Рішення

від 16.02.2009 по справі 35/639

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/639

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/639

16.02.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто - Хіт”  

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд”  

про                 стягнення  5 616,00 грн.     

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:      Хурніна О.О. –предст. за довір. №б/н від 03.02.2009р.

від відповідача:  Єсик Т.О. –предст. за довір. №б/н від 30.01.2009р.

Рішення прийняте 16.02.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України,  в зв‘язку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 04.02.2009р. по 11.02.2009р., з 11.02.2009р. по 16.02.2009р.  

В судовому засіданні 16.02.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто –Хіт”  до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПромГазІнвест” про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків в сумі 5 616,00 грн. та стягнення судових витрат.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2008р. було порушено провадження у справі № 35/639, розгляд справи призначено на 19.01.2009р.

          До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 19.01.2009р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/639 від 15.12.2008р.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 04.02.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні було надано копії статутних документів.

Представник відповідача проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні останнього.

В судовому засіданні 04.02.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до  11.02.2009р.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти вищевказаного клопотання відповідача.

Судом було відмовлено в задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні судом було оголошено про зак4інчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 16.02.2009р., для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення у справі.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -  

    ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд”  (надалі відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто – Хит” (надалі позивач, орендар) було укладено Договір №16/09-08 оренди (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, передати, а орендар зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, прийняти в строкове платне користування відкритий майданчик, яке належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 2.2. Договору передача майна, що орендується, здійснюється за актом здачі –приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу названого об'єкта в орендне користування.

Відповідно до п. 4.7. Договору позивач зобов'язується виплатити аванс, розмір якого складає 50 % суми від одного місяця оренди.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що на виконання п. 4.7 Договору здійснив оплату авансового платежу в розмірі 5 616,00 грн. (платіжне доручення №230 від 25 вересня 2008 року), що становить 50 % суми від одного місяця оренди.

Як вказує позивач станом на 25 листопада 2008 року відповідач не здійснив передачу орендованого майна позивачу в строкове платне користування за актом приймання –передачі.

У зв'язку з вищевказаним позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу №25/11-а від 25.11.2008р., про передачу вказаного майна в користування.

Проте, вказана вимога була залишена з боку відповідача без реагування.

Керуючись положеннями ст. 766 Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу письмову відмову від договору оренди №16/09 -08Д від 16.09.2008р. (лист №05/12-а від 05.12.2008р.)

Враховуючи наведене позивач просив суд стягнути з відповідача суму завданих збитків в розмірі 5 616,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на наступне.

Відповідно до п. 2.1. Договору майно, що орендується, повинне бути передане орендодавцем та прийняте орендарем з моменту закінчення ремонтних робіт.

Зазначене вище доводить, що в Договорі чітко визначений строк передачі майна –з моменту закінчення ремонтних робіт.

Оскільки ремонтні роботи майна, що орендується, на сьогоднішній день не закінчились, то його передача не може бути здійснена на вимогу позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.1. Договору майно, що орендується, повинне бути передане орендодавцем та прийняте орендарем з моменту закінчення ремонтних робіт, узгоджених сторонами.

Передача майна, що орендується, здійснюється за актом здачі –приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу названого об'єкта в орендне користування (п.2.2. Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання –передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, майно, що передбачено умовами Договору за актом здачі –приймання позивачу не передав.

На звернення позивача №25/11-а від 25.11.2008р. про передачу в користування передбаченого умовами Договору майна, відповідач ніяким чином не відреагував.

В своїх запереченнях відповідач посилався на те, що в Договорі чітко визначений строк передачі майна, а саме з моменту закінчення ремонтних робіт.

Оскільки ремонтні роботи згідно тверджень відповідача на сьогоднішній день не закінчились, то передача майна не може бут здійснена на вимогу позивача.

На підтвердження викладених обставин позивачем був наданий лист №5 від 09.02.2009р. щодо виконання умов договору оренди від 16.09.2008р. №16/09-08, адресований позивачу.

Суд вважає посилання відповідача безпідставними та необґрунтованими, та документально не підтвердженими.

Лист на який посилався відповідач було направлено позивачу лише під час розгляду даного спору в судовому порядку.

Таким чином, з наведеного вбачається, що з боку відповідача не вживались необхідні заходи щодо належного виконання зобов'язань за Договором оренди.

Щодо заперечень відповідача відносно відмови позивача від Договору найму, відповідно до положень ст. 766 Цивільного кодексу України, слід вказати наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Таким чином, право наймача щодо відмови від договору найму прямо передбачено законом.

В зв'язку з наведеним позивачем було направлено відповідачу письмове повідомлення №05/12-а від 05.12.2008р. про відмову від Договору оренди №16/09-08 від 16.08.2008р.

Посилання відповідача на те, що сторонами не передбачено в Договорі розірвання його в односторонньому порядку, судом не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Відмова від Договору –є вчиненням наймачем одностороннього правочину, право на відмову від договору наймач отримує за умови, що наймодавець не передає наймачеві майно.

Тоді, як розірвання Договору допускається, лише за згодою сторін на підставах встановлених законом або умовами Договору, а уразі недосягнення згоди відносно розірвання Договору, останній може бути розірвано за рішенням суду.

          В своїх вимогах позивач просив суд стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 5616,00 грн., посилаючись при цьому на норми статті 623 Цивільного кодексу України.

          Суд вважає, що позивачем невірно визначена кваліфікація предмету позову, оскільки спірна сума не є збитками в розумінні ані статті 22 Цивільного кодексу України ані статті 225 Господарського кодексу України, а була сплачена позивачем як попередня оплата орендної плати, на виконання зобов'язань за Договором оренди.

          Проте, невірна кваліфікація позивачем предмету спору не може слугувати підставою, для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 5 616,00 грн., що становить авансовий платіж орендної плати,  є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київенергобуд” (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 5А; 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; п/р 260013181101 в АБ „Енергобанк” м. Київ; МФО 300272, код ЄДРПОУ 32110032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто –Хіт” (04080, м. Київ, вул. Набережно –Лугова, 29; п/р 26006010522301 в ЗАТ „Альфа –Банк”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34717711), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5 616,00 грн. (п'ять тисяч шістсот шістнадцять гривень 00 коп.) –авансового платежу орендної плати сплаченого за Договором №16/09-08 оренди від 16.09.2008р. 102 (сто дві гривні 07 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.                          

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:02.03.2009р.