товару. Вказаний лист було отримано відповідачем 21.11.2008, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5908.

Згідно позовної заяви, у зв”язку з тим, що відповідачем не було надано позивачу відповіді на вищевказаний лист, оплата за отриманий від позивача товар відповідачем не здійснена, позивач 08.12.2008 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього грошових коштів.

Статтею 202 чинного Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

У відповідності до ст.ст.638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що між позивачем та відповідачем у відповідності до вимог чинного Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі - продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як продавець передав у влісність відповідача фанеру ФОФ 1250х2500х21 мм лам. у кількості 30 листів на загальну суму 11 613,96 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: видатковою накладною №РН –0000678 від 15.09.2008 та довіреністю представника відповідача серії НБК №458181 від 15.09.2008. Відповідно до умов п.2 ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача товар в повному обсязі у строк до 29.11.2008, оскільки лист за вих. № 19/11-08 від 19.11.2008 з вимогою про оплату отриманого відповідачем товару (який суд визнає за лист-вимогу у відповідності до п.2 ст.530 Цивільного кодексу України) ним було отримано 21.11.2008, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №5908.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий у власність позивачем але не оплачений відповідачем товар законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв”язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 11 613,96 грн.

Крім цього, судом розглянуто заяву позивача про забезпечення позову подану ним одночасно із поданням позову до господарського суду міста Києва, а саме 08.12.2008., в якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ВАТ "Трест Київміськбуд №6", що знаходяться на рахунку останнього в КФ КБ ТОВ „Місто-Банк” та інших рахунках. Вказана заява позивача мотивована тим, що з огляду на тривалий час, що минув з моменту отримання відповідачем товару і враховуючи те, що відповідач не вчинив ніяких дій щодо оплати заборгованості перед позивачем, відповідач не має достатньо коштів для покриття цієї заборгованості, що на думку позивача суттєво утруднить виконання рішення у справі.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем у заяві про забезпечення позову матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те що позивачем окрім самої заяви про забезпечення позову не надано суду доказів які б обґрунтовували наведені у заяві про забезпечення позову припущення позивача, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заявлена позивачем заява про забезпечення позову не є обгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –116,14 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6” (код ЄДРПОУ 04012885, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9, р/р №26008001030001 у Київській філії КБ ТОВ “Місто-Банк” м. Києва, МФО 380593), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства “Промоутерський центр “Пересвіт” (код ЄДРПОУ 31608634, юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, поштова адреса: 04199, м. Київ, вул. Якіра, 8, кв. 39, р/р 26009006410001 в Оболонській філії АТ “Укрінбанк”, МФО 322993) суму основного боргу у розмірі –11 613 (Одинадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 96 коп., а також 116 (Сто шістнадцять) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (Сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                      С.Р.Станік

          підписано 06.02.09