Ухвала

від 26.04.2013 по справі 5009/2463/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2013 року Справа № 5009/2463/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Приватного підприємства "Автоадреналін"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 05.02.2013 у справі№5009/2463/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" доПриватного підприємства "Автоадреналін" простягнення 130978,26 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.08.2012 у справі №5009/2463/12 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2012 рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2012 скасовано; позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" до Приватного підприємства "Автоадреналін" про стягнення 130978,26 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 130978,26 грн., що збережені відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави. Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2012 залишено без змін.

Приватне підприємство "Автоадреналін" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2013 у справі №5009/2463/12, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги незастосуванням судом касаційної інстанції до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2012 у справі №15/032-10 , від 29.08.2012 у справі №20/359д/08-10/476д/08-20/442/08-11/84д/10 та від 29.02.2012 у справі №5013/1217/11 .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2013 у справі №5009/2463/12 , про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про стягнення з відповідача коштів, що збережені ним за рахунок позивача без достатньої правової підстави. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що відповідач у період, за який позивач просить стягнути кошти, фактично володів і користувався майном, яке було передано позивачем відповідачу внаслідок підписання сторонами договору оренди, який в подальшому визнаний неукладеним, а тому у відповідача були відсутні підстави для володіння і користування спірним майном, отже, майно зберігалось відповідачем незаконно. Таким чином незаконне збереження відповідачем спірного майна і як наслідок збагачення ним на суму коштів, яка дорівнює несплаченій позивачеві вартості користування майном, завдало останньому шкоди.

Водночас у постанові від 16.08.2012 у справі №15/032-10 , на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанцій щодо відмови у позові про стягнення безпідставно збережених коштів (в частині, що стосується доводів заявника) з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, зокрема відсутності факту безпідставного набуття майна або збереження його відповідачем за рахунок відповідача.

У постанові від 29.02.2012 у справі №5013/1217/11 Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове рішення, яким задовольнив позов про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів, з огляду на те, що договір оренди приміщення, підписаний сторонами, є неукладеним та судами установлено факт виконання відповідачем (орендарем) зобов'язання щодо перерахування відповідачу авансу, який збережений відповідачем без достатньої правової підстави.

У постанові від 29.08.2012 у справі №20/359д/08-10/476д/08-20/442/08-11/84д/10 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми коштів, отриманих без достатньої правової підстави (в частині, що стосується доводів заявника), з урахуванням того, що спірний договір оренди є недійсним з моменту його вчинення, а тому отримані орендодавцем від орендаря кошти повернуті останньому на підставі статті 1212 ЦК України, як отримані за недійсним правочином.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу зазначених постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2012 у справі №20/359д/08-10/476д/08-20/442/08-11/84д/10 , рішення судів попередніх інстанцій скасовано в частині відмови у позові про стягнення 20 884,16 грн. коштів, набутих без достатньої правової підстави (в частині, що стосується доводів заявника), а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції . Оскільки прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову у зазначеній частині не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для допуску справи №5009/2463/12 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Приватному підприємству "Автоадреналін" у допуску справи №5009/2463/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко